16 жовтня 2025 р. № 400/3332/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо відмови провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України в комендатурі військових сполучень залізничної станції, аеропорту, морського та річкового портів Миколаїв в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язання провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України в комендатурі військових сполучень залізничної станції, аеропорту, морського та річкового портів Миколаїв в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;
- зобов'язання при проведенні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України в комендатурі військових сполучень залізничної станції, аеропорту, морського та річкового портів Миколаїв в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, врахувати базовий місяць з часу встановлення посадового окладу з 01.01.2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані Позивачем наявністю права на індексацію грошового забезпечення, яка за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 р. відповідачем не проводилася. Аргументи відповідача про відсутність механізму реалізації законодавчого положення, відсутність бюджетних асигнувань та коштів, як причини невиконання своїх зобов'язань, не можуть бути підставою для невиконання вимог закону.
24.04.2025 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що законодавством не передбачено механізму нарахування та виплати індексації за попередні періоди. Відповідач у своїх діях керувався вимогами чинного законодавства та виконував їх в повному обсязі. Крім того позивачем пропущений строк зверення до суду.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних Силах України в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та перебував на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На думку Позивача в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_3 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення.
18.02.2025 року Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Листом від 10.03.2025 року №9/2/1309 відповідач підтвердив не нарахування та невиплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та відмовив у проведенні нарахування і виплаті індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 ч. 4 ст. 9 Закону № 2011 встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Водночас, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі Закон № 1282) та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (далі Порядок № 1078).
Приписами ч. 1 ст. 1 Закону № 1282 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Як встановлено ст. 2 Закону № 1282, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282 (у редакції, чинній до 31.12.2015 р.), індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Законом № 911-VIII від 24.12.2015 р., який набув чинності 01.01.2016 р., внесено зміни у частину першу статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно яких цифри « 101» змінені цифрами « 103».
Відтак, згідно ч. 1 статті 4 Закону № 1282 в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 р., індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За визначенням частин 3, 4 статті 4 Закону № 1282, обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Пунктом 1-1 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
В свою чергу, п.4 вказаного Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відтак, індексація грошового забезпечення, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, обов'язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації покладається на всі державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності.
Базовим вважається місяць прийняття на роботу або місяць підвищення заробітної плати. Індекс споживчих цін наростаючим підсумком починає розраховуватися у місяці, наступному за базовим (крім місяця прийняття на роботу).
Згідно наведених вище положень п.п. 2, 5 Порядку № 1078, для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Відтак, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.
З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
У відповідності до п.10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
Наведене свідчить про те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008 р., затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Посадовий оклад позивача, який йому виплачувався за період служби, був встановлений із січня 2008 року та залишався незмінним до березня 2018 року. Іншого відповідачем у справі не доведено.
Лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, посадовий оклад позивача змінився.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 08.12.2015 року по 28.02.2018 р.
При ухваленні рішення по суті позовних вимог та обранні способу захисту порушених прав позивача у спірних відносинах суд врахував, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Відтак «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що нарахування індексації грошового забезпечення за спірний період позивачу не проведено, особою, відповідальною за здійснення такого нарахування є відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , у складі якої позивач проходив військову службу у спірний період.
За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивача індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію за цей період із застосуванням січня 2008 як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу спожитих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення грошових доходів).
Щодо позиції відповідача про те, що строк звернення до суду пропущений позивачем, суд зазначає, що згідно з частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у редакції, яка діяла до 19.07.2022, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином, до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
19.07.2022 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352, яким внесено зміни до законодавства про працю.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин (невиплата індексації за період з 2016 до 2018 року) діяла редакція ч. 2 ст. 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду не пропущений.
Обраний судом у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, вимогам справедливості й забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Збройних Силах України в комендатурі військових сполучень залізничної станції, аеропорту, морського та річкового портів Миколаїв в період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.10.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська