16 жовтня 2025 р. № 640/11268/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОТОП ПЛЮС", вул. Новокостянтинівська, 8, оф.24,м. Київ,04080,
до відповідачаКиївської митниці Держмитслужби, бульв. Гавела Вацлава, 8А,м. Київ,03124,
провизнання протиправним та скасування рішення від 02.03.2020 року № UA100300/2020/000047/2,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТОП ПЛЮС» (далі по тексту - позивач) з позовною заявою до Київської митниці Держмитслужби (далі по тексту - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення від 02.03.2020 року № UA100300/2020/000047/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження процедури митного оформлення товарів товариством було надано митному органу документально підтверджені дані про ціну договору. Вказані документі не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товару, проте відповідачем протиправно було застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів та необґрунтовано винесено рішення про коригування митної вартості товарів, яке підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
16.07.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості детально розглянуто подані товариством до митного оформлення документи та встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
19.08.2022 р. Відповідачем подано клопотання про заміну його правонаступником, оскільки Київська митниця Держмитслужби перебуває у стані припинення.
Ухвалою суду від 18.10.2022 р. замінено Відповідача Київська митниця Держмитслужби на його процесуального правонаступника - Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ ВП 43997555).
13.12.2022 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 р. вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022 р.
18.04.2025 р. на адресу Миколаївського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали даної адміністративної справи, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Лісовській Н.В.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 р. прийнято до свого провадження адміністративну справу № 640/11268/21.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТОП ПЛЮС» зареєстроване як юридична особа 12.06.2018 року, про що до в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10711020000041244.
Основний вид діяльності: Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).
01.08.2019 р. між позивачем (покупець) та фірмою XIAMEN EVERTOP FITNESS PRODUCTS CO. LTD (Китай) (продавець) було укладено Контракт №7535, за умовами якого продавець поставляє покупцю товар на умовах згідно Інкотермс 2010, що зазначаються в специфікаціях на кожну окрему поставку.
На виконання умов вищезазначеного Контракту та відповідно до Інвойсу від 17.01.2020 року №ETS-007 продавцем було поставлено позивачу товари усього на суму 15680,00 дол США.
02.03.2020 р. Позивачем подано до Київської митниці електронну митну декларацію №UA100300/2020/403797 з метою здійснення митного оформлення товару.
Разом із вантажною митною декларацією №UA100300/2020/403797 від 02.03.2020 р. на підтвердження заявленої митної вартості декларант подав Відповідачу наступні документи:
- Зовнішньоекономічний контракт №7535 від 01.08.2019 р.
- Пакувальний лист (Packing list) №ETS-007 від 17.01.2020 р.
- Інвойс (Commercial invoice) №ETS-007 від 17.01.2020 р.
- Доповнення (додаток) до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) №7 від 16.01.2020р.
- Коносамент (Bill of lading) №MRFB20013450 від 21.01.2020 р.
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №467 від 29.02.2020 р.
- Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №G206930358890006 від 14.02.2020 р.
- Рахунок на оплату морського перевезення №UA00025898 від 26.02.2020 р.
- Довідка про вартість перевезення до митного кордону України №SODS00038000 від 26.02.2020 р.
- Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №SC/AF-012139 від 27.08.2019 p.
- Акт зважування від 29.02.2020 р.
- Заявка перевезення №SODS0003 від 17.01.2020 р.
- Митна декларація країни відправлення №370820200000044273 від 17.01.2020 р.
Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (основним) методом.
02.03.2020 р. від Київської митниці до позивача надійшов електронний запит (повідомлення), у якому зазначено:
«…За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією від 02.03.2020 р. №UA100300/2020/403797 документів встановлено, що документи надано не в повному обсязі та містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів...
...Інвойс поданий разом з митною декларацією не має посилання контракт або додаток специфікація в рамках якого здійснюється поставка. Рахунок виставлений за перевезення товару в доларах США в перерахунку на курс валют на день оформлення суму відрізняється від тієї що зазначена у митній декларації. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів...
…Керуючись вимогами частин 2, 3 ст. 53, ст. 54 МКУ, повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів протягом 10 календарних для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності): -банківські документи, рахунки, проплати між третіми особами, каталоги, специфікації виробника товару банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у разі відсутності, банківські документи щодо оплати за раніше поставлені партії ідентичних товарів; виписку з бухгалтерської документації; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (з обов'язковим відображенням/ документальним підтвердженням якісних характеристик товару, які впливають на ціну)».
У відповідь на запит відповідача, заявою від 02.03.2020 року №28/03/02 позивач повідомив митний орган, що документи було подано в повному обсязі, просить завершити перевірку заявленої митної вартості за наявними документами.
02 березня 2020 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100300/2020/000047/2, відповідно до якого митну вартість товару №1 (інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою: Тренажери із змінними механізмами обтяження. FR- 40B MAGNETIC ВІКЕ/ Велотренажер магнітний - 15 од; EFIT-380B MAGNETIС ВІКЕ/ Велотренажер магнітний - 25 од; Т1000 MAGNETIC BIKЕ/ Велотренажер магнітний - 70 од; EV-0090 ELLIPTICAL BIKE/ Орбітрек магнітний - 50 од; TF1350 MAGNETIC BIKE/ Велотренажер магнітний - 30 од.) було скориговано за 6 (резервним) методом визначення митної вартості до рівня 21038,49 дол. США (вартість за одиницю 3,77 дол. США/кг).
У графі 33 вищевказаного рішення «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено:
«...за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 02.03.2020 р. №UA100300/2020/403797 встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів…
...За результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:
- у рахунку-фактурі ETS-007 від 17.01.2020 (інвойсі) відсутнє будь-яке посилання на контракт/додаток до контракту);
- рахунок заявка на перевезення SODS0003800 від 17.01.2020, виставлений за перевезення товару в доларах США в перерахунку на курс валют на день оформлення суму відрізняється від тієї, що зазначена у митній декларації...
... Додаткові документи декларантом не надані…
У зв'язку із зазначеним, керуючись положеннями ч. 6 ст. 54 та ч. 2 ст. 58 Кодексу, заявлену декларантом митну вартість за ціною договору щодо товарів які імпортуються визнати не можливо.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару:
товар № 1 - митна декларація від 31.10.2019 №UA500010/2019/30924, від 27.11.2019 №UA500200/2019/9859, від 27.02.2020 №500020/2020/206167 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,77 дол. США/кг)».
У зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, податки та збори збільшилися на 27831,10 грн.
Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів №UA100300/2020/00053.
Товари випущені у вільний обіг за ЕМД UA100300/2020/403969 від 02.03.2020 р., відповідно до ст 55 МК України, з наданням гарантій відповідно до розділу X МК України.
Не погоджуючись з рішенням про коригування митної вартості товарів від 02.03.2020 року № UA100300/2020/000047/2, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митним кодексом України від 13.03.2012 №4495-VІ (далі - МК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.
Згідно із ч. 1 ст. 1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Пунктом 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст.246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 ч. 3 ст. 53 МК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).
Згідно ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Частинами 2-3 ст. 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).
Вище наведене правове регулювання дає підстави для висновку, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.
Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частинами 4 - 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 55 МК України, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
Відповідач в оскаржуваному рішенні від 02.03.2020 року № UA100300/2020/000047/2 зазначає, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме: - у рахунку-фактурі ETS-007 від 17.01.2020 (інвойсі) відсутнє будь-яке посилання на контракт/додаток до контракту); - рахунок заявка на перевезення SODS0003800 від 17.01.2020, виставлений за перевезення товару в доларах США в перерахунку на курс валют на день оформлення суму відрізняється від тієї, що зазначена у митній декларації.
Відповідач вказує на те, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. А тому, відповідно до ст. 58 МК України, з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів.
З цього приводу, суд зазначає, що вказане митним органом порушення щодо відсутності у рахунках-фактурах (інвойсах) будь-якого посилання на контракт/додаток до контракту) не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару. Вартість товару, його кількість і асортимент кореспондується із доповненням (додатком) до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) №7 від 16.01.2020 р., відповідно до якого було здійснено замовлення товарів (згідно п. 1.1., п. 3.1., п. 4.1., п. 4.2. Зовнішньоекономічного контракту №7535 від 01.08.2019 р.). Інформація про асортимент, кількість і вартість товару міститься і у Інвойсі (Commercial invoice) №ETS-007 від 17.01.2020 р.
З приводу посилань відповідача, що рахунок заявка на перевезення SODS0003800 від 17.01.2020, виставлений за перевезення товару в доларах США в перерахунку на курс валют на день оформлення суму відрізняється від тієї, що зазначена у митній декларації, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту п. 4.1. Договору на транспортно-експедиційне обслуговування №SC/AF-012139 від 27.08.2019 p., у разі, якщо вартість послуг на тону/одиницю/куб.м. вантажу виражена в іноземній валюті, оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України - гривні, за курсом НБУ станом на момент виставлення рахунку, якщо інше не обумовлене сторонами в заявці та/або додатковій угоді цього Договору. При цьому курс гривні до іноземної валюти на розвантажувально-завантажувальні роботи може бути змінено експедитором, згідно курсу відповідної лінії у випадку, якщо така лінія застосовує курс гривні до іноземної валюти відмінний від курсу НБУ, на момент виставлення відповідного рахунку експедитора.
В заявці перевезення №SODS0003 від 17.01.2020 р. вартість морського перевезення визначена у розмірі 1826,00 дол. США. Рахунок на оплату морського перевезення №UA00025898 датований 26.02.2020 р. Офіційний курс НБУ на 26.02.2020 р.: долар США становить 24,5307 гривень. Таким чином, вартість морського перевезення - 1826,00 дол США * 24,5307 грн. = 44793,06 грн., що відповідає заявленим в митній декларації даним і підтверджується довідкою про вартість перевезення до митного кордону України №SODS00038000 від 26.02.2020 р.
Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім наведеного вище, суд зазначає, що всупереч ч. 2 ст. 55 МК України та пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, у оскаржуваному рішенні відповідач лише зазначає посилання на митні декларації: товар № 1 - митна декларація від 31.10.2019 №UA500010/2019/30924, від 27.11.2019 №UA500200/2019/9859, від 27.02.2020 №500020/2020/206167 (вартість товару згідно джерела інформації - 3,77 дол. США/кг).
При цьому, слід наголосити, що в рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що документи, подані до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, відповідають переліку документів, встановлених ч. 3 ст. 53 МК України, і підтверджують вартість заявленого до митного оформлення товару, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 02.03.2020 року №UA100300/2020/000047/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність правових підстав для їх задоволення.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач подав платіжне доручення №266 від 16.04.2021 р. про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн., що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТОП ПЛЮС» (вул. Новокостянтинівська, 8, оф. 24, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228488) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості від 02.03.2020 року № UA100300/2020/000047/2.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) судовий збір у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОТОП ПЛЮС» (вул. Новокостянтинівська, 8, оф. 24, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 42228488).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.10.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська