17 жовтня 2025 рокусправа № 380/3751/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ у Житомирській області, відповідач - 2), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 913210176042 від 04.02.2025 р. Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 з 29 січня 2025 року на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII з обчисленням пенсії від заробітної плати згідно довідок: ДОВІДКИ № 07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та ДОВІДКИ №07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані відділом освіти, молоді та спорту Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 01.09.1989 до часу звернення 29.01.2025 на посадах в органах освіти, освіти молоді та спорту Пустомитівського райвиконкому Львівської області, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.01.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою та необхідними документами для переведення її на пенсію по віку відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" та п. п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, маючи необхідний загальний стаж роботи та стаж державної служби. До заяви про переведення позивачка надала також Довідки про заробіток, а саме: Довідки № 07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); Довідки №07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Однак, рішенням №913210176042 від 04.02.2025 ГУ ПФУ в Житомирській області позивачу відмовлено у переведенні на пенсію по віку як державному службовцеві за відсутності права на таку. При цьому відповідач посилається, що подані ОСОБА_1 довідки про зарплату не відповідають Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі Порядок № 622), і зокрема п. 4-2 Порядку. Тобто відповідач 2 вважає, що довідки мають відповідати за формою додатку № 4 та № 5. На думку позивача, така відмова та рішення є протиправними та позбавляють ОСОБА_1 на пенсійне забезпечення відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Ухвалою суду від 03.03.2025 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
05.03.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 10.03.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
20.03.2025 від відповідача - 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №23901), відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги заперечив, оскільки станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення ст. 37-1 Закону №3723, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України. Позивачка до зави від 31.12.2024 про перерахунок - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону №889 долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Відповідно до ст. 3 Закону №889, його чинність не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування. Також представник зазначив, що за даними трудової книжки станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 88), у позивачки відсутній необхідний стаж на посадах державної служби, то не має підстав для перерахунку та переходу на пенсію за віком відповідно до норм цього Закону. Відтак, зважаючи на викладені обставини в їх сукупності представник вважає, що дії ГУ ПФУ в Житомирській області, щодо відмови позивачці у перерахунку пенсії - перехід на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції та законах України. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
28.03.2025 від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26343), в якому представник пояснив, що рішення Управління є правомірним та вмотивованим, а позов є необґрунтованим, тому, на думку представника, підлягає залишенню без розгляду, оскільки надані позивачем до заяви від 29.01.2025 довідки не можуть бути враховані для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», так як не відповідають чинному законодавству.
31.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №27035), в якій пояснила, що надані нею довідки відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, в діючій редакції з урахуванням змін від 12.07.2024.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
29.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ у Львівській області щодо переходу на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
До заяви про переведення позивачка надала також Довідки про заробіток, а саме: довідку №07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); довідку №07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Рішенням ГУ ПФУ в Житомирській області №913210176042 від 04.02.2025 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Оскаржуване рішення мотивоване тим, що заявниця для перерахунку пенсії надала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які не відповідають Порядку №622.
Позивач не погоджується з аргументами відповідача - 2, тому з метою захисту свого порушеного права звернулася до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому зазначений вік визначається ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 01.05.2016 відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Таким чином, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІІІ та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Стаття 46 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначає особливості стажу державної служби, зокрема у п. 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.
Відповідно до п. 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Встановлено, що позивач працювала в органах освіти, державної влади та місцевого самоврядування згідно записів трудової книжки від 05.09 1976 та довідки № 07-13/67 від 29.01.2025.
Згідно зазначеної довідки за стаж державної служби позивач одержує надбавку за вислугу років в розмірі 40% та має 7 ранг державного службовця. Стаж державної служби обчислюється з 01.09.1989 і триває до цього часу. Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста відділу освіти Пустомитівської районної державної адміністрації, де працювала з 03.01.1996 і набула право на пенсію по віку як державний службовець, маючи на зазначену дату стаж державної служби понад 26 років. Вперше 24.01.1994, працюючи на посаді інспектора шкіл відділу освіти Пустомитівського райвиконкому, позивачці присвоєно 13 ранг державного службовця. 03.01.1996 позивачка прийняла присягу державного службовця. 02.01.2013, працюючи на посаді завідувача сектором відділу освіти, молоді та спорту Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області, позивачці присвоєно 12 ранг державного службовця шостої категорії. З 01.05.2016 присвоєно 8 ранг державного службовця категорії «В». З 01.05.2019 присвоєно 7 ранг державного службовця категорії «В».
Отже, позивачка працювала з 01.01.2024 і працювала на час звернення за переведенням в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби та посади яких було класифіковано, про що зазначено в довідці №07-13/67 від 29.01.2025.
Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 19.03.2019 у справі №466/5138/17.
Отже, період роботи позивача в органах місцевого самоврядування зараховуються до стажу державної служби, а тому висновки відповідача в цій частині є необґрунтованими та безпідставними.
З огляду на вказане, суд дійшов вважає, що рішення відповідача-2 від 04.02.2025 №913210176042 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок №622) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.
Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 у справі №511/777/17; від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України "Про прокуратуру") та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.
Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Суд встановив, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" до відповідача 29.01.2025.
Таким чином, ураховуючи вимоги Порядку № 622, пенсія позивачу має бути призначена саме з 29.01.2025, тобто з дати звернення.
Суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено відповідача-2, рішенням якого позивачу відмовлено в перерахунку пенсії. Тому, дії зобов'язального характеру щодо призначення та виплати позивачу з 29.01.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що відмовив позивачу у перерахунку пенсії, тобто відповідач-2.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, який прийняв протиправне рішення, необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № 913210176042 від 04.02.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у відмові в переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, адреса місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича,7) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) від 29.01.2025 про переведення її на пенсію по віку відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII з обчисленням пенсії від заробітної плати згідно довідок: Довідки № 07-13/67 від 29.01.2025 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та довідки № 07-13/68 від 29.01.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, які видані відділом освіти, молоді та спорту Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, зарахувавши до стажу державної служби періоди її роботи з 01.09.1989 до часу звернення - 29.01.2025 - на посадах в органах освіти, освіти молоді та спорту Пустомитівського райвиконкому Львівської області, Пустомитівської районної державної адміністрації Львівської області та Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, з урахуванням висновків суду у цій справі.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, адреса місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. О. Ольжича,7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 17.10.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна