17 жовтня 2025 рокусправа № 380/24849/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Након» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Након» (далі - ТОВ «Након», позивач), від імені якого діє адвокат Музика М.П., звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2024 № 00509740902.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДПС у Львівській області провело фактичну перевірку ТОВ «Након» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС. Службовими особами відповідача під час перевірки встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) та прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у розмірі 20208 грн. Обґрунтовуючи протиправність оскарженого податкового повідомлення-рішення, позивач наводить такі аргументи: - наказ про проведення перевірки не містить підстави її проведення, не зазначені період діяльності позивача, який буде перевірятися; - контролюючий орган отримав від платника податків форму ведення обліку товарних запасів та первинні документи та безпідставно вказав, що товари не обліковані у встановленому порядку та за встановленою формою.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб'єктів (державних органів або органів місцевого самоврядування). Відповідно, саме наявність та/або отримання інформації є тією фактичною підставою для прийняття рішення про призначення фактичної перевірки, яке оформлюється у формі наказу і надає право контролюючому органу на його реалізацію шляхом проведення перевірки, за наслідками якої контролюючий орган має повноваження на прийняття відповідного рішення. Що стосується виявлених під час проведення фактичної перевірки порушень, то перевіркою встановлено порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме - у зв'язку із встановленням розбіжності між даними обліку та фактичними залишками пального встановлено надлишок дизельного пального в кількості 421 літр, за ціною 48 грн./літр на загальну суму 20208 грн. Суб'єкти господарювання мають вести облік товарних запасів, продавати лише ті товари, що є в обліку; на початок проведення перевірки мають надати контролюючим органам документи у паперовій або електронній формі, що підтверджують облік та походження товарів. Факт порушення підтверджується актом зняття залишків товарно матеріальних цінностей (пального), які знаходяться за адресою місця перевірки та Х-звітом. Докази і обґрунтування, наведені позивачем у позовній заяві, не спростовують висновки акта перевірки 04.11.2024 №46301 та не підтверджують протиправність податкового повідомлення-рішення від 26.11.2024 № 00509740902.
Суд дослідив аргументи сторін, наведені в заявах по суті спору, долучені до матеріалів справи докази та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
на підставі наказу від 23.10.2024 № 5668-ПП та направлень на перевірку від 23.10.2024 №12033, №12037 у період з 28.10.2024 по 01.11.2024 проведено фактичну перевірку ТОВ «Након» (ідентифікаційний код 43646050) за адресою: Львівська область, Самбірський район, с. Стрілковичі, вулиця Нова, буд. 10, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС (а.с. 228, 243-244).
За результатами здійсненої фактичної перевірки ГУ ДПС у Львівській області склало акт № 46301/13-01-09-02/43646050 від 04.11.2024 з додатками (а.с.229-232), відповідно до висновків якого встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР. Так, під час проведення фактичної перевірки 28.10.2024 було здійснено фактичне зняття залишків пального на АЗС за адресою: Львівська обл., Самбірський р-н., с. Стрілковичі, вул. Нова, 10, яка належить ТОВ «Након», та встановлено розбіжність між даними обліку та фактичними залишками пального, а саме - встановлено надлишок дизельного пального в кількості 421 літрів, що реалізується за ціною 48 грн. за літр, на загальну суму 20208 грн.
26.11.2024 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 00509740902 (а.с. 10) про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 20208 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а саме суб'єкт господарювання не надав контролюючим органам під час проведення фактичної перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (зберігання) на загальну суму 20208 грн.
При прийнятті рішення суд керується такими мотивами щодо оцінки спірних правовідносин через призму застосовних норм права:
І. щодо аргументів позивача про те, що наказ про проведення перевірки не містить підстави її проведення:
відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПКУ встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до наказу № 5668-ПП від 23.10.2024 відповідач призначив фактичну перевірку ТОВ «Након» на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПКУ (а.с.8).
Згідно з підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У абзаці 3 пункту 81.1. статті 81 ПК України вказано, що у наказі про проведення перевірки мають бути вказані дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Так фактична перевірка проведена на підставі наказу відповідача від 23.10.2024 №5668-ПП, у якому зазначені такі підстави її проведення: «З метою посилення контролю за виробництвом та обігом пального і запобігання порушень у сфері оптової та роздрібної торгівлі пальним, на підставі статей 20, 61, 62, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року N? 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (із змінами та доповненнями), статті 72 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-1X «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та відповідно до здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) та відповідно до листа ДПС України від 09.10.2024 №28053/7/99-00-09-03-01-07.».
Підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «Након» був лист ДПС України від 09.10.2024 № 28053/7/99-00-09-03-01-07, в якому зазначено: «… на виконання Рішення щодо питання зростання частки нелегального бізнесу в частині роздрібної торгівлі пальним від 04.10.2024 Протокол №185 Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики від 07.10.2024 №04- 32/10-2024/219129 до звернення Нафтогазової Асоціації України та з метою запобігання порушень законодавства, провести фактичні перевірки місць роздрібної торгівлі пальним. В обов'язковому порядку дослідити питання щодо наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, реєстрації РРО, акцизного складу, рівномірів та витратомірів - лічильників в ДПС, дотримання касової дисципліни, надання звітності та інших вимог законодавства, в тому числі провести контрольні закупки» (а.с. 242).
Отже, зазначений лист ДПС України від 09.10.2024 № 28053/7/99-00-09-03-01-07 щодо дотримання норм порядку проведення розрахункових операцій, в розумінні підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є інформацією, яка давала підстави для призначення та проведення фактичної перевірки підприємства, що володіє АЗС та здійснює роздрібну торгівлю пальним.
Також матеріали перевірки містять копії направлень на проведення перевірки від 23.10.2024 №12033, №12037, із особистим підписом ОСОБА_1 , оператора, працівника позивача про те, що йому пред'явлене службове посвідчення та направлення на перевірку та вручена копія наказу про призначення фактичної перевірки. Ревізори були допущені до проведення перевірки, а акт перевірки не містить зауважень працівників позивача про порушення під час її проведення. Також матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем заперечень на акт перевірки із зауваженнями щодо порушення порядку її призначення чи проведення.
Щодо допущення помилки у зазначенні адреси проведення перевірки замість правильного « АДРЕСА_1 » вказано неправильно «Старосамбірський р-н», то суд зазначає, що така описка не є підставою для визнання протиправним таких рішень за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган. Щодо відсутності у наказі періоду, за який має бути здійснена перевірка, то суд звертає увагу, що пункт 80.2 статті 80 ПК України не містить такої вимоги для фактичної перевірки. Єдиною обов'язковою інформацією є підстава для проведення перевірки, об'єкт перевірки та посадові особи, уповноважені на її проведення. Таким чином, наявність або відсутність періоду діяльності в наказі сама по собі не є порушенням, якщо в наказі є чітко вказана підстава за нормами ПК України (наприклад, 80.2.5) і зазначені інші реквізити: дата початку перевірки, підстава, адреса, наказ підписаний і вручені копії. Сам факт відсутності зазначення періоду діяльності у наказі не свідчить про його незаконність, не порушує права платника податків і не трансформує фактичну перевірку у документальну. Доводи про «намагання здійснити перевірку діяльності за минулий період» є припущенням позивача і не підтверджені жодними доказами. Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган не допустив порушення процедури призначення та початку проведення фактичної перевірки. Отже доводи позивача в цій частині є помилковими.
ІІ. Щодо встановленого порушення п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР.
в процесі проведення 28.10.2024 фактичної перевірки АЗС за адресою: АДРЕСА_1 , роздруковано з РРО Х-звіт денний за 28.10.2024, відповідно до якого залишки пального в резервуарах становлять: - дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 4649,64 л (48 грн/л); - бензину А-95 Євро 5-ЕО в кількості 3405,32 л (51 грн/л) (а.с. 238 зворот). Результати перевірки фактичних залишків пального станом на 28.10.2024 відображені в акті зняття залишків нафтопродуктів на АЗС, що є додатком до акта перевірки та становлять: - дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО в кількості 5070 л (48 грн/л); - бензину А-95 Євро 5-ЕО в кількості 3380 л (51 грн/л); (а.с. 237 зворот).
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008 року за № 805/15496 (далі - Інструкція № 281).
Згідно з підпунктом 10.2.10 пункту 10.2 Інструкції № 281 на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) оператор автозаправної станції має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту автозаправної станції за формою №17-НП (додаток 14).
Відповідно до підпункту 10.3.1.3 п. 10.3 Інструкції № 281 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною автозаправною станцією, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті автозаправної станції за формою № 17-НП.
Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється автозаправною станцією на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП, яка ведеться безпосередньо на автозаправній станції, що підтверджується підписами оператора автозаправної станції та водія (підпункт 10.3.2.1 пункту 10.3. Інструкції №281).
За правилами підпунктів 10.3.3.2, 10.3.4.2 пункту 10.3 Інструкції №281 заправлення за талонами та відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Підпунктами 4.2.5.5, 4.2.5.6 пункту 4.2 Інструкції № 281 передбачено, що місцеве керування паливно-роздавальними колонками має передбачати можливість функціонування з РРО. Обсяг реалізації нафтопродукту, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касового апарата за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу. При цьому розбіжність за добу між показами лічильника сумарного обліку і даними звітних документів касового апарата не повинна перевищувати 0,1% від об'єму відпущених пального або олив.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що після оприбуткування нафтопродуктів дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та РРО діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1%. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним РРО, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
За приписами підпунктів 10.4.1, 10.4.3 п. 10.4 Інструкції № 281 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС № 17-НП. Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою № 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими товарно-транспортними накладними здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
При цьому облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано пунктом 16 Інструкції №281. Відповідно до пунктів 16.1, 16.2 Інструкції № 281 матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи. Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Отже, суб'єкт господарювання, який займається хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України зобов'язаний здійснювати облік руху нафти та нафтопродуктів відповідно до Інструкції № 281, який полягає на початкову етапі у прийнятті працівниками АЗС за марками та видами палива за даними товарно-транспортних накладних та оприбуткування прийнятого нафтопродукту на підставі товарно-транспортних накладних та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами, тобто внесення записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП. Подальший облік нафти та нафтопродуктів безпосередньо на АЗС здійснюється матеріально відповідальними особами АЗС у змінному звіті за формою № 17-НП.
У цій справі у відповідь на запит ГУ ДПС у Львівській області надати визначені документи з метою необхідності всебічного дослідження питань, пов'язаних з проведенням перевірки та дослідженням обставин, які стали підставою для проведення фактичної перевірки за період з початку перевірки та по дату закінчення перевірки, ТОВ «Након» надало податковій копії: - договору поставки нафтопродуктів № 11/04 від 11.04.2023 року; - договору поставки № 24/07-23 від 24 липня 2023 року; - договору купівлі продажу № 24ДГ-9680/24 від 30 липня 2024 року; - товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти); - видаткові накладні за договором поставки нафтопродуктів № 11/04 від 11.04.2023 про придбання дизельного палива та за договором поставки № 24/07-23 від 24.07.2023 про придбання рідини NOXy (AdBlue); - загальну оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 01.01.2024 - 01.11.2024; - оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 за 01.01.2024 - 01.11.2024 в розрізі по днях; - журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС Форма №13-НП за період починаючи з 11 квітня 2023 року.
Суд, шляхом співставлення даних обліку звітів АЗС за формою 13-НП, оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за 01.01.2024- 01.11.2024 в розрізі по днях та даних Х-звіту встановив, що станом на 28.10.2024 на початок зміни на АЗС обліковувалося дизельне паливо в кількості 5980,020 літрів (а.с. 22-35, 238 зворот). Водночас під час проведення фактичної перевірки станом шляхом зняття фактичних залишків пального на АЗС встановлено таке: 1) згідно даних обліку (Х-звіт, оборотно-сальдова відомість) залишок дизельного пального повинен був становити 4649,64 літри; 2) відповідно до акта (довідки) зняття залишків товарно матеріальних цінностей (пального), які знаходяться за адресою місця перевірки, залишок дизельного палива фактично становив 5070 літрів. Отже, надлишок товару (необліковане дизельне пальне), що перебував в продажі станом на момент проведення фактичної перевірки, становив 421 літр дизельного пального, що реалізовувалося за ціною 48 грн./літр.
Отже, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення ТОВ «Након» пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, оскільки контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки не було надано документів (у паперовій або електронній формі), які б підтверджували облік та походження товару, що на момент перевірки знаходиться у місці продажу (зберігання) на загальну суму 20208 грн. З огляду на це відповідач мав визначені статтею 20 Закону № 265/95-ВР підстави застосувати до суб'єкта господарювання штрафні санкції у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Документи, які позивач надав на вимогу контролюючого органу, а також до матеріалів позову, не спростовують описаного вище порушення, оскільки не підтверджують обліку у встановленому законом порядку надлишку дизельного пального в кількості 421 літрів на загальну суму 20208 грн., що виявлений 28.10.2024 під час проведення фактичної перевірки.
Підсумовуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку про відповідність оскарженого рішення контролюючого органу критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, що визначені частиною другою статті 2 КАС України. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Након» про скасування цього правомірного рішення є безпідставними, тому в їх задоволенні слід відмовити.
Враховуючи висновок суду по суті позову та керуючись встановленими ст. 139 КАС України правилами розподілу судових витрат суд покладає усі понесені позивачем судові витрати на нього. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст.ст. 19-20,90,139,229,241-246,250,251,255,295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович