17 жовтня 2025 року м.Кропивницький Справа № 340/5644/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Хімрезерв - Україна» (вул.Перша Виставкова, б.9, с.Нове, Кропивницького району, Кіровоградської області, 25491, код ЄДРПОУ 45320719) до Кропивницької митниці (вул. Лавандова, 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ 44005668) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ "Хімрезерв-Україна" через представника - адвоката Іванова О.В., звернулось до суду з позовом до Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької митниці від 08.08.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000013-КТ.
В обґрунтування позовних вимог вказується, що відповідачем 08.08.2025 року у відношенні належного Позивачу товару - органічний розчинник на основі ксилолу з комерційною назвою «Rozcienczalnik Ksylenowy», який був ним отриманий з республіки Польща від виробника - компанії «Solvent Export-Import» згідно контракту від 16.07.2025 року №KHIMREZERV-01/2025 та заявлений ним 01.08.2025 року по митній декларації №25UA901020005642U5 в режимі імпорту, винесене рішення щодо класифікації товарів №25UA90100000013-КТ, яким заявлений в митній декларації код товару згідно УКТЗЕД 3814009019 змінено на 2707300090.
Вважаючи оскаржуване рішення протиправним з підстав наведених у позові, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 21.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 26.09.2025.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у поданому до суду відзиві на адміністративний позов (а.с.29-32), вказала, що за результатами опрацювання запиту стосовно перевірки правильності класифікації товару згідно УКТ ЗЕД від 07.08.2025 № 005642/КТ, ВККТМП та КЗП УКАМП, керуючись Статтею 69 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТ ЗЕД), Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності…» (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ від 06.11.2019№ 916, від 24.06.2023№ 633), основними правила інтерпретації класифікації товарів (далі ОПІ) 1 та 6, викладені у додатку до Закону України від 19.10.2022 № 2697-IX "Про Митний тариф України"; Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженими наказом Держмитслужби України від 14.12.2022 №543; «Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року N 650 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 грудня 2022 року N 455), за результатом проведеної класифікаційної роботи, дослідивши надані до митного оформлення документи (інформацію товаровиробника, що міститься в документі з назвою (QUALITY CERTIFICATE від 28.07.2025), згідно якої склад ксилолу - 75%, склад ацетону - 25%, враховуючи результати дослідження викладених у Висновку Дніпропетровського управління експертиз та досліджень СЛЕД Держмитслужби від 06.08.2025 №1420003700-0269, доведеного до митниці листом від 06.08.2025 № 7.17-37/37-02/7/287, за яким у дослідженій пробі товару встановлена переважна більшість у масових відсотках (більш як 50 мас.%) серед ідентифікованих та визначених з використанням внутрішнього стандарту компонентів: - сума ізомерів ксилолу -65,9 мас.% (вміст компонентів визначених за результатами газової хроматографії: ароматичні вуглеводні - (77,1±0,1) мас.% (сума ізомерів ксилолу - (65,9±0,1) мас.%, етилбензол - (11,2±0,1) мас.%), ацетон - (21,9±0,1) мас.%).
Оскільки були відсутні підстави вважати, що будь-які інші компоненти визначають основні характеристики товару, а властивості ксилолу відповідають сутності товару та назві товарної категорії 2707 30 00 УКТ ЗЕД, враховуючи заявлену декларантом мету використання продукту, застосовуючи: основні правила інтерпретації класифікації товарів 1 та 6; Примітку 3 до товарних підпозицій групи 27 УКТ ЗЕД; Додаткові пояснення до товарних категорії (27073000), товарної позиції 2707 УКТ ЗЕД; Пояснень до товарної позиції 2902 УКТ ЗЕД, частина (C), пункт (I), літера (c), зокрема останнє речення (абзац); Пояснення до товарної позиції 3814 УКТ ЗЕД; товар класифіковано у товарну підкатегорію 2707 30 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив (а.с.68,69), якою, на переконання позивача, спростовуються доводи наведені у відзиві.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, пояснення, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 01 серпня 2025 року позивач з метою розмитнення товару (органічний розчинник на основі ксилолу з комерційною назвою «Rozcienczalnik Ksylenowy») через представника для митного оформлення та митного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон подав митну декларацію №25UA901020005642U5 (а.с.36зв.,37). Відповідно до графи 33 митної декларації товар задекларовано за кодом 3814009019 згідно з УКТ ЗЕД.
Відповідно до графи 44 митної декларації №25UA901020005642U5 вбачається, що на підтвердження заявленого коду товару 3814009019 згідно з УКТ ЗЕД позивачем надано: сертифікат якості виробника від 28.07.2025 (а.с.6,56) ), товар - це органічний розчинник на основі ксилолу з комерційною назвою «Rozcienczalnik Ksylenowy», з вмістом 75 мас.% ксилолу та 25 мас.% ацетону; митну декларацію країни експорту (Польща) від 28.07.2025 року №25PL445010004Z1VB8 (а.с.21); сертифікат про походження товару з Європейського Союзу від 28.07.2025 року №0151669 (на рівні перших чотирьох знаків в графі 8 вказано 3814) (а.с.8).
Відповідачем 08.08.2025 року прийнято рішення щодо класифікації товарів №25UA90100000013-КТ, відповідно до якого товар, який ввозився позивачем, віднесено до групи товарів за кодом УКТ ЗЕД 2707300090 (а.с.16-19).
Не погодившись з таким рішенням митного органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи. (ч.1 ст. 257 МК України).
Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів врегульовано главою 11 МК України.
Статтею 67 МК України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно ст.68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
На підставі частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.
Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно частин 7-8 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.
Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів.
У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов'язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
З огляду на викладені норми, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. При цьому митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.
Законом України від 19.10.2022 №2697-IX встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Ставки ввізного мита можуть встановлюватися або змінюватися виключно законами про внесення змін до Митного тарифу України.
Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України «Про Митний тариф»), передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:
1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
У справі, яка наразі розглядається судом, товар - органічний розчинник на основі ксилолу з комерційною назвою «Rozcienczalnik Ksylenowy», декларувався позивачем за кодом УКТЗЕД 3814009019.
Згідно з розділом VI "Продукція хімічної та пов'язаних із нею галузей промисловості" Митного тарифу України в товарній групі 38 "Різноманітна хімічна продукція" класифікуються:
3814 00 - Розчинники та розріджувачі складні органічні, в інших товарних позиціях не зазначені; готові суміші для видалення фарб або лаків:
3814 00 10 00 - на основі бутилацетату
3814 00 90 - інші:
- на основі ацетону, ксилолу, толуолу, етилцелозольву, сольвентів, уайт-спіриту, етанолу:
3814 00 90 11 - що використовуються для промислового складання моторних транспортних засобів
3814 00 90 19 - інші
3814 00 90 90 - інші.
При цьому, як вже встановлено судом, саме такий код товару, згідно Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (CN code) на рівні перших восьми знаків зазначений в графі 18 09 декларації країни відправлення (Польщі) від 28.07.2025 року №25PL445010004Z1VB8 (а.с.21) та на рівні перших чотирьох знаків в графі 8 сертифіката про походження товару з Європейського Союзу від 28.07.2025 року №0151669 (а.с.8).
Комбінована номенклатура Європейського Союзу розроблена на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (H.S.Code).
Гармонізована система опису та кодування товарів (H.S.Code), це міжнародна номенклатура товарів, розроблена Всесвітньою митною організацією.
На основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (H.S.Code), у відповідності до ст.1 Закону України від 19.10.2022 року № 2697-IX "Про Митний тариф України", складено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).
Згідно з Указом Президента України №466/2002 від 17.05.2002 "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів" Україна приєдналась до вказаної конвенції.
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів Договірна країна зобов'язується стосовно своєї номенклатури митних тарифів і статистичної номенклатури застосовувати основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, а також усі примітки до розділів, груп і субпозицій і не змінювати обсяг розділів, груп, товарних позицій і субпозицій Гармонізованої системи.
Отже, дані ТН ЗЕД країни експортера ввезеного товару повинні повністю співпадати з товарними позиціями УКТ ЗЕД країни імпортера. Встановлення іншого коду є порушенням Міжнародної системи опису та кодування товару.
Таким чином, визначивши оскаржуваним рішенням від 08.08.2025 року №25UA90100000013-КТ код товару за УКТЗЕД 2707300090, відповідач порушив статтю 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів від 14.06.1983 року, до якої Україна приєдналась згідно з Указом Президента України №466/2002 від 17.05.2002 року, а тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн. (а.с.23).
Крім того, позивачем ставиться питання про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. на підтвердження надання якої надано витяг з договору про надання правової допомоги від 07.11.2024 року №1; рахунок-фактуру від 12.08.2025 року №11/1/07112024; платіжну інструкцію та акт наданих послуг від 12.09.2025 року №11 (а.с.12-15).
Представник відповідача у поданому відзиві заперечує проти відшкодування за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу, вважає їх безпідставно збільшеними та не співмірними із понесеними витратами.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).
Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.
Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
До того ж, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ''Лавентс проти Латвії'' зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На переконання суду, розмір витрат на правничу допомогу, який визначений сторонами договору про надання правничої допомоги, що становить 4000грн., є співмірним та обґрунтованим, а отже належить до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.132, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Україна" (25491, с-ще Нове, Кропивницький р-н, вул. Перша Виставкова, 9, ЄДРПОУ 45320719) до Кропивницької митниці (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення Кропивницької митниці від 08.08.2025 року щодо класифікації товарів №25UA90100000013-КТ.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімрезерв-Україна" (код ЄДРПОУ 45320719) здійснені судові витрати: на оплату судового збору в сумі 2422,40 грн., на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (ЄДРПОУ 44005668).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України..
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК