17 жовтня 2025 року Київ № 320/9335/25
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Білоноженко М.А.,
розглянувши заяву позивача про виправлення описки в судовому рішенні в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )
доІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови Позивачу у підготовці та надані позивачу оновленої довідки про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2024 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 основного розміру моєї пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов?язати Відповідача підготувати та надати мені оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024 з визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 основного розміру моєї пенсії, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов?язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Позивачем подано заяву про виправлення описки в судовому рішенні, а саме просив викласти резолютивної частини, з урахуванням власних думок щодо належності видачі примірників оновленої довідки.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Відповідно до частини другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання про внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16.
Статтею 250 КАС України визначено, що судове рішення (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Слід зазначити, що інститут виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні має вкрай важливе значення у будь-якому виді судочинства та покликаний на усунення неточностей судового рішення, які впливають на можливість його реалізації. Водночас процесуальний закон не надає суду права змінити суть постановленого рішення шляхом виправлення описки. Зміна у такий спосіб суті рішення суду, яке набрало законної сили, суперечить принципу правової визначеності. Виходячи із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, принцип правової визначеності передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення.
Як вбачається з заяви позивача, останній просить у спосіб, що явно суперечить процесуальному закону та усталеній судовій практиці, фактично змінити зміст рішення суду, виклавши резолютивну частину, з урахуванням власних думок щодо належності видачі примірників оновленої довідки, а також такі вимоги не заявлялись позивачем при поданні позовної заяви.
Суд зауважує, що виправлення описки в даній частині повністю або частково може змінити зміст рішення та висновки зроблені судом.
Слід зазначити, що зміна мотивувальної і резолютивної частин судового рішення, що призводить до кардинальної зміни змісту цього рішення, не є виправленням недоліку судового рішення (дефекту судового акта), оскільки такі дії суперечитимуть самій процедурі здійснення правосуддя.
Суд зауважує, що незгода сторони із судовим рішенням не може бути підставою для виправлення описки.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про виправлення описки в рішенні суду від 25 серпня 2025 року є не обґрунтованою, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Заяву позивача про виправлення описки залишити без задоволення.
Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя Білоноженко М.А.