про повернення позовної заяви
17 жовтня 2025 року м. Київ № 320/51233/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Головного управління ДПС у Житомирській області, до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі-3», про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України,
16.10.2025 року о 12:47 год. до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі-3», в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику ТОВ «Вінд Солар Енерджі-3» ОСОБА_1 до погашення податкового боргу в сумі 1107421,19 грн.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви встановленим Кодексом адміністративного судочинства України вимогам, ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року позов залишено без руху та надано позивачу час на усунення виявлених недоліків.
Зважаючи на скорочені строки розгляду цієї категорії справ, які встановлені КАС України, позивачу ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року наданий час для усунення недоліків до 09.00 год. 17.10.2025 року.
Відповідно до приписів частини 5 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси.
Суд звертає увагу, що з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів на офіційному сайті Ради суддів України опубліковано рішення від 5 серпня 2022 р. № 26, в якому рекомендувала судам, серед іншого, виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання); закликала усіх учасників судових проваджень при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами; при наявності на офіційних сайтах судів інформації про мобільні телефони, альтернативні поштові адреси, через які учасники судових проваджень зможуть комунікувати з судом (або офісом судді) використовувати їх для комунікації з судом.
У рішенні Рада суддів України вказала на те, що розуміючи потребу пріоритетності направлення коштів державного бюджету на потреби національної безпеки і оборони та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану для забезпечення належної відсічі широкомасштабній збройній агресії російської держави, зважаючи на критичний стан фінансування судової влади, Рада суддів України вважає за необхідне вжити організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію окремих статей витрат судів при здійсненні судочинства, а також та на підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства. Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану.
У позовній заяві при зверненні до суду, позивачем було вказано електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, застережень щодо неможливості направлення на вказану адресу процесуальних документів судом, висловлено не було.
Більш того, враховуючи скорочені строки розгляду даної категорії справ, засоби електронного зв'язку є єдиним комунікаційним засобом.
Враховуючи викладене, судом було направлено копію ухвали про залишення позовної заяви без руху на електронну адресу зазначену у позовній заяві (ІНФОРМАЦІЯ_1), що підтверджується довідкою про доставку ухвали електронною поштою від 16.10.2025, яка наявна в матеріалах справи.
Також суд здійснив телефонний дзвінок за номером телефону, що вказаний позивачем у позові, а саме, 0678371979 - 16.10.2025 об 17:50, повідомивши представнику позивача, Бучинській Ірині Володимирівні зміст ухвали.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з Довідкою про доставку електронного листа від 16 жовтня 2025 року документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення позовної заяви без руху " від 16.10.25 по справі №320/51233/25 (суддя Панченко Н. Д.) було доставлено до електронного кабінету позивача 16.10.25 21:50.
Отже, суб'єкт публічного права є обізнаним, що розгляд даної категорії справ здійснюється протягом 48 годин з дати надходження позовної заяви до суду, повідомлений про зміст ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16.10.25 своєчасно, усіма доступними засобами комунікації.
Відтак, позивач мав усунути недоліки до 09.00 год. 17.10.2025 року.
Жодних доказів щодо виконання вимог ухвали суду як в цілому, так і у визначений законодавством строк матеріали справи не містять.
Відтак, суд вважає встановленим той факт, що з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивач не усунув недоліки позовної заяви.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Крім цього, частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За загальним правилом, визначеним абзацом першим частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, абзац другий частини другої статті 122 КАС України містить застереження, згідно з яким для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
В свою чергу, частиною першою статті 289-2 КАС України передбачено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами встановлене пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (далі - ПК України), згідно з яким у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
При цьому, ПК України не містить жодної норми права, якою було б врегульоване питання щодо строку звернення до суду з вищевказаними вимогами.
З огляду на вказане суд приходить до висновку, що питання строку звернення контролюючого органу до суду з позовною заявою щодо обмеження права керівника платника податків на виїзд за кордон регламентується приписами абзацу другого частини другої статті 122 КАС України і, відповідно, становить три місяці з дня виникнення підстав, що дають контролюючому органу право на пред'явлення визначених законом позовних вимог.
Тотожний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 140/26462/23 (касаційне провадження № К/990/40560/23), який в силу вимог частини п'ятої статті 242 КАС України є обов'язковим до застосування судом.
Як вже було встановлено судом під час постановлення ухвали про залишення позову без руху, у позовній заяві позивачем вказано, що підставою для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи є податкова вимога форми «Ю» № 3427-54 від 05 березня 2020 року.
Суд вдруге вказує, що право контролюючого органу на звернення до суду з відповідними позовними вимогами виникає у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, а строк на звернення до суду - встановлений саме приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач вказує на те, що 19.01.2022 контролюючим органом приймалось рішення №44/06-30-13-06 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На виконання вищевказаного рішення про стягнення боргу, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу ТОВАРИСТВА, шляхом направлення платіжних інструкції до банків, які обслуговують розрахункові рахунки ТОВАРИСТВА, однак такі платіжні інструкції були повернуті банком без виконання.
Проте, суд звертав увагу позивача, що з урахуванням вищевказаних обставин в матеріалах справи відсутні відомості щодо строку, з якого на думку контролюючого органу у нього виникли підстави для застосування обмежувальних заходів щодо керівника юридичної особи.
Суд вкотре наголошує на тому, що саме надання неповних відомостей позивачем в частині строків на звернення до суду та недотримання інших положень процесуального законодавства слугувало підставою для залишення позову без руху.
Також, судом встановлено, що відповідно до даних програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивачем подано аналогічну позовну заяву до цього самого відповідача з тим самим предметом та за однакових підстав, якій присвоєний № 320/49308/24.
У справі №320/49308/24 наявна ухвала від 03 жовтня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, зумовлена необхідністю позивача надати до суду уточненої позовної заяви із зазначенням обставин з якими позивач пов'язує відлік строку звернення до суду з даним позовом, у разі пропуску тримісячного строку звернення до суду, подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення за весь період його пропуску, а також доказів поважності причин такого пропуску.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали позивачем подано «заяву-клопотання» від 03 жовтня 2025 року, де зазначено, що підставою звернення до суду є наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі-3», керівником якої є ОСОБА_1 податкового боргу, що перевищує 1000000,00 грн, який не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.
Відповідно до змісту ухвали, матеріали адміністративного позову №320/49308/24 вказують на те, що податкова вимога форми "Ю" №3427-54 від 05 березня 2020 вважається врученою 17.03.2020.
Отже 240 календарних днів для сплати ТОВ «Вінд Солар Енерджі-3» податкового боргу сплинули ще в 2020 році. Проте, позивач звернувся з даним позовом до суду 23.09.2025, тобто поза межами строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.
Ухвалою від 03 жовтня 2025 року позов повернутий позивачу. До Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга не подавалась.
Як встановлено судом, позивач не усунув недоліки позовної заяви, не скористався правом на залишення таких засобів комунікаційного зв'язку, які б безперешкодно та у визначений законодавством термін дозволили б надати суду відповідні пояснення та обґрунтування, враховуючи, що строк розгляду даної категорії справ становить 48 годин.
Керуючись статтями 94, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Головного управління ДПС у Житомирській області, до ОСОБА_1 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінд Солар Енерджі-3», про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Панченко Н.Д.