про залишення позовної заяви без руху
16 жовтня 2025 року м. Київ № 320/50398/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Рахункової палати в особі т.в.п. Секретаря Рахункової палати - Василя Невідомого про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Рахункової палати в особі т.в.п. Секретаря Рахункової палати - Василя Невідомого (адреса вулиця М. Коцюбинського, 7, м. Київ, 01054, ЄДРПОУ 00013540), у якому просить суд:
- визнати бездіяльності Рахункової палати в особі т. в. о. Секретаря Рахункової палати - Василя Невідомого у переведені Ханикіна Дмитра Валентиновича на посаду головного спеціаліста відділу правового супроводу діяльності Рахункової палати Департаменту правового забезпечення без проведення конкурсу протиправною;
- зобов'язати Рахункову палату вчинити дії - перевести ОСОБА_1 на посаду головного спеціаліста відділу правового супроводу діяльності Рахункової палати Департаменту правового забезпечення без проведення конкурсу в організаційно-штатній структурі Рахункової палати, що чинна на момент виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Так, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання щодо дотримання процесуальних строків суд зазначає наступне.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім цього, суд зазначає, що отримання позивачем листа від 29.07.2025 у відповідь на його заяву від 22.07.2025 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через три місяці після часу, коли він повинен був дізнатися про ймовірне порушення своїх прав після прийняття рішення Рахунковою палатою від 20 лютого 2025 року № 4-3.
Так, згідно з матеріалами позовної заяви, позовні вимоги позивача стосуються бездіяльності Рахункової палати в особі т. в. о. Секретаря Рахункової палати - Василя Невідомого у переведені Ханикіна Дмитра Валентиновича на посаду головного спеціаліста відділу правового супроводу діяльності Рахункової палати Департаменту правового забезпечення без проведення конкурсу протиправною.
Позивач зазначає, що на дату звернення до суду роботодавцем не надано відповідь на його заяву з вхід.№1455 від 23.07.2025 року. Порушене питання залишилося невирішеним. Роботодавцем направлялись йому відповідь на подані позивачем аналогічні заяви раніше, такі відповіді мали узагальнений і ухильний характер, за своєю суттю є рішенням суб'єкта владних повноважень у формі неявної відмови, що по суті позбавляє права позивача, на його думку, на переведення на рівнозначну посаду однієї групи оплати праці без проведення конкурсу, гарантованого статтею 87 Закону України «Про державну службу» та трудовим законодавством. Станом на 31.07.2025, відповіді на його чергову заяву від 23.07.2025 (вхід. №1455) він не отримав.
Судом вбачається, що спірні правовідносини виникли у звязку із рішенням Рахункової палати від 20 лютого 2025 року № 4-3, яким затверджено організаційну структуру зі штатним розкладом установи в новій редакції.
Рішенням РП від 20 лютого 2025 року № 4-3 також зобов'язано керівництво апарату внести зміни до розрахунку кошторису Рахункової палати на 2025 рік, затвердженого рішенням Рахункової палати від 16 січня 2025 року № 2-4, а також визначено, що нова структура та штатний розклад набувають чинності з 1 січня 2025 року одночасно з набуттям чинності відповідними змінами до кошторису.
Як вказує позивач, замість забезпечення переведення з 01.01.2025 працівників апарату, діяльність яких пов'язана з контрольною (аудиторською) діяльністю, до нової структури, керівництво апарату Рахункової палати запровадило конкурсну процедуру на зайняття посад державних аудиторів, яка станом на 01.08.2025 незавершена. Однак реалізація такого права, на думку позивача, має здійснюватися виключно в межах вимог Конституції та законів України, зокрема із дотриманням гарантій трудових і службових прав працівників, встановлених Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу» та спеціальним законодавством.
Отже, з аналізу відповідних доводів позовної заяви судом вбачається, що про ймовірне порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися, з'ясувавши, що замість забезпечення переведення з 01.01.2025 працівників апарату, діяльність яких пов'язана з контрольною (аудиторською) діяльністю, до нової структури, керівництво апарату Рахункової палати запровадило конкурсну процедуру на зайняття посад державних аудиторів.
Відтак, з цього моменту, позивач повинен був дізнатися про ймовірне порушення своїх прав, оскільки було з'ясовано, що переводити без проведення конкурсних процедур на відповідні посади керівництво апарату Рахункової палати не планує.
Зазначена обставина опосередковано підтверджується самим позивачем, який підтверджує, що здійснював тривале і безрезультатне листування з відповідачем.
Отже, про ймовірне порушення своїх прав позивач повинен був дізнатися не пізніше березня 2025 року.
Суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Також, суд наголошує, що тривале листування не може бути поважною причиною пропуску строку на звернення до суду.
Так, вчинення дій щодо врегулювання спору у досудовому порядку шляхом тривалого листування з державними органами не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки ця обставина не є непереборною та такою, що унеможливила своєчасне звернення до суду, зважаючи на негативні відповіді щодо порушених позивачем у зверненнях питань, такий висновок відповідає висновку Верховного Суду, відображеного у постанові від 26.02.2020 №826/14417/18.
Тому, дослідивши викладені доводи, суд дійшов висновку про неповажність, саме за наведених обставин, причин пропуску строку на звернення до суду.
Як встановлено судом, відповідно до даних програми "Діловодство спеціалізованого суду" у провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/50399/25.
У адміністративній справі №320/50399/25 заявлені вимоги щодо визнання протиправною відмову т. в. п. Секретаря Рахункової палати - Василя НЕВІДОМОГО, викладену в листі Рахункової палати від 05.05.2025 №15-77/140 у задоволенні вимоги про відновлення трудових прав ОСОБА_2 з 01.01.2025 шляхом переведення без конкурсу на рівнозначну посаду в нову структуру апарату Рахункової палати, затвердженої рішенням Рахункової палати від 20.02.2025 № 4-3.
Тобто, позовні вимоги у зазначених адміністративних справах є подібними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тому, позивачу необхідно буде пояснити чому він вважає, що відсутні підставі для відмови у відкритті провадження, тобто чим відрізняються спір, сторони, предмет і підстави позову у відповідних справах.
Також, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, всупереч вищезазначеним нормативним вимогам позивач не надав всі наявні докази по справі, які стосуються спірного питання, зокрема стосовно того, що позивач перебуває «поза штатом», що структурні зміни Рахункової палати, які відбулися і відбуваються мають ознаки формально-репресивного характеру тощо.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права з підтверджуючими доказами;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та всіх інших обставин про які стверджує позивач у позовній заяві (в тому числі того, що позивач перебуває «поза штатом», що структурні зміни Рахункової палати, які відбулися і відбуваються мають ознаки формально-репресивного характеру тощо), або обґрунтоване клопотання про витребування доказів судом згідно з ст. 80 КАС України;
- пояснення щодо наявності чи відсутності підстав для відмови у відкритті провадження, тобто чим відрізняються спір, сторони, предмет і підстави позову у відповідних справах (№320/50398/25, №320/50399/25).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Рахункової палати в особі т.в.п. Секретаря Рахункової палати - Василя Невідомого про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою шляхом завантаження відповідних матеріалів в електронному вигляді до Електронного суду до цієї справи.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.