про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2025 року м. Київ № 320/49361/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса Бульварно-Кудрявська, 16,м.Київ 04053, РНОКПП 42098368), в якому просить суд:
- ухвалити рішення яким визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (Код ЄДРПОУ: 42098368 місцезнаходження юридичної особи: 04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, визначену пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Порівняльний аналіз термінів “дізнався» та “повинен був дізнатись» дає підстави для висновку про встановлення чинним процесуальним законодавством презумпції можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому самого лише посилання на момент, коли особа для себе з'ясувала, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням її прав у сфері публічних правовідносин, недостатньо.
Доведенню також підлягає факт, що позивач не міг дізнатися про порушення свого права, що прямо випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Так, предметом спору є рішення пенсійних органів про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.09.2025 року №39701-39201/Т-02/8-2600/25 ОСОБА_1 07.11.2023 вже звертався до Головного управління із аналогічною заявою №19674 про перерахунок пенсії для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що передбачено п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду поданої заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років, який становить 33 роки 1 місяць 29 днів. Із новою заявою встановленого зразку та додатковими документами, які б підтверджували пільговий стаж заявник не звертався. Підстави для виплати грошової допомоги відсутні.
Отже, позивач вже знав про ймовірне порушення своїх прав та інтересів в той момент, коли не отримав пенсійну виплату згідно з заявою від 07.11.2023 року.
Більше того, відповідно до п. 7 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно, позивач повинен був дізнатися про ймовірне порушення своїх прав та інтересів в той момент, коли не отримав першу пенсійну виплату після призначення пенсії за віком.
Суд звертає увагу, що отримання листа від відповідача у вересні 2025 року, у відповідь на його заяву, не може вважатися моментом, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку і може свідчити лише про штучну пролонгацію процесуальних строків.
При цьому, позовна заява подана до суду 23 вересня 2025 року, що суттєво перевищує шестимісячний строк на звернення до суду.
В цей же час, позивач жодним чином не обґрунтовує пропуск строку на звернення до суду.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, всупереч вищезазначеним нормативним вимогам позивач не надав всі наявні докази по справі, які стосуються спірного питання.
Як вже зазначалося, згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 02.09.2025 року №39701-39201/Т-02/8-2600/25 ОСОБА_1 07.11.2023 вже звертався до Головного управління із аналогічною заявою №19674 про перерахунок пенсії для отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, що передбачено п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За результатом розгляду поданої заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років, який становить 33 роки 1 місяць 29 днів. Із новою заявою встановленого зразку та додатковими документами, які б підтверджували пільговий стаж заявник не звертався. Підстави для виплати грошової допомоги відсутні.
Проте, позивач не надає до суду ні копію своєї заяви від 07.11.2023, ні рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у зв'язку з відсутністю необхідного стажу за вислугу років, який становить 33 роки 1 місяць 29 днів.
З наданих до суду матеріалів неможливо встановити, який конкретно стаж не зарахований та на якій підставі, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило, що відповідне питання вже розглядалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області і позивачем не надано нових чи додаткових документів для підтвердження необхідного стажу за вислугу років.
Тобто, на повторну заяву позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було повідомлено позивача, що за аналогічною заявою вже приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення про відмову у виплаті, оскільки наданими документами не підтверджено стаж 35 років в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Суд звертає увагу, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
У зв'язку із цим суд звертає увагу позивача, що рішення про відмову у виплаті приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, в той час, як Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві поінформувала про це рішення позивача, проте позивач звертає свої позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Зазначені недоліки позовної заяви позбавляють суд чітко визначити предмет позову та може створити в подальшому до затягування розгляду справи і зловживання процесуальними правами.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права;
- докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та всіх інших обставин про які стверджує позивач у позовній заяві (в тому числі рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у виплаті згідно з заявою від 07.11.2023 №19674), або обґрунтоване клопотання про витребування доказів судом згідно з ст. 80 КАС України;
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: уточнити суб'єктний склад сторін по справі; зазначенням способу захисту прав та інтересів згідно з способами захисту порушеного права (свободи, законного інтересу), визначеними частиною першою статті 5 КАС України).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.