17 жовтня 2025 року Справа № 280/8439/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
15 жовтня 2025 року представником відповідача до суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» подано відзив на позов, прохальна частина якого містить клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог починаючи з 23 травня 2012 року, оскільки про порушення своїх прав позивач мала дізнатись принаймні у 2012 році, натомість до суду із позовом звернулась лише у вересня 2025 року.
Вирішуючи подане відповідачем клопотання, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд також враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України, яка полягає у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-ІV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
Водночас, у цій справі фактичні обставини свідчать про те, що позивач не згодна із відмовою з зарахуванням до її страхового стажу періодів роботи в подвійному розмірі, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії (вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі № 120/1483/24).
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 23 травня 2012 року (дати призначення пенсії), при цьому до суду звернулася до суду з цим позовом лише 22 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку.
Тобто, позивач пропустила встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами за період, що передує цьому строку (а саме, за період з 23 травня 2012 року по 21 березня 2025 року).
При зверненні до суду із позовом позивач вказала, що про зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області до її стажу у в одинарному розмірі періодів роботи з 05 квітня 2007 року по 29 лютого 2024 року їй стало відомо з листа відповідача від 08 липня 2025 року № 11529-11049/Д-02/8-0800/25.
При цьому суддя зауважує, що отримання позивачем листа відповідача від 08 липня 2025 року № 11529-11049/Д-02/8-0800/25 на її звернення не змінює момент, з якого позивач повинена була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Такі ж висновки щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України містяться у постанові Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №1140/2132/18.
Також варто зазначити, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду своєчасно. Триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, а чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону в частині строку звернення до суду, що в свою чергу унеможливлює належний розгляд даної справи судом.
Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відтак, оскільки позивача звернулася до суду з цим позовом в частині позовних вимог після закінчення строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, та без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим не дотримала приписів частини шостої статті 161 КАС України, тому на підставі частини першої статті 169 та частини 13 статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду у частині позовних вимог за період, що передує шестимісячному строку звернення до суду з цим позовом (тобто, за період з 23 травня 2012 року по 21 березня 2025 року), у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску, або ж заяви про уточнення позовних вимог з урахуванням строку звернення до суду.
З огляду на вказане, клопотання представника відповідача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 160, 161, 169, частиною тринадцятою статті 171 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про дій протиправними протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 23 травня 2012 року по 21 березня 2025 року, - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали суду шляхом звернення до суду із уточненою позовною заявою, з урахуванням правил мотивувальної частини ухвали та правил об'єднання позовних вимог, у кількості відповідно до кількості учасників справи.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про дій протиправними протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 23 травня 2012 року по 21 березня 2025 року, - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення позивачу копії даної ухвали суду шляхом звернення до суду із уточненою позовною заявою, з урахуванням правил мотивувальної частини ухвали та правил об'єднання позовних вимог, у кількості відповідно до кількості учасників справи.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунені у встановлений судом строк, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду у відповідності до пункту 7 частини 4 статті 240 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.В. Татаринов