(про забезпечення позову)
17 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/24039/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та Міністерства оборони України щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , на підставі пункту З частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відповідно до запису тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , свідоцтва про хворобу №182-п від 30.03.2022 року, згідно з якими ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку - протиправною;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та Міністерство оборони України внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , на підставі пункту З частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" відповідно до запису у тимчасового посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , свідоцтва про хворобу №182-п від 30.03.2022 року, згідно з якими ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Одночасно з поданням позову позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), окрім внесення інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до п. з ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії..
Заява аргументована тим, що, на думку заявника, він має право на виключення з військового обліку, однак ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації. Невжиття заходів щодо забезпечення позову призведе до неможливості відновлення порушеного права у зв'язку із вчиненням відповідачем дій по мобілізації. Забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища прав та обов'язків позивача до розгляду справи по суті, оскільки відносно останнього може бути прийняте рішення про переміщення до військової частини, в тому числі в зону бойових дій, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та значно ускладнить виконання рішення суду.
Відповідно до частин 1-3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.
Водночас, суд зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначив, що він має право на виключення з військового обліку, однак ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснюються заходи щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, зокрема, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.
Отже, у разі призову позивача на військову службу та набуття статусу військовослужбовця, це унеможливить реалізацію його права на виключення з військового обліку, у разі встановлення наявності такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер.
У зв'язку з вищенаведеним суд вважає, що саме такий захід забезпечення позову, як заборона ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), окрім внесення інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до п. з ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» є співмірним із позовними вимогами.
Враховуючи викладене, заява позивача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) вчиняти дії, пов'язані з заходами призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), окрім внесення інформації в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку відповідно до п. з ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 та Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: .
Суддя М.С. Токарева