16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/18506/25
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають у відмові перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 21.04.2025 року пенсію за віком із застосуванням показника седньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням мені пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 року, урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 21.04.2025 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням мені пенсії за віком, тобто за 2022, 2023, 2024 року, урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, отримувала з 10.09.2014 по 31.08.2021 пенсію за вислугу років. З 21.04.2025 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначено, що у 2025 позивачу призначена пенсія за віком та здійснено розрахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. Водночас позивач вважає, що дії відповідача щодо застосування при обчисленні пенсії за віком позивачу з 21.04.2025 для призначення пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки та відмови позивачу у перерахунку призначеної пенсії за віком, з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки, який застосовується при обчисленні розміру пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", є протиправними.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк на подання відзиву.
У період з 06.08.2025 по 26.08.2025 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
До суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому вказано, що з 21.04.2025 позивачем подано заяву про призначення пенсії за віком. Водночас відповідач вважає, що у даному випадку позивачу правомірно призначено пенсію за віком з 21.04.2025 для призначення пенсії за віком показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач з 10.09.2014 до 31.08.2021 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Позивачу з 21.04.2025 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки.
Позивач звернулася до відповідача із заявою перерахувати пенсію позивачу за віком із застосування показника середньої заробітної плати по України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують роки призначення пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV.
Листом від 08.07.2025 позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії в зв'язку з відсутністю підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у застосуванні при призначенні пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022, 2023 та 2024 роки, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Пункт 4 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV визначив, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-ІV (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 40 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до статті 52 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Суд бере до уваги, що з 10.09.2014 позивач отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом № 1058-IV.
До призначення з 21.04.2025 пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV, позивач не користувалася жодним з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, тому призначення відповідачем останній пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у квітні 2025 року відбулося вперше.
Тож звертаючись до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивач вперше використала своє право на призначення пенсії згідно з даним законом.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення вперше пенсії за Законом №1058-IV.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії (відповідно до ст. 9 Закону), призначеної саме за Законом №1058-IV, на інший.
Таким чином показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, а саме - таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом №1058-IV.
Водночас положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV щодо переведення з пенсії, призначеної за іншим законом, зокрема за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за Законом №1058-IV, не можуть застосовуватися при призначенні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Отже, відмовляючи у перерахунку позивачу пенсії, призначеної вперше згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, відповідач помилково ототожнює поняття "переведення на інший вид пенсії" та "призначення пенсії", внаслідок чого в розрахунку пенсії з 21.04.2025 відповідачем неправомірно враховані показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні не за той період, як це має бути для пенсії, яка призначена вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом №1058-IV, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023 та 2024 роки, тобто враховуючи показник середньої заробітної плати, який має враховуватися за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом №1058-IV.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії за віком з 21.04.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023, 2024 роки) та зобов'язати відповідача здійснити з 21.04.2025 перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023, 2024 роки), з урахуванням проведених виплат.
За викладених обставин позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1211,20 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкцій за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком з 21.04.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023, 2024 роки).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 21.04.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (за 2022, 2023, 2024 роки), з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
16.10.25