16 жовтня 2025 року м. Житомир справа № 240/20935/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Чернової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,
встановив:
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Житомирській області) звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - відповідач, відділ примусового виконання рішень) про скасування постанови ВП№73374106 від 15.08.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Позивач зазначає, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №240/13032/21 ним виконане у повному обсязі в межах наданих компетенції та фінансування, що свідчить про безпідставність оскаржуваної постанови. Зазначає, що вказаним рішенням на ГУ ПФУ в Житомирській області не покладалося зобов'язання застосувати коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, тому до 01.03.2024 індексація пенсії не проводилася. З 01.03.2024 та 01.03.2025 індексацію проведено відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058 та постанови КМУ від 25.02.2025 №209.
Ухвалою суду від 01.09.2025 позов прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 09.09.2025.
Від відповідача 08.09.2025 надійшов відзив на позов, у якому просить у його задоволенні відмовити. Зазначає, що станом на 15.08.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №240/13032/21 залишається невиконане позивачем, хоча вказане рішення суду набрало законної сили і є обов'язковим до виконання. Вважає, що висновок про невиконання рішення суду є обґрунтованим, а накладення штрафу за невиконання такого рішення - правомірним.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 9 цієї правової норми, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відтак, у судовому засіданні 09.09.2025 суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 №1404-VІІІ (далі також - Закон №1404-VІІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусовою виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Стаття 63 Закону №1404-VIIІ встановлює порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.
За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення/виконавчого документа є обов'язком посадової особи органу ДВС, який встановлюється з метою спонукання боржника належним чином виконати рішення/виконавчий документ.
Поважними причинами невиконання можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання та повинні бути підтверджені належними доказами.
Як встановлено зі змісту матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження, на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебуває виконавче провадження ВП №73374106 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Житомирським окружним адміністративнм судом 10.10.2023 у справі №240/13023/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести щорічний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який було враховано для обчислення пенсії у 2020 році в сумі 7763 грн.
На підставі заяви стягувача державним виконавцем постановою від 21.11.2023 відкрите виконавче провадження ВП №73374106, п. 2 постанови про відкриття провадження зазначено про необхідність боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
До відділу примусового виконання рішень від ГУ ПФУ в Житомирській області надійшло повідомлення про виконання рішення суду, в якому боржиик повідомляє, що рішення суду виконано добровільно та в повному обсязі. Зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №240/13023/21 позивачем на виконання ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1V від 09.07.2003 ОСОБА_1 проведено щорічний перерахунок пенсії з 01.03.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховано для обчислення пенсії у 2020 році, в сумі 7763,17 грн.
Одночасно боржник повідомляє, що згідно із заявою від 14.02.2020 ОСОБА_1 переведено з 14.02.2020 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачено сграхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в сумі 7763,17 грн.; у результаті проведеного перерахунку на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2022 у справі №240/13023/21 з 01.03.2021 розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився, тому сума доплати по даному рішенню відсутня.
З метою перевірки виконання рішення 29.02.2024 на адресу боржника державним виконавцем направлено вимогу про зобов'язання виконати рішення суду та надання підтверджуючих документів.
До відділу примусового виконання рішень 31.03.2025 надійшло повідомлення від ГУ ПФУ в Житомирській області стосовно вимоги виконавця, у якому зазначається наведена вище інформація щодо стану виконання. Боржник також повідомляє, що рішення суду виконано добровільно і в повному обсязі та просить закінчити виконавче провадження.
03.05.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
23.06.2025 державним виконавцем винесена постанова ВП№73374106 про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі №240/13023/21.
З метою перевірки виконання рішення суду державним виконавцем винесено вимогу від 24.06.2025, якою зобов'язано ГУ ПФУ в Житомирській області:
- в п'ятиденний термін з моменту отримання вимоги державного виконавця виконати вищевказане рішення сулу в повному обсязі з наданням підверджуючих документів у разі неможливосчї виконання вказати причини та надати підтверджуючі документи;
- надати до відділу належним чином завірені підтверджуючи документи (розрахунок) з яких можливо встановити, що ОСОБА_1 на підставі рішення суду проведено щорічний перерахунок пенсії з 01.03.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який було враховано для обчислення пенсії у 2020 році в сумі 7763,17 грн.
Згідно повідомлення боржника від 01.07.2025 на виконання рішення суду та звернення стягувача від 18.07.2025 державним виконавцем встановлено, що вказане рішення суду не виконане: згідно розрахунку заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1 останній не містить інформації про застосовані коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати з 01.03.2021.
Постановою державного виконавця від 15.08.2025 на боржника накладений штраф 5100 грн. за невиконання рішення суду у спосіб та у порядку, визначеному виконавчим документом.
Разом з тим, судом встановлено, що до виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №240/13023/21 розмір пенсії за віком ОСОБА_1 згідно поданої нею заявою від 14.02.2020 було обчислено відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, в сумі 7763,17 грн.
Розмір пенсії в результаті перерахунку на виконання рішення суду №240/13023/21 з 01.03.2021 становив 7676,73 грн, який обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, в сумі 7763,17 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком - 7580,07 грн.(7763,1 7грн. х 0,39750 х 2,45639); доплата за понаднормативний стаж (9 років) - 96,66 грн.;
У результаті проведеного перерахунку на виконання рішення суду №240/13023/21 розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2021 не змінився, оскільки показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який було враховано для обчислення пенсій у 2020 році в сумі 7763,17 грн., застосовано при перерахунку пенсії з 14.02.2020, тому сума доплати по даному рішенню відсутня.
Разом з тим, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №240/13023/21 на ГУ ПФУ в Житомирській області не покладалося зобов'язання застосувати коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати.
Рішення суду виконано добровільно в межах наданих компетенції та фінансування.
Показник середньої заробітної плати 7763,17 грн, який було враховано для обчислення пенсії, до 01.03.2024 був більшим ніж 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197), тому до 01.03.2024 індексація пенсії не проводилась.
З 01.03.2024 у відповідності до частини 2 статті 42 Закону № 1058 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185, проведено перерахунок пенсії та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,197 та 1,0796 (на виконання постанов Кабінету Міністрів України), що становить 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796) та є більшим за 7763,17 грн, який застосовувався до перерахунку.
Розмір пенсії з 01.03.2024 - 8624,25 грн.
З 01.03.2025 у відповідності до частини 2 статті 42 Закону та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 року №209, проведено перерахунок пенсії та при її обчисленні враховано показник середньомісячної заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн, із застосуванням коефіцієнтів збільшення: 1,17; 1,11; 1,11; 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 (на виконання постанов Кабінету Міністрів України), що становить 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).
Розмір пенсії з 01.03.2025 - 10935,17 грн.
Також судом встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 у справі №240/13023/21 на ГУ ПФУ в Житомирській області не покладалося зобов'язання застосувати коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати, тому позивачем правомірно до 01.03.2024 індексація пенсії не проводилася.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем не допущено факту не виконання рішення суду, тому оскаржувана постанова винесена органом державної виконавчої служби необґрунтовано.
Отже, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність скасування постанови ВП№73374106 від 15.08.2025 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7,м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10003, РНОКПП/ЄДРПОУ: 13559341) до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ (м. Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир,Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014, РНОКПП/ЄДРПОУ: 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови -задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Корнєєва М.М. від 15.08.2025 ВП №73374106 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області ЦМУМЮ на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.В. Чернова
16.10.25