Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
17 жовтня 2025 року Справа №200/1316/22
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича при розгляді адміністративної справи за позовною заявою
ОСОБА_1
до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2020 рік в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн 00 коп.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
07 лютого 2022 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше п'яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом: надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Підставою для залишення позовної заяви позивача без руху стало порушення вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ч. 4 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту особи», які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Тож, позивач мала право звернутися за разовою грошовою допомогою до 5 травня 2020 року в строк до 30 вересня 2020 року.
Таким чином, 30 вересня 2020 року - це встановлена законом кінцева дата, до якої могла бути здійснена виплата вказаної допомоги за відповідні роки, та до яких позивач міг очікувати на остаточну виплату цієї допомоги, тому перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом з позовними вимогами в частині стягнення спірної грошової допомоги за 2020 рік починається з 01.10.2020 року.
Тобто, встановлений ст. 122 КАС України шестимісячний термін для позовних вимог до спірної допомоги за 2020 рік сплинув 31.03.2021 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення.
Позивачем з адміністративним позовом було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що позивач дізнався про своє порушене право, а саме вересні 2021 року, в період з 01.05.2018 року по теперішній час не мала можливості реалізувати своє право на звернення до суду, оскільки пріоритетом при виконанні своїх обов'язків при проходженні воєнної служби були національні інтереси України, а також тим що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час перебігу карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби» № 731-ІХ, внесено зміни до КАС України, зокрема, і до ст. 122 КАС України.
Суд не прийняв такі доводи позивача та такі причини пропуску строку звернення до суду вважав неповажними та зазначив наступне.
Позивачу 18 квітня 2019 року виповнилось 60 років.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
1) для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
2) для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
3) для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
4) для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
5) для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
6) для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
7) для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:
рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Позивачем було не надано до суду жодного доказу, що підтверджує її перебування на військовій службі або безпосередню участь в АТО/ООС в період з 18.04.2019 року по час звернення до суду.
Суд зазначив, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 30 березня 2020 року № 540-IX, що набрав законної сили 02.04.2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: “Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 18 червня 2020 року 731-IX, що набрав законної сили 17.07.2020 року, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Враховуючи викладене, процесуальні строки, які були продовжені пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року закінчились 07.08.2020 року.
Враховуючи викладене, з 07.08.2020 року введення карантинних обмежень не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
Поряд з цим, суд зазначив, що звернення позивача до суду з позовною заявою є його правом і жодних обмежень щодо його реалізації у зв'язку з веденням карантину на території України законом встановлено не було.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік з урахуванням положень частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», розпочався 01.10.2020 та закінчився 31.03.2021.
Виплата грошової допомоги до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує.
Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення конкретного розміру грошової допомоги чи був здійснений його перерахунок, з яких складових він складається, як обрахований та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.
Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 міститься у відкритому доступі на сайті Конституційного Суду України, а рішення Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та позивач міг дізнатися про їх зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Наведені позивачем підстави суд визнав такими, що не є такими, що унеможливлювали звернення позивача до суду з адміністративним позовом протягом понад 1,5 року.
Ухвалою від 07 лютого 2022 року суд у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою відмовив та залишив позов без руху.
10 лютого 2022 року ухвала від 07 лютого 2022 року була направлена позивачу.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Воєнний стан неодноразово продовжувався Указами Президента України та затверджувався відповідними Законами України Верховною Радою України та діє на час ухвалення відповідної ухвали.
Ухвалою від 26 травня 2022 року суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше тридцяти днів з дня скасування військового стану в Україні, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Зазначена ухвала була оприлюднена на сайті Донецького окружного адміністративного суду у відповідності до Інформаційної довідки від 22.05.2022 року, складеної секретарем судового засідання, оскільки позивач не мала електронної адреси.
23 січня 2024 року секретарем судового засідання складена Інформаційна довідка щодо того, що вся територія Маріупольського району тимчасово окупована російською федерацією території України, від 05.03.2022 року державне підприємство "Укрпошта" тимчасово не здійснює приймання та відправку поштових відправлень, що унеможливлює повідомлення учасників процесу про стан розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Під час спроби зателефонувати позивачу ОСОБА_1 на зазначений у позовній заяві номер телефону НОМЕР_1 секретарю відповіла особа, яка назвалась адвокатом, обіцяла зв'язатись із своїм клієнтом і зателефонувати, щоб надати актуальні відомості й контакти позивача для подальшого розгляду справи, але так і не представилась і особу якої секретар судового засідання встановити не змогла.
У відповідності до Інформаційної довідки від 17 травня 2024 року, складеної секретарем судового засідання здійснити повідомлення про стан розгляду справи позивача шляхом передання їй тексту ухвал від 07 лютого 2022 року та 26 травня 2022 року не вдалось.
Відповідно до Інформаційної довідки від 23 грудня 2024 року, складеної секретарем судового засідання, здійснити повідомлення про стан розгляду справи позивача (ухвали від 07 лютого 2022 року та 26 травня 2022 року) не вдалось, оскільки номер телефону зазначений у позові належить іншій особі, а м. Маріуполь Донецької області, зазначене позивачем як адрес проживання та листування є тимчасово окупованою територією.
Донецьким окружним адміністративним судом на адресу Міністерства соціальної політики України був направлений судовий запит від 27.03.2025 року щодо надання суду інформацію щодо наявності/відсутності відомостей про перебування на обліку як внутрішньо переміщених осіб, фактичного місця проживання на дату звернення, адресу, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номеру телефону, відносно, в тому числі і щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
14 квітня 2025 року від Міністерства соціальної політики України була отримана відповідь № 9414/0/290-25/13 від 14.04.2025 року: згідно з відомостей, внесених до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, станом на 12.03.2025, наявна інформація щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб.
Міністерство зазначило, що інформація з ЄІБД ВПО щодо позивача може бути надана у разі надходження відповідної ухвали суду.
Ухвалою від 10 червня 2025 року суд ухвалою витребував у Міністерства соціальної політики України інформацію щодо наявності/відсутності відомостей про перебування на обліку як внутрішньо переміщеної особи, фактичного місця проживання на дату звернення, адресу, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номеру телефону, відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язав витребувану інформацію надати до суду в 5-денний строк з моменту отримання цієї ухвали засобами електронного зв'язку шляхом надсилання на електронну поштову скриньку суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua або за допомого засобів Підсистеми ЄСІТС “Електронний суд».
Станом на 17 жовтня 2025 року витребувана інформація Міністерством соціальної політики України не надана, вимоги ухвали не були виконані.
Судом був здійснений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо позивача.
У відповідності до Відповіді № 1689917 від 21.08.2025, 13:09:32 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманого за запит головуючого судді зазначено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Тобто позивач не змінила адресу свої реєстрації.
22.08.2025 року на сайті «Судова влада» була розміщена резолютивна частина ухвали про залишення позовної без руху від 07 лютого 2022 року.
Судом здійснений запит до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо позивача.
Згідно до Відповіді № 1788833 від 18.09.2025, 10:07:23 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, отриманого на запит головуючого судді встановлено, що позивач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 .
В ухвалі Верховного Суду від 24 березня 2021 року в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 зазначено, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Ухвали суду були направлені на вищеозначену адресу позивача.
У відповідності до трекінгу Укрпошти № 0601194798516 рекомендований лист суду був повернутий на адресу суду 11.10.2025 року із відміткою «Повернення Відправнику (закінчення встановленого строку зберігання)».
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі “Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain; заява №11681/85), Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
В ухвалі Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі №560/5541/20 від 17 листопада 2022 року зазначив, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою.
Позивач продовж всього строку знаходження справи у провадженні суду не виявив будь-якої зацікавленості у розгляді своєї справи.
Станом на 17 жовтня 2025 року недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко