Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 жовтня 2025 року Справа№200/4892/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач), в якому просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.06.2025 № 056650010497, про відмову в призначенні пенсії позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.06.2025 року;
зобов'язати відповідача, зарахувати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, періоди:
- за Списком робіт затвердженому Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 розділ І, період роботи з 11.11.2003 по 16.02.2005, з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024,
- на провідній професії прохідника з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024;
зобов'язати відповідача, розрахувати позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоди роботи з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024 на провідних професіях з кратністю відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 за кожний повний рік донарахувати додатково по три місяці підземного стажу;
зобов'язати відповідача, призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 16.06.2025 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначено наступне. Рішенням відповідача від 24.06.2025 № 056650010497, відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058 у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. В оскаржуваному рішенні зазначено, що стаж на підземних роботах професії за Постановою 202 (25р.) становить 23 роки 09 місяців 10 днів. За доданими документами до пільгового стажу враховано всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж особи згідно постанови №202 (25) становить 01 рік 05 місяців 03 дні; на провідних професіях (20) - 15 років 01 місяць 15 днів, сп.1 - 01 рік 07місяців 05 днів, навчання за фахом - 00 років 00 місяців 14 днів, військова служба в особливий період - 02 роки 02 місяці 13 днів. Вважає, що рішення (індивідуальний акт) відповідача від 24.06.2025 № 056650010497, протиправним та таким що підлягає до скасування через той факт, що стаж роботи який підлягає до зарахування з повним підземним робочим днем за Постановою № 202 складає більше 25 років та такий стаж позивач підтвердив в повному обсязі належними документами. З розрахунку відповідача вбачається, що кількість врахованого стажу роботи не відповідає зазначеному у трудових книжках.
Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
У ч.6 ст.162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розпорядженням керівника апарату суду від 08.08.2025 №456 призначено повторний автоматичний розподіл справи №200/4892/25 у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Череповського Є.В
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 зазначену справу було передано на розгляд судді Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьової І.В.
За вказаних обставин, суд ухвалою від 12.08.2025 прийняв адміністративну справу №200/4892/25 до свого провадження.
Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.06.2025 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за принципом екстериторіальності.
Рішенням відповідача за №056650010497 від 24.06.2025 на підставі ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. У спірному рішенні зазначено, що до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди роботи. Страховий стаж позивача становить 38 р. 09 м. 22 д.
Пільговий стаж особи згідно постанови №202 (25) становить 01 рік 05 місяців 03 дні; на провідних професіях (20) - 15 р. 01 м. 15 д., сп.1 - 01 р. 07 м. 05 д., навчання за фахом - 00 р. 00 м. 14 д., військова служба в особливий період - 02 р. 02 м. 13 д. В разі застосування взаємозаліку пільгового стажу відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 №8 пільговий стаж особи на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, затверджений Постановою КМУ від 31.03.1994 №202 становить 23 р. 09 м. 10 д.
Відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», через відсутність необхідного пільгового стажу по Постанові №202 25 років.
Зазначене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
У ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01.01.2004.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 1058відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Ст. 10 Закону № 1058гарантує право вибору пенсійних виплат.
Так, у вказаній статті зазначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Згідно з ч.3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058 у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч.2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст.62 Закону № 1788.
Ст. 62 Закону № 1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок № 637 також визначає особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
За приписами п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз наведених вище правових норм дозволяє дійти таких висновків: основним документом, що підтверджує стаж, є трудова книжка, тому лише у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, може постати необхідність у використанні додаткових даних для підтвердження стажу (уточнюючі довідки, відомості Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування тощо).
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії регламентований ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1ст. 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
За правилами ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п.1.6 розділу І Порядку № 22-1).
Згідно з п.1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч.4 ст. 45 Закону.
Пунктом 2.1. Розділу ІІ Порядку 22-1 визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2) (п.4.1 розділу IV Порядку 22-1).
Відповідно до п. 4.2 розділу IV Порядку 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абз.2 п.п.3 п.4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління. (п. 4.3 розділу IV Порядку 22-1 ).
Згідно п. 4.7 розділу IV Порядку 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення №056650010497, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
Так, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач посилається, зокрема на обрахунок пільгового та страхового стажу позивача.
Отже, як вбачається з оскаржуваного рішення, воно не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії.
Суд вказує, що відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 містяться такі записи:
Шахтопроходческое будівельне управління №9 ГОАО "Донецькшахтопроходка"
№ 1 - 11.11.2003 прийнятий підземним гірником 1 розряду та направлений на курси, № 2 - 23.01.2004 переведений підземним гірником 4 розряду з повним робочим днем під землею, № 3 - 17.02.2005 направлений на курси прохідників, № 4 - 16.06.2005 переведений прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею, № 6 - 31.07.2008 звільнений за власним бажанням.
Шахтопроходческое будівельне управління №9 ТОВ " ШКС ДШП"
№ 7 - 01.08.2008 прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею, № 10 - 05.02.2014 звільнений за згодою сторін.
ОП "Шахта 1/3 новогродівська" ГП "Селідіввугілля"
№ 11 - 03.03.2014 прийнятий підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті, № 12 - 15.05.2014 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті, № 13 - 27.12.2017 звільнений за власним бажанням.
ПАТ "Шахтоуправління "Покровське"
№ 14 - 03.01.2018 прийнятий підземним прохідником 4 розряду з повним робочим днем в шахті, № 16 - 20.12.2018 переведений підземним прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті,
Запис про звільнення відсутній.
Вказане також підтверджується наданими відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб стосовно позивача, а також мається запис № 33 13498562 ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" де 21.08.2024 Звільнено позивача з роботи (основне місце роботи) проходчик, Прохідник ст.38 КЗП України Наказ № 1126 кз від 21.08.2024.
Відповідно до відомостей наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу, відомості по спеціальному стажу в спірні періоди роботи з 11.11.2003 по 16.02.2005, з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024 код підстави для обліку спецстажу:
ЗПЗ014А1 - Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років,
ЗПЗ014А2 - Працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Періоди у розрахунку згідно постанови №202 (25): 11.11.2003 - 16.02.2005, 17.02.2005 - 31.07.2008, 01.08.2008 - 05.02.2014, 03.03.2014 - 27.12.2017, 03.01.2018 - 21.08.2024 = розрахований стаж складає: 20 років, 8 місяців, 10 днів (включно із періодами у розрахунку на провідній професії прохідником: 17.02.2005 - 31.07.2008, 01.08.2008 - 05.02.2014, 03.03.2014 - 27.12.2017, 03.01.2018 - 21.08.2024 = розрахований стаж: 19 років, 5 місяців, 4 дні.), які назбігаються із розрахунком відповідача.
Суд зазначає, що наведені відомості у трудовій книжці про роботу позивача за вказані періоди свідчать про зайнятість останнього на відповідних посадах в шкідливих умовах під землею в шахті.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Як встановлено судом в період з 11.11.2003 по 23.01.2004, позивач працював за посадою «гірник підземний», що передбачена постановою КМУ від 31.03.1994 № 202. Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в.
При цьому, суд звертає увагу, що ч. 3 ст. 114 Закону №1058 чітко визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як встановлено судом, позивач у періоди з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024 працював на посаді «прохідник підземний з повним робочим днем у шахті» яка відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відноситься до провідної професії. Відповідно підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача передбаченого Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог ч.2 ст.2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У Постанові Верховного Суду від 11.09.2023 у справі № 420/14943/21 викладено висновок щодо застосування п.3 ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до якого критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1)логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Також, у даній Постанові, Верховний Суд зазначив, що відповідне рішення суб'єкту владних повноважень про відмову у вирішенні заявленого питання без вказівки на те, які документи не надано, не можна вважати таким, що відповідає вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості, а невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог, зокрема, щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вищенаведене свідчить про недотримання відповідачем принципів обґрунтованості та добросовісності рішення суб'єкта владних повноважень, дотримання яких перевіряється адміністративним судом відповідно до вимог п.3, 5 ч.2 ст.2 КАС України. Недотримання цих принципів є підставою для скасування такого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного рішення неможливо визначити, які саме періоди роботи не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача, підстави не зарахування щодо кожного періоду, відповідно відсутні мотиви щодо відмови у призначенні такої пенсії.
Відтак, враховуючи те, що відповідачем по суті не розглядалось питання щодо зарахування або незарахуванння періодів роботи до пільгового стажу, спірне рішення не містить мотивації його прийняття, суд приходить висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24.06.2025 №056650010497, про відмову в призначенні пенсії.
Відповідно до п. п. 3, 4, 10 ч. 2ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправним та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тобто, приписами КАС України передбачено, що суд може зобов'язати відповідача прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови.
Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд дійшов висновку, що відповідачем не виконано всі умови для прийняття такого рішення, а саме: спірне рішення не містить конкретизації періодів, які не зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача з наведенням правових підстав для їх не зарахування щодо кожного періоду та, відповідно мотивів відмови у призначенні пенсії, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положення ч.4 ст.245 КАС України.
Слід акцентувати увагу на те, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, відповідно має бути чітким та зрозумілим.
Отже, суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства та встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що вказані позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Щодо застосування вимог Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, суд зазначає таке.
Оскільки суд дійшов висновку, про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню як заявлені передчасно. Спірне рішення не містить саме таких підстав для відмови в призначенні пенсії позивачу.
Як вже зазначалося судом, оскаржуване рішення не містить конкретних періодів роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу. Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Отже, спірне рішення, є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та висновків суду, в даному випадку слід застосувати положення ст.9 КАС України, а саме, обрати інший спосіб захисту, який необхідний для захисту порушеного права.
Отже, з метою належного захисту прав позивача, керуючись приписами ст. 9 КАС України, суд приходить до необхідності виходу за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 16.06.2025 зарахувавши до пільгового стажу позивача передбаченого «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» період з 11.11.2003 по 16.02.2005; до пільгового стажу позивача передбаченого «Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в» наступні періоди: з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024, з урахуванням висновків суду, які викладено у рішенні.
При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачу необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що відповідно до вимог ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
У ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з нормами ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Норми ст.245 КАС України визначають повноваження суду при вирішенні справи. Так, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Рішення суду, згідно з положеннями ст. 246 КАС України, складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення. Отже, суд зауважує, що при визначенні меж встановлених зобов'язань необхідно враховувати як резолютивну, так і мотивувальну частини судового рішення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн, що підтверджується квитанцією про сплату.
Згідно з положеннями ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У ч.8 ст.139 КАС України встановлено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Отже, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 968,96 грн (повністю), у зв'язку з тим, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Керуючись ст.2,5-10,72-90,139,242-246,205,250,255,257-263,293-295 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33004, Рівненська область, м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 7, ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.06.2025 №056650010497 Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 16.06.2025 року зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 передбаченого «Ст.14, пост.202, підземні, сп.1, р.1, п-р.1, п.а-в» період з 11.11.2003 по 16.02.2005; до пільгового стажу ОСОБА_1 передбаченого «Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в» наступні періоди: з 17.02.2005 по 31.07.2008, з 01.08.2008 по 05.02.2014, з 03.03.2014 по 27.12.2017, з 03.01.2018 по 21.08.2024, з урахуванням висновків суду, які викладено у рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 15.10.2025.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя І.В. Шинкарьова