Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 жовтня 2025 року Справа№200/6001/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якому просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 19.06.2025 № 046350019802 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 19.06.2025 № 046350019802;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2005 року по 18.05.2008 року, з 07.07.2008 року по 18.01.2009 року та з 30.04.2009 року по 26.06.2009 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до спеціального та пільгового стажу роботи за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 17.08.2009 року по 31.12.2021 року та з 29.05.2025 року по 11.06.2025 року та зарахувати періоди роботи з 19.01.2009 року по 29.04.2009 року та з 17.08.2009 року по 11.06.2025 року у пільговому обчисленні 1 рік роботи додатково 3 місяців роботи відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим та протиправними.
Ухвалою суду від 11 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 968,96 грн.
18 серпня 2025 року до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи квитанції про сплачений ним судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Ухвалою суду від 22 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
04.09.2025 року відповідачем до матеріалів справи надано витребувані ухвалою суду від 22.08.2025 документи.
04.09.2025 від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що відповідно до диплому НОМЕР_1 від 26.06.2009 та додатку до диплома від 26.06.2009 № НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав кваліфікацію гірничий технік технолог. Проте, технікуми не передбачені ст. 18 Закону України від 10.02.1998 № 3025-ХІ «Про професійно-технічну освіту», крім того ОСОБА_1 працював на посаді гірника підземного, що не відповідає отриманій професії, підстави зарахування періодів навчання з 01.09.2005 по 18.05.2008, з 07.07.2008 по 18.01.2009 та з 30.04.2009 по 26.06.2009 до пільгового стажу роботи як навчання за фахом відсутні.
Також зазначає, що Роз'яснення № 8 стосується виключно питання наявності у працівників права на призначення пенсії, а не обчислення розміру пільгової пенсії. Наведена правова позиція наведена у постановах Першого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі №200/2855/23, від 12 лютого 2024 року справа №200/3084/23, від 08 лютого 2024 року справа №200/2780/23, від 09 серпня 2023 року справа №200/4787/22, від 27 червня 2024 року справа №200/7634/23, тощо.
Відповідач зазначив, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 35 років 01 місяць 00 днів, пільговий підземний стаж (25) - 20 років 03 місяці 05 днів, де:
- роботи на провідних професіях (20) - 16 років 01 місяць 07 днів, з урахуванням вимог роз'яснення № 8 (25) - 20 років 01 місяць 17 днів;
- роботи підземні по ПКМУ № 202 від 31.03.1994 (25) - 00 років 01 місяць 18 днів.
Таким чином, відповідач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.06.2025 №046350019802 про відмову у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 прийнято правомірно, оскільки у позивача відсутній необхідний пільговий стаж роботи. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
08.09.2025 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач не погодився із доводами відповідача зазначеними у відзиві на позов і зазначив, що відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 19.05.2008 року, під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України позивач працював та проходив практику на: ВСП «Шахта «Павлоградська» ВАТ «Павлоградвугілля»:
- з 19.05.2008 року по 06.07.2008 року - «учень гірника підземного» з повним робочим днем під на період виробничої практики;
- з 19.01.2009 року по 29.04.2009 року - «учень гірника очисного забою» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.
У зв'язку з чим, позивач вважає період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2005 року по 26.06.2009 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Позивач просить зарахувати період з 17.08.2009 року по 31.12.2021 року та з 29.05.2025 року по 11.06.2025 року до пільгового стажу роботи за провідними професіями, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та періоди роботи з 19.01.2009 року по 29.04.2009 року та з 17.08.2009 року по 11.06.2025 року у пільговому обчисленні за 1 рік роботи додатково 3 місяців роботи відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 11.06.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказана заява позивача та надані до неї документи розглядались за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням від 19.06.2025 року № 046350019802 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовив позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах.
Відмовляючи у призначенні пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначило, що пільговий стаж особи становить - 16 роки 2 місяці 12 днів, в тому числі:
- роботи підземні, провідні професії (20) - 3 років 8 місяців 9 днів;
- роботи підземні, професії за постановою КМУ № 202 від 31.03.994 (25) - 12 роки 6 місяців 3 дні.
Не погодившись з відмовою в призначенні пільгової пенсії, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Як убачається з розрахунку стажу, відповідачем не було зараховано період навчання позивача.
Згідно п. «д» ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за № 1788-XIІ, до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до статей 40 та 41 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року № 1060-XII (у редакції, що діяла на період навчання позивача) професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.
Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту. Окрім інших, професійно-технічними закладами освіти є інші типи закладів, що надають робітничу професію.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна за змістом вимога, міститься і в абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Згідно зі ст. 3 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України.
Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно- технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар'єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно - технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17. Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та додатку до нього позивач з 01.09.2005 по 26.06.2009 навчався в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України за спеціальністю “Технологія підземної розробки корисних копалин» та здобув кваліфікацію “гірничий технік - технолог».
Згідно ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 19.05.2008 також здійснено запис про навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2005 по 26.06.2009 та, крім цього, зазначено, що під час навчання позивач працював та проходив практику на ВСП “Шахта “Павлоградська» ВАТ “Павлоградвугілля»:
- з 19.05.2008 року по 06.07.2008 року - «учень гірника підземного» з повним робочим днем під на період виробничої практики;
- з 19.01.2009 року по 29.04.2009 року - «учень гірника очисного забою» з повним робочим днем під землею на період виробничої практики.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
На час роботи позивача діяли Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, відповідно до Розділу І «Гірничі роботи» п. 1 п.п. 1.1а на пільгових умовах за Списком № 1 мають право «усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах».
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років", до посад, віднесених до працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Отже, під час періодів навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується записами у трудовій книжці Позивача та поданими довідками, та після завершення навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України 26.06.2009 року Позивач (в межах трьох місяців після завершення навчання) працював за професією, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 17.08.2009 року «учень гірника очисного забою» з повним робочим днем під землею.
Враховуючи вищевикладене, період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2005 року по 26.06.2009 року підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
При цьому, оскільки відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період проходження виробничої практики з 19.05.2008 року по 06.07.2008 року та з 19.01.2009 року по 29.04.2009 року, отже, враховуючи врахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» підлягає період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2005 року по 18.05.2008 року, з 07.07.2008 року по 18.01.2009 року та з 30.04.2009 року по 26.06.2009 року (без врахованих періодів проходження виробничої практики).
Посилання відповідача на незарахування періоду навчання до спеціального стажу з підстав відсутності сплати внесків у системі персоніфікованого обліку суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застрахованими особами є громадяни, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб- суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру.
За осіб, які працюють на вищезазначених умовах, страхувальник (роботодавець) зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати до солідарної системи в установлені строки та в повному обсязі страхові внески від об'єкту для їх нарахування.
Положенням про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року №794 установлено, що починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку.
Статтею 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відтак, обов'язок зі сплати страхових внесків покладається на роботодавця (страхувальника), саме страхувальник несе відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків.
Особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже несплата роботодавцем (страхувальником) страхових внесків не може бути підставою для неврахування отриманого особою доходу (заробітної плати).
Відповідно, відсутність даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії позивачу за спірний період не є підставою для позбавлення позивача права на отримання пенсії у належному розмірі.
Вказаний висновок узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 1 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а, від 30 липня 2019 року у справі № 373/2265/16-а.
Враховуючи вище викладене, відмова у зарахуванні до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду навчання з підстав відсутності сплати страхових внесків протирічат нормам чинного законодавства та є безпідставним.
Щодо зарахування періодів роботи з 17.08.2009 року по 11.06.2025 року (до часу звернення із заявою про призначення пенсії) до пільгового стажу роботи за провідною професією з урахуванням Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 суд зазначає наступне.
Як установлено судом вище, рішенням від 19.06.2025 року № 046350019802 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначало, що пільговий стаж особи становить - 16 роки 2 місяці 12 днів, в тому числі:
- роботи підземні, провідні професії (20) - 3 років 8 місяців 9 днів;
- роботи підземні, професії за постановою КМУ № 202 від 31.03.994 (25) - 12 роки 6 місяців 3 дні.
У межах даного спору позивач наголошував, що період роботи з 17.08.2009 року по 31.12.2021 року зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як стаж за непровідною професією (шифр стажу Ст. 14, пост. 202, підземні, сп.1, р.1, пр.1, п.а-в.) замість стажу за провідною професією (шифр стажу Ст. 14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в).
Водночас, відповідачем до матеріалів справи долучено рішення про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 08.08.2025) № 046350019802 від 13.08.2025, згідно з якого вбачається наступне:
«Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 11.06.2025.
Вік заявника - 35 років.
Страховий стаж особи становить - 35 років 1 місяць.
Необхідний пільговий стаж, визначений частиною 3 статті 114 Закону №1058, становить: 20 років для працівників провідних професій; 25 років для працівників за списком робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Пільговий стаж особи становить - 16 роки 2 місяці 25 днів, в тому числі:
- роботи підземні, провідні професії (20) - 16 років 1 місяць 7 днів;
- роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 1 місяць 18 днів.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.»
Таким чином, в частині періоду роботи з 17.08.2009 року по 11.06.2025 року відповідачем вже скориговані висновки та вірно зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за провідною професією (шифр стажу Ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в).
Водночас, в решті спірних питань рішення відповідача №046350019802 від 13.08.2025 містить висновки, аналогічні спірному рішенню від 19.06.2025 № 046350019802.
Частино 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ураховуючи вищевказане та оскільки під час розгляду справи відповідачем вже прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії незалежно від віку (на заміну рішення про відмову в призначенні пенсії незалежно від віку від 08.08.2025) № 046350019802 від 13.08.2025, то й попередні прийняті рішення (в т.ч. й рішення від 19.06.2025 № 046350019802) відновісно заяви позивача від 11.06.2025 за спірних обставин є нівельованими та нечинними, а тому належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046350019802 від 13.08.2025 щодо відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Окрім цього, суд встановив, що відповідачем не застосовано до спірних правовідносин роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне врахувати наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України» «Про пенсійне забезпечення» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України» «Про пенсійне забезпечення» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Суд зазначає, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Таким чином, у даному випадку підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справа № 200/1009/24, від 09 квітня 2025 року у справі №200/6443/23.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги наведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи характер задоволених вимог та те, що частину порушень відповідачем було виправлено вже під час розгляду справи, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в повному розмірі 1 937,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 046350019802 від 13.08.2025 щодо відмови у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 01.09.2005 року по 18.05.2008 року, з 07.07.2008 року по 18.01.2009 року та з 30.04.2009 року по 26.06.2009 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 937,92 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова