17 жовтня 2025 рокуСправа № 160/24890/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою в адміністративній справі №160/24890/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
29.08.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
-визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 року № 0493600411.
У позовних вимогах позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 03.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/24890/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
В ухвалі від 03.09.2025 судом зазначено, що на стадії відкриття провадження не вбачає можливим вирішити питання щодо строку звернення до суду із цим позовом, у зв'язку з чим клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду буде розглянуто з отриманням від відповідача додаткових доказів.
Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: усі докази на обґрунтування правових підстав для прийняття податкового-повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 0493600411; докази надіслання/вручення позивачу податкового повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 0493600411 в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
16.09.2025 від відповідача надійшов відзив та клопотання про залишення позову без розгляду.
17.09.2025 відповідачем подана заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22.09.2025 у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
23.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій викладено заперечення проти заяви відповідача про залишення позову без розгляду, акцентувавши, що податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 0493600411 отримано ТОВ «СМК «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» лише 21.08.2025, строк звернення до суду не пропущено.
Ухвалою суду від 02.10.2025 клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду визнано необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та встановлено позивачеві строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із цим позовом та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
06.10.2025 від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що строк для звернення до суду платника податків із вимогою щодо визнання протиправним рішення контролюючого органу повинен визначатися за правилами пункту 56.18 статті 56 ПКУ (1095 днів із дня отримання такого рішення), незалежно від того, чи скористалася особа своїм правом на досудове вирішення спору шляхом застосування процедури адміністративного оскарження. ТОВ «СМК» «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» не була подана скарга на податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 № 0493600411 до Державної податкової служби України з вимогою її скасувати. Оскільки податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 №0493600411 було отримане ТОВ «СМК» «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» лише 21.08.2025, є необхідність клопотати про поновлення строків на судове звернення з адміністративним позовом задля забезпечення прав підприємства. Надане відповідачем рекомендоване повідомлення від 05.08.24 не є належним доказом, оскільки з нього не можливо встановити, що надсилалось відповідачем і хто розписався за отримання листа. З огляду на викладене, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом та поновити його.
Відповідачем не надано заперечень щодо заяви позивача.
Розглянувши заяву позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду із позовом, суд доходить висновку про наступне.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно із частини першої, абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 Податкового кодексу України.
Відповідний правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24, який враховується судом в силу положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
У пункті 17 вказаної постанови Велика Палата виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Отже, якщо платник податків не використав процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення адміністративного оскарження, то строк звернення до суду становить 6 місяців і обраховується з дня, коли платник дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 лютого 2018 року у справі № 607/6231/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 438/769/13-а (2а/438/29/13), від 24 квітня 2018 року у справі № 357/18214/14, від 26 червня 2018 року у справі № 663/1012/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 820/4856/17, від 28 серпня 2018 року у справі № 826/11545/17, від 9 листопада 2018 року у справі № 334/3536/17(2-а/334/402/17), від 27 листопада 2018 року у справі № 537/2348/16-а, від 27 листопада 2018 року у справі № 305/2056/15-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 756/513/17, від 20 грудня 2018 року у справі № 712/7831/16-а, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017), від 7 лютого 2019 року у справі № 802/497/16-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Заявнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом 6 місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а). При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
Як слідує з позовних вимог, позивачем оспорюється податкове повідомлення-рішення від 02.08.2024 року № 0493600411.
Статтею 42 Податкового кодексу України регламентовано порядок листування платників та контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
При цьому, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 45.2 статті 45 ПК України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» (код ЄДРПОУ 32062314) у періоді з 20.02.2024 по 23.07.2025: 51931, Дніпропетровська обл., .м Кам'янське, вул. Широка, буд. 43а, прим. 14; з 23.07.2025 адреса місцезнаходження товариства: 51938, Дніпропетровська обл., м Кам'янське, вул. Чиженка Максима, буд. 78 офіс 1.
З матеріалів справи вбачається, що копія податкового повідомлення-рішення №0493600411 від 02.08.2024 була надіслана Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку на адресу місцезнаходження позивача: Дніпропетровська обл., м Кам'янське, вул. Широка, буд. 43а, приміщ. 14, тобто на адресу, яка була актуальною адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ», та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручена - 08.08.2024.
Отже, граничний строк звернення до суду із цим позовом - 09.02.2025.
Водночас, із цим позовом позивач звернувся до суду лише 29.08.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 122 КАС України.
На виконання вимог суду позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом, однак без доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивача не вказано жодних обставин, що об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем його права щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом.
Доводи позивача про те, що не відомо, хто отримав вказаний рекомендований лист, хто розписався у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, не приймаються судом, оскільки адреса, за якою контролюючим органом здійснено відправлення, була актуальною адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» згідно із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і такі обставини не спростовані позивачем.
При цьому, суд звертає увагу, що обов'язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про прийняття відповідного рішення кореспондує обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень.
Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 у справі № 420/26492/21.
Крім того, позивач стверджуючи, що підпис на повідомленні здійснено не позивачем, належних та допустимих доказів відповідному не надано.
Будь-яких інших обставин, що зумовили несвоєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, позивачем у заяві не зазначено.
Отже, позивачем не доведено належними і допустимими засобами доказування тієї обставини, що мали місце непереборні обставини, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду із цим позовом, і що причини, що зумовили несвоєчасне звернення до суду виникли протягом строку, який пропущено.
З огляду на викладене, заява про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «МіраґальЕсколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин 3 та 4 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що позивачем хоч і подано заяву про поновлення строку звернення до суду, однак не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що мали місце непереборні обставин, перешкоди чи труднощі, що унеможливили своєчасне звернення до суду із цим позовом, суд дійшов висновку, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 123, 171, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» про поновлення процесуального строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦІАЛІЗОВАНА МОНТАЖНА КОМПАНІЯ «ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2024 №0493600411 - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова