16 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6911/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Костюкевич С.Ф., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати з 01 січня 2025 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України від 19 листопада 2024 року №4059-IX “Про Державний бюджет на 2025 рік» (далі - Закон №4059-IX); зобов'язання здійснити з 01 січня 2025 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону №4059-IX (2 361,00 грн), щомісячно та до зміни законодавчого регулювання цих правовідносин, без обмеження в часі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером; на виконання рішення суду від 22.05.2023 у справі №140/5880/23 відповідач проводив йому виплату щомісячної доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Позивач вважає, що з 01.01.2025 відповідач повинен проводити виплату доплати до пенсії у розмірі, встановленому статтею 45 Закону №4059-IX, - 2361,00 грн, натомість у встановленні такої щомісячної доплати відмовлено з підстав відсутності відомостей про проживання у період з 14.03.1996 по 12.03.1998 та з 30.11.2000 по 11.12.2000 у зоні гарантованого добровільного відселення. Однак позивач зауважив, що у 1987 -2001 роках працювала у м. Камінь-Кашиирський Волинської області (віднесено до зони гарантованого добровільного відселення), про що наявні відомості у трудовій книжці.
На переконання позивача, ГУ ПФУ у Волинській області мало б врахувати не тільки відомості Єдиного демографічного реєстру, а й дані інших джерел у сукупності.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що приписами статті 45 Закону №4059-IX з 01.01.2025 на період воєнного стану по-новому визначено коло осіб, які мають право на відповідні доплати, розмір цих виплат та порядок їх встановлення. За результатами звірки відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі встановлено відсутність відомостей про місце проживання ОСОБА_1 у зоні гарантованого добровільного відселення у період 14.03.1996 по 12.03.1998 та з 30.11.2000 по 11.12.2000, тому з цих підстав спірна доплата позивачу встановлена не була.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_2 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (3 категорія); перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 03 травня 2012 року отримує пенсію за віком. Ці обставини підтверджуються посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.8), пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 (а.с.7), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 26 березня 2025 року №3960-2750/К-02/8-0300/25 (а.с.4).
Як видно з відомостей трудової книжки НОМЕР_3 , позивач не перебуває у трудових відносинах (а.с.14-17); доказів протилежного відповідач суду не надав.
З витягу з Реєстру Камінь-Каширської територіальної громади (а.с.9) встановлено, що позивач зареєстрований у селі Прилісне Камінь-Каширського району Волинської області з 02 жовтня 1979 року по 31 травня 1994 року та з 05 грудня 1995 року і до цього часу.
Місто Камінь-Каширський Волинської області відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 у справі №140/5880/23 зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 27.09.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік) до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
Починаючи з 01.01.2025 позивачу припинено виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, передбачене статтею 39 Закону №796-ХІІ, що не є спірним.
Листом від 06.06.2025 №7438-6354/М-02/8-0300/25 у відповідь на звернення позивача про встановлення доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило про відмову у такій виплаті з урахуванням норм статті 45 Закону №4059-ІХ у сумі 2361,00 грн з тих підстав, що в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні відомості про його проживання у період з 14.03.1996 по 12.03.1998 та з 30.11.2000 по 11.12.2000 в зоні гарантованого добровільного відселення.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Статтею 45 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону №4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 27 грудня 2024 року №1524 “Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення», яка набрала чинності з 01 січня 2025 року (далі - Постанова №1524, зі змінами), пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01 січня 2025 року Законом №4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону №4059-ІХ регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
Зі змісту листа ГУ ПФУ у Волинській області від 06.06.2025 №7438-6354/М-02/8-0300/25 слідує, що єдиною підставою для не встановлення позивачу з 01.01.2025 доплати в сумі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ є те, що в Єдиному демографічному реєстрі відсутні відомості про його проживання з 14.03.1996 по 12.03.1998 та з 30.11.2000 по 11.12.2000 в межах зони гарантованого добровільного відселення.
З Реєстру Камінь-Каширської територіальної громади встановлено, що позивач з 01.01.1986 по 25.12.1991, з 25.12.1991 по 13.03.1996, з 13.03.1998 по 29.11.2000 та з 12.12.2000 і донині зареєстрований у населеному пункті, віднесеному до зони гарантованого добровільного відселення (с. Угриничі та м. Камінь-Каширський Волинської області).
Поряд з тим, у разі відсутності відомостей про факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення у період з 14.03.1996 по 12.03.1998 та з 30.11.2000 по 11.12.2000 питання встановлення доплати, передбаченої статтею 45 Закону №4059-IX, органами Пенсійного фонду України вирішується за сукупності таких обставин: особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 01 січня 1993 року, про що вказано у Постанові №1524.
У зв'язку із проживанням/роботою у період з 14.03.1996 по 12.03.1998 та з 30.11.2000 по 11.12.2000 у зоні гарантованого добровільного відселення позивачу встановлено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (3 категорія).
Відомості про те, що позивач після 01 січня 1993 року залишав територію зони гарантованого добровільного відселення відсутні.
Так у спірний період з 24.12.1987 по 04.09.2001 ОСОБА_1 працювала у «Камінь-Каширському маслозаводі» . Ці обставини підтверджуються записами трудової книжки НОМЕР_4 , архівною довідкою Трудового архіву Камінь-Каширської міської ради від 07.04.2025 №147. Згідно з довідкою Трудового архіву Камінь-Каширської міської ради від 07.04.2025 №147 вказане підприємство знаходилося на території м. Камінь-Каширський.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ з огляду на наявність у нього статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та непрацюючого пенсіонера, та постійного проживання та/або роботи в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося після 01 січня 1993 року (докази про протилежне відсутні).
З цих підстав позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не нарахування та невиплати позивачу з 01.01.2025 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону №4059-ІХ, в сумі 2 361,00 грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 01 січня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону №4059-ІХ, в сумі 2 361,00 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1 211,20 грн, сплачений квитанцією від 20.06.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», в сумі 2 361,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату з 01.01.2025 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», в сумі 2 361,00 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 6; ЄДРПОУ 13358826).
Суддя С.Ф. Костюкевич