м. Вінниця
15 жовтня 2025 р. Справа № 640/11947/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "СРІБНИЙ ВІК. ЕЛІТ", фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування,
У квітні 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю "Срібний Вік. Еліт".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що під час позапланової перевірки з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "Срібний Вік. Еліт" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77, виявлено порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
З метою виконання покладених на позивача завдань він звернувся до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом відключення джерела електроживлення та накладання печаток на розподільчі електрощити будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
Законом України від 16 липня 2024 року № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II Закону № 2825-IX від 13 грудня 2022 року та викладено цей пункт у новій редакції.
Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вищевказаних законодавчих приписів адміністративна справа № 640/11947/21 передана для розгляду та вирішення до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи надати додаткові письмові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин справи.
Копію цієї ухвали надіслано до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак копію ухвали від 10 березня 2025 року слід вважати врученою сторонам.
21 березня 2021 року відповідачем подано до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що додатковою угодою № 3 від 31 січня 2025 року до договору оренди приміщення від 25 січня 2020 року договір оренди приміщення припинений за згодою сторін з 31 січня 2025 року. Відповідно до акту приймання-передачі приміщення від 31 січня 2025 року товариство повернуло орендодавцеві приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77.
За таких обставин відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
11 квітня 2025 року представником позивача подано до суду заяву про залучення до участі у справі співвідповідача в особі фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який є власником приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77.
23 травня 2025 року представником позивача подано письмові пояснення, у яких зазначено, що 01 травня 2025 року за адресою місцезнаходження пансіонату людей похилого віку, приміщення якого є об'єктом застосування заходів реагування у цій справі, відбулось влучання боєприпасу невстановленого типу.
Під час огляду місця події інспекторами Головного управління встановлено, що за адресою місця виникнення надзвичайної ситуації: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77, всупереч доводам відповідача продовжує функціонувати пансіонат людей похилого віку.
На даний час за вказаною адресою господарську діяльність провадить товариство з обмеженою відповідальністю «Золота осінь. Еліт», керівником якого є Лащук Ігор Володимирович, який також є директором (керівником) товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт».
А відтак об'єкт перевірки продовжує функціонувати з численними порушеннями правил пожежної безпеки.
За таких обставин представник позивача підтримав раніше подану заяву про залучення до участі у справі як співвідповідача власника приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77.
27 травня 2025 року відповідачем подано письмові заперечення проти залучення до участі у справі співвідповідача.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року заяву представника позивача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено та залучено до участі у справі як співвідповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Цією ж ухвалою співвідповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копія такої ухвали отримана співвідповідачем ОСОБА_1 29 вересня 2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини 6 статті 251Кодексу адміністративного судочинства України копію ухвали від 17 вересня 2025 року слід вважати врученою співвідповідачеві.
Проте у встановлений цьому відповідачу строк ним не подано до суду відзив на позовну заяву.
За таких обставин суд дійшов висновку справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
19 березня 2021 року начальником Головного управління ДСНС України у м. Києві видано наказ (з основної діяльності) № 282, яким вирішено провести позапланові перевірки щодо виконання раніше внесених приписів, зокрема й у товаристві з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт» за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77.
На підставі посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 1895 від 22 березня 2021 року головним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям та заходів цивільного захисту Дарницького РУ ГУ ДСНС України у м. Києві Запорожцем В.В. у період з 24 по 25 березня 2021 року проведено позапланову перевірку з питань виконання внесено припису про усунення виявлених порушень, що був сформований на підставі акта перевірки № 123 від 19 лютого 2021 року.
За результатами такої перевірки складено акт № 282 від 25 березня 2021 року, у якому зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, серед яких наступні:
1. На евакуаційних виходах з приміщень влаштовані пороги висотою більше 0,025 метра, що є порушенням пунктів 2.23, 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
2. Не надано підтвердження проходження керівником навчання на курсах цивільного захисту, що є порушенням статті 91 Кодексу цивільного захисту України та положень Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819.
3. Не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», що свідчить про допущення порушення пункту 1.21 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні.
4. Дерев'яні конструкції покрівлі не оброблені вогнезахисною речовиною із складанням акту про виконані роботи, що є порушенням пункту 2.5 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні та пункту 4.21 ДБН В.1.1-2016.
5. Не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що є порушенням пункту 1.20 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні.
6. Не встановлені двері, відокремлюючи сходову клітину від приміщень поверху, що не відповідає приписам пункту 2.37 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
7. Під час експлуатації об'єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, що є порушенням пункту 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
8. Не забезпечено вільний доступ до проїздів та проходів до будівель та споруд, що є порушенням пункту 1.3 глави 1 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
9. Не подано декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що свідчить про недотримання пунктів 4 та 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні та статті 57 Кодексу цивільного захисту України.
10. Не розроблені заходи щодо перепрофілювання будівлі та приміщень згідно з чинним законодавством та нормативними вимогами, що відповідають їх новому призначенню на змінення функцій окремих приміщень, добудову додаткових та перепланування існуючих, які узгодити в установленому порядку, що не відповідає пункту 21 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні.
Примірник акту перевірки № 282 від 25 березня 2021 року отримано керівником (директором) товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт» Лащуком І.В. 25 березня 2021 року, про що свідчить його підпис у акті.
Також 25 березня 2021 року головним державним інспектором складено протокол про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Матеріали адміністративної справи не містять доказів усунення виявлених в ході позапланової перевірки порушень.
Водночас судом встановлено, що 25 січня 2020 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець), з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт» (орендар), з іншої, укладено договір оренди приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до умов цього договору орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування приміщення, що є власністю орендодавця.
Таким чином, позапланова перевірка проводилася відповідачем протягом періоду з 24 по 25 березня 2021 року у приміщенні, що використовувалося товариством з обмеженою «Срібний Вік. Еліт» на правах оренди.
Проте додатковою угодою № 3 від 31 січня 2025 року до договору оренди приміщення від 25 січня 2020 року сторони договору домовилися про припинення дії договору оренди приміщення за згодою сторін з 31 січня 2025 року.
Акт приймання-передачі приміщення від 31 січня 2025 року підтверджує факт повернення орендарем (товариством з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт») орендодавцю ( ОСОБА_1 ) приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначаючись з приводу обґрунтованості позовних вимог, суд зважає на таке.
Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Принципи, засади та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Разом із тим відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування врегульовано Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Статтею 4 Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абзац 3 статті 1 Закону).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Згідно з частинами 6 - 8 статті 7 Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Відтак системний аналіз наведених норм свідчить про те, що Законом передбачено право органів, уповноважених здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, на здійснення планових або позапланових заходів шляхом проведення перевірок та складення відповідного акту, на підставі якого, в разі виявлення порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожеженебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожеженебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Водночас повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).
Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Отже, системний аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, і за умови що ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом зокрема у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 640/10135/20.
У постанові від 23 червня 2022 року у справі № 560/670/21 Верховний Суд виснував, що захід реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг є виключним (крайнім) заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування позивачем як суб'єктом владних повноважень і судом відповідно мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 580/34/19, від 01 грудня 2021 року у справі № 826/9226/16.
В іншій постанові від 28 лютого 2019 року у справі № 810/2400/18 Верховний Суд зазначив, що такий захід реагування, як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Так, в ході судового розгляду цієї справи встановлено, що станом на час звернення позивача до суду з позовом щодо вжиття відповідних заходів реагування (квітень 2021 року) та станом на час розгляду цієї справи суду не було надано доказів, які б свідчили про повне усунення порушень, встановлених за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки та зафіксованих в акті перевірки від 25 березня 2021 року № 282.
Відповідно до сталої правової позиції, яка неодноразово була висловлена Верховним Судом у своїх постановах, поняття «загроза життю та здоров'ю населення» є оціночним.
Тим не менш, виходячи із встановлених обставин цієї справи, слід визнати слушними доводи позивача про те, що виявлені в ході перевірки порушення, що залишались неусунутими, становлять загрозу життю та здоров'ю людей.
Так, в контексті наведеного суд зауважує, що такі порушення правил пожежної безпеки, як то необроблення вогнезахисною речовиною дерев'яних конструкцій покрівлі, непроведення перевірки захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, непроведення заміру опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, незабезпечення вільного доступу до проїздів та проходів до будівель та споруд, тощо за об'єктивним критерієм є такими, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки стосуються зокрема протипожежних норм.
Таким чином, в ході судового розгляду знайшли підтвердження доводи позивача про неусунення виявлених в ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які однозначно становлять загрозу життю та здоров'ю людей.
При цьому суд враховує те, що на момент проведення перевірки орендарем приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77 (саме в приміщенні за цією адресою проводилася перевірка) було товариство з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт». В акті перевірки зазначено, що основним видом діяльності цього товариства визначено КВЕД 87.30 (надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю).
На переконання суду, використання цього приміщення для надання послуг щодо догляду із забезпеченням проживання у ньому осіб похилого віку та осіб з інвалідністю покладає на користувача/власника приміщення підвищену відповідальність щодо забезпечення безпечних умов для проживання таких категорій осіб.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, які стосуються необхідності застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77 до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Водночас суд зауважує, що заходи із забезпечення пожежної безпеки насамперед спрямовані на запобігання негативних наслідків, які можуть мати місце у разі недотримання правил безпеки. Виявлені в ході таких заходів порушення можуть бути усунуті або власником майна, або його законним користувачем, що узгоджується з приписами частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 826/11480/17 та від 19 липня 2023 року у справі № 200/2315/20-а.
Разом із тим відсутні підстави для конкретизації способу виконання судового рішення, на якому наполягає позивач (шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Срібний Вік. Еліт» відключити джерело електроживлення та накласти печатки на розподільчі електрощити), адже статтею 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що суд зокрема приймає рішення про повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши надані ними докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак з огляду на те, що, позивачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, тому питання про відшкодування судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення за адресою: м. Київ, вул. Демидівська, буд. 77, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 38620155)
Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Срібний Вік. Еліт" (місцезнаходження: 02125, м. Київ, вул. Шимановського Віталія, 2/1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42425721)
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місцез проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Повний тест рішення суду складено 15.10.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович