Рішення від 16.10.2025 по справі 120/907/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 жовтня 2025 р. Справа № 120/907/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 ,

Військової частини НОМЕР_2

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо обчислення і виплати грошового забезпечення, у тому числі щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення з 05.12.2020 по 28.04.2023 включно, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023.

Ухвалою від 28.01.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 року.

Ухвалою від 22.08.2025 запропоновано позивачу ОСОБА_1 висловити письмово свої доводи, міркування або заперечення щодо можливості заміни первісного відповідача - Військова частина НОМЕР_1 на іншу особу - Військова частина НОМЕР_2 .

Ухвалою від 09.09.2025 задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про заміну первинного відповідача відмовлено. Залучено до участі у справі №120/907/25 в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ). Інших заяв по суті спору не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

З 05.12.2020 по 27.04.2023 ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Військова частина НОМЕР_2 , де позивач проходив військову службу, перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Як слідує з матеріалів справи, Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у свої відповідях на адвокатські запити представника позивача, повідомило, що Військова частина НОМЕР_2 з 2016 року по сьогодні знаходиться на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 , який оформлює розрахункові-платіжні відомості, нараховує та виплачує грошове забезпечення військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_2 .

Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.12.2022 №347 старшого солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 05.12.2020 №214-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , який прибув із запасу, 05.12.2020 зараховано до списків особового складу частини, поставлено на всі види забезпечення, і вважати таким, що справу і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з окладом 2820 грн. на місяць, «шпк» солдат.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27.04.2023 № 120 старшого солдата ОСОБА_1 стрільця- помічника гранатометника 2 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , зарахованого наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 03.04.2023 №42-РС у розпорядження командира військової частини НОМЕР_5 , вважати, що справи і посаду здав і вибув до нового місця служби. З "28" квітня 2023 року виключено зі списків особового складу частини, виключити зі всіх видів забезпечення.

Однак, позивач вважає, що на момент виключення його з військової частини відповідачем протиправно не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 05.12.2020 по 28.04.2023 та грошової допомоги на оздоровлення, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018 ) передбачалося, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Суд звертає увагу на те, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного кола осіб.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Натомість, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

Відтак зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови №103, з 01 лютого 2020 року не підлягають застосуванню.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до постанови № 704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01 лютого 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

За таких обставин, суд доходить висновку, що саме з 29 січня 2020 року (дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

Відтак з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також інших виплат, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

При цьому необхідно врахувати, що 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідач у своєму відзиві підтвердив, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням у спірний період проходження позивачем військової служби розраховувався виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а не станом на 1 січня відповідного календарного року, що є неправомірним.

Поряд із цим, суд зауважує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, який набрав чинності 01.01.2017 установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017. Тому, згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

З огляду на викладене, підстави для врахування такого показника, як "не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року", для обрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, на переконання суду, відсутні, а тому вимоги даного позову в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, слід визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 05.12.2020 по 28.04.2023 (основні та додаткові види грошового забезпечення, які були виплачені в цей період) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року.

Таким чином, задоволенню підлягає й похідна вимога щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу вказаних грошових виплат із врахуванням вже виплачених сум, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року.

Щодо зазначеного відповідачем про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів вручення позивачу грошового атестату, а про обставини нарахування спірного грошового забезпечення він дізнався із лише листа відповідача, тому суд доходить висновку, що в цьому випадку відсутні підстави вважати про пропуск позивачем строку звернення до суду. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження таких обставин.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну, фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_6 щодо обчислення та виплати грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види) ОСОБА_1 з 05.12.2020 по 28.04.2023 включно (які фактично були виплачені в цей період) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року.

Зобов'язати військову частину НОМЕР_6 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види, надбавки, доплати, підвищення, премії, грошову допомогу для оздоровлення) з 05.12.2020 по 28.04.2023 (які фактично були виплачені в цей період), виходячи при цьому з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року; Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року; Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01 січня 2023 року, а також врахувавши раніше виплачені суми таких виплат.

В решті позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 )

Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Суддя Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя: Секретар

Попередній документ
131077576
Наступний документ
131077578
Інформація про рішення:
№ рішення: 131077577
№ справи: 120/907/25
Дата рішення: 16.10.2025
Дата публікації: 20.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (16.10.2025)
Дата надходження: 23.01.2025
Учасники справи:
суддя-доповідач:
КРАПІВНИЦЬКА Н Л