про залишення позовної заяви без руху
17 жовтня 2025 р. Справа № 120/14375/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (код ЄДРПОУ 44791105, місцезнаходження: вул. Шевченка, 18-А, м. Житомир, 10008) про визнання протиправними та скасування постанови і попередження,
13.10.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ФОП ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведення фактичної перевірки магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а саме суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області складено акт перевірки від 21.05.2025 № 14075/5/02-32-07-05/ НОМЕР_1 .
На підставі вказаного акту відповідач виніс постанову від 29.08.2025 № 133-54/ВІ/а-2 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, якою на позивача накладено штраф у розмірі 80000,00 грн за порушення вимог ст.ст. 2, 3, 21, 24 КЗпП України. Крім того, на підставі положень ч. 2 ст. 265 КЗпП України щодо позивача оформлено попередження від 04.09.2025 за № ЦЗ-1/10723-25.
Позивач вважає винесені постанову та попередження протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
14.10.2025 від позивача надійшла заява, до якої додано платіжну інструкцію № 231 від 11.09.2025 про сплату судового збору у розмірі 2422,50 грн.
Ознайомившись з вказаною позовною заявою та доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що таку заяву належить залишити без руху.
Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на усі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положень частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.
Позивач ФОП ОСОБА_1 оскаржує постанову від 29.08.2025 № 133-54/ВІ/а-2 про накладання штрафу на загальну суму 80000,00 грн та письмове попередження від 04.09.2025 № ЦЗ-1/10723-25.
Постанова про накладання штрафу має майновий характер та ціну позову 80000,00 грн. Відтак при зверненні до суду з цією вимогою судовий збір становить 1211,20 грн.
Водночас ставка судового збору за подання фізичною особою-підприємцем адміністративного позову немайнового характеру становить 3028,00 грн (за кожну немайнову вимогу).
Позивач фактично заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, а саме про визнання протиправним та скасування попередження від 04.09.2025 № ЦЗ-1/10723-25. Тому судовий збір за пред'явлення цієї позовоної вимоги до суду становить 3028,00 грн.
Отже, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з цим позовом становить 4239,20 грн (1211,20 + 3028,00).
Позивач надав квитанцію № 231 від 11.09.2025 про сплату судового збору на суму 2422,50 грн.
Разом з тим, вирішуючи питання про можливість визнання вказаної платіжної інструкції як належного документа на підтвердження факту сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову у цій справі, суд зазначає таке.
За даними, що містяться у системі КП "Діловодство спеціалізованого суду", позивач не вперше звертається до Вінницького окружного адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Так, судом з'ясовано, що ФОП ОСОБА_1 раніше вже пред'являв адміністративний позов до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання рішень протиправними, однак ухвалою суду від 19.09.2025 у справі № 120/13166/25 позовну заяву було повернуто на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
При цьому платіжна інструкція за № 231 від 11.09.2025 на суму судового збору 2422,50 грн була введена у справі № 120/13166/25 та за нею обліковується.
Тобто судовий збір, що був сплачений до бюджету згідно із зазначеною квитанцією, обліковується за справою № 120/13166/25, а тому не може повторно враховуватися як такий, що сплачений за подання адміністративного позову у цій справі.
Наведений висновок суду підтверджується тим, що за приписами статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви або скарги.
Отже, закон чітко визначає наслідки повернення позовної заяви у питанні сплаченого заявником судового збору - такий судовий збір повертається за відповідним клопотанням на підставі ухвали суду.
Водночас ані положення вказаного спеціального закону, ані положення КАС України не передбачають можливості використання документа про сплату судового збору у іншій справі, навіть якщо у такій справі ще не було вирішено питання про відкриття провадження.
Наведене тлумачення релевантних норм чинного законодавства, на думку суду, також сприяє запобіганню зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи, наприклад, у спосіб маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями шляхом подання декількох однакових позовів або подання аналогічного позову після його відкликання до відкриття провадження у справі, якщо такі дії не обґрунтовуються об'єктивними причинами.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що платіжна інструкція № 231 від 11.09.2025 не є належним документом на підтвердження факту сплати судового збору за подання адміністративного позову у цій справі.
Таким чином, до позовної заяви не додано належного документа, який би підтверджував сплату судового збору у встановленому законом розмірі (4239,20 грн) на відповідний рахунок, визначений для зарахування судового збору до державного бюджету.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву належить залишити без руху з встановленням особі, яка її подала, строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання суду доказів доплати судового збору у розмірі 4239,20 грн за такими реквізитами:
одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,
код ЄДРПОУ 37979858,
банк: Казначейство України (ЕАП),
рахунок: UA028999980313181206084002856,
призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, -
1. Залишити без руху позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування постанови і попередження.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.
3. Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу - для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович