Справа № 991/9918/25
Провадження № 1-кс/991/10005/25
14.10.2025 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у відкритому судовому засіданні, у кримінальному провадженні № 62024000000001151 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України,
за участі представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.26.09.2025 представник володільця майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 , звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2025 у справі № 757/39249/25-к у кримінальному провадженні № 62024000000001151, а саме мобільних телефонів Apple «Іphone 13» та «Іphone 15 PRO MAХ» (далі - майно, телефони), вилучених 08.04.2025 під час обшуку автомобіля марки «Toyota Corolla», д.н.з. НОМЕР_1 , володільцем яких є ОСОБА_3 .
2.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладено необґрунтовано та у ньому відпала потреба.
3.У цей же день відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду клопотання передано на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
4.Своєю чергою прокурори заперечували щодо задоволення клопотання, покликаючись на те, що арешт накладено обґрунтовано і наразі у ньому потреба не відпала.
ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали
5.Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
6.Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
7.Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (частини 1, 3 ст. 26 КПК України).
8.Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 1 ст. 36 КПК України).
9.Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України).
ІІІ. Встановлені слідчою суддею обставини із посиланням на докази
10.24.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) внесено відомості за ч. 3 ст. 209 КК України про те, що депутат місцевої ради та члени його родини легалізували на території України грошові кошти, одержані злочинним шляхом, шляхом набуття у власність значної кількості нерухомого майна, а також криптоактивів, реальна вартість яких приховується у зв'язку з явною невідповідністю між доходами осіб, які таке майно набули та реальною вартістю набутого майна /а.с. 45 т. 1/.
11.08.04.2025 слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України провели невідкладно обшук автомобіля марки Тoyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , та, серед іншого, вилучили мобільні телефони останнього - iPhone 13 та iPhone 15 PRO MAХ /а.с. 22-26 т. 1/.
12.Цього ж дня ці мобільні телефони слідчий визнав речовими доказами, а також доручив заступнику керівника Головного оперативно-технічного управління ДБР (далі - ГОТУ ДБР) залучити працівника (працівників) управління до проведення огляду телефонів /а.с. 72(з)-74, 94-95 т. 1/.
13.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2025 у справі № 757/16247/25-к надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля марки Тoyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 та фактично використовується ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , з метою відшукання та вилучення, серед іншого, мобільних телефонів iPhone 13 та iPhone 15 марки Apple, які належать ОСОБА_3 /а.с. 52-54 т. 1/.
14.У період з 08.04.2025 по 14.04.2025 слідчий за участі спеціаліста провів огляд мобільних телефонів з метою копіювання інформації, що міститься на них. За змістом відповідного протоколу виготовити резервні копії пам'яті зазначених технічних пристроїв не вдалось через неможливість подолання системи логічного захисту /а.с. 96-99 т. 1/.
15.22.07.2025 слідчим надано доручення керівнику ГОТУ ДБР залучити працівників останнього для проведення повторного огляду вилучених технічних засобів /а.с. 101-103 т. 1/.
16.Ухвалою слідчої судді ВАКС від 05.08.2025 у справі № 991/6043/25 зобов'язано слідчих ГСУ ДБР негайно повернути ОСОБА_3 телефони, вилучені під час обшуку 08.04.2025 автомобіля /а.с. 27-29 т. 1/.
17.Згідно із зазначеною ухвалою, слідча суддя на підставі наданих сторонами матеріалів встановила, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється з порушенням правил підслідності, як і дозвіл на проведення обшуку надано з порушенням правил підсудності. Адже зазначене кримінальне провадження підсудне слідчим суддям ВАКС.
18.Зважаючи на зазначене, слідча суддя констатувала, що фактично відбулось тимчасове вилучення майна під час обшуку, позаяк слідчий за погодженням із прокурором після здійснення обшуку не звернувся до уповноваженого слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
19.Водночас, оскільки тимчасово вилучене майно не арештовано, то слідча суддя дійшла до переконання, що воно має бути негайно повернуто.
20.Окрім того відповідно до зазначеної ухвали, слідчій судді не надано матеріалів досудового розслідування, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Відповідно, слідчій судді не доведено, що вилучені речі відповідають критеріям, за яких майно може тимчасово вилучатись, а також критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України.
21.Також слідча суддя констатувала, що телефони, не тільки утримуються без правових підстав, а ще й без вжиття ефективних заходів щодо подолання логічного захисту.
22.Разом з тим, 22.08.2025 слідчий у відповідь на клопотання адвоката щодо виконання ухвали слідчої судді від 05.08.2025 у справі № 991/6043/25 та повернення телефонів, повідомив, що 15.08.2025 прокурор у кримінальному провадженні підготував, а 18.08.2025 подав до Печерського районного суду м. Києва клопотання про арешт мобільних телефонів /а.с. 32(з)-34 т. 1/.
23.Ухвалою слідчої судді Печерського районного суду м. Києва від 20.08.2025 у справі № 757/39249/25-к клопотання прокурора задоволено та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на вилучені 08.04.2025 мобільні телефони, володільцем яких є ОСОБА_3 /а.с. 35, 36 т. 1/.
24.За змістом зазначеної ухвали арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.
25.01.10.2025 слідчий призначив у кримінальному провадженні судову комп'ютерно-технічну експертизу щодо вилучених мобільних телефонів, на вирішення якої поставив питання чи міститься на наданих на дослідження мобільних телефонах (в заблокованому паролем стані), серед наявних та видалених файлів: (1) програмні продукти, які надають можливість віддаленого спілкування, обміну інформацією та повідомленнями, а також які призначені для спілкування в мережі Інтернет («Viber», «Skype», «Telegram», «WhatsApp», «Signal», «Threema», «Line», «Wickr Me», «Zangi» та інші), якщо так, то які саме функціональні можливості вони надають його користувачам, яка інформація (файли, повідомлення тощо) зберігається у них, чи наявна інформація щодо обміну текстовими чи мультимедійними повідомленнями, в тому числі видалені повідомлення, який їх зміст, контакти отримувача, дата і час їх створення та пересилки; (2) текстові файли, відео файли, аудіо файли, файли фотозображень (не враховуючи системні файли); (3) файли з інформацією щодо листування шляхом електронної пошти (за допомогою додатків «Пошта», «Gmail» «Mail.ru», «Ukr.net» та інших; (4) інформація щодо телефонної книги (контактів), дзвінків, текстових та мультимедійних повідомлень; (5) в інстальованих веб браузерах історія відвідування мережі Інтернет, збережені логіни та паролі? Якщо так, всю виявлену наявну та видалену інформацію та файли скопіювати на носій інформації. Копія зазначеної постанови разом із об'єктами дослідження надійшла до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ) 03.10.2025 /а.с. 106-108 т. 1/.
26.У зв'язку із призначенням експертизи, слідчий ініціював повернення телефонів із ГОТУ ДБР для подальшого їх надання експерту /а.с. 104, 105 т. 1/.
ІV. Мотиви слідчої судді
Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання
27.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
28.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
29.Пунктом 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення названих кримінальних правопорушень, зокрема, народним депутатом України, депутатом міської ради міста Києва.
30.Відповідно до витягу з ЄРДР у цьому кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України /а.с. 45 т. 1/.
31.Поряд з цим, матеріали клопотання містять дані, що таке кримінальне правопорушення ймовірно вчинене народним депутатом, а у подальшому - депутатом Київської міської ради ОСОБА_3 .
32.З-поміж іншого про відповідні обставини, зазначалось у: (1) заяві ГО про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 від 17.12.2024, на підставі якої було розпочате досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні /а.с. 45(з), 46 т. 1/; (2) рапорті оперуповноваженого ТУ ДБР у м. Києві від 08.04.2025 /а.с. 47, 48 т. 1/; (3) ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.04.2025, якою надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля ОСОБА_3 з метою відшукання та вилучення телефонів /а.с. 52-54 т. 1/; (4) постанові про визнання речовими доказами майна, вилученого під час зазначеного обшуку /а.с. 72(з)-74 т. 1/; (5) зверненні слідчого до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо проведення моніторингу способу життя ОСОБА_3 та повної перевірки його декларацій за 2015-2024 роки /а.с. 40(з)-44 т. 1/; дорученнях слідчого від 08.04.2025 та 22.07.2025 щодо огляду телефонів /а.с. 93-95, 101-103 т. 1/.
33.За таких обставин слідча суддя доходить до переконання, що клопотання подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно із ст. 33-1, 216 КПК України,
34.Щодо належності зазначеного кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС встановлено також колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в ухвалі від 01.07.2025 у справі № 991/5465/25 та слідчою суддею в ухвалах від 05.08.2025 та 18.08.2025 у справах № 991/6043/25, № 991/8213/25 відповідно /а.с. 27-29, 55-58, 61-65 т. 1/.
35.Водночас будь-яких даних про те, що наразі встановлені в зазначених ухвалах обставини змінилися, слідчій судді не надано.
36.З огляду на зазначене, слідча суддя доходить до переконання, що розгляд клопотання належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.
Щодо підстав для скасування арешту майна
37.Відповідно до протоколу обшуку телефони, що є предметом цього розгляду, вилучено у ОСОБА_3 . Тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній є їх володільцем.
38.Отже, клопотання подане уповноваженим відповідно до ст. 174 КПК України суб'єктом звернення - адвокатом у інтересах володільця майна.
39.І хоча за змістом ч. 1 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту повинно бути подане самим власником чи володільцем майна, однак слідча суддя застосовує норму статті 59 Конституції України. Остання є нормою прямої дії, та гарантує конституційне право на професійну правничу допомогу в контексті із офіційним тлумаченням відповідної норми у попередній редакції, здійсненого Конституційним Судом України у рішенні № 23-рп/2009 від 30 вересня 2009 року, де зазначається, що норму «кожен має право на правову допомогу» треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, як вона того потребує.
40.Отже, на підставі ст. 59 Конституції України адвокат, який уповноважений володільцем майна (що підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером на надання правової допомоги), має право від його імені оскаржувати арешт майна, що є формою професійної правничої допомоги.
41.Вирішуючи щодо наявності підстав для скасування арешту слідча суддя виходить з такого.
42.Аргументи представника володільця майна щодо необґрунтованості арешту телефонів зводяться до такого:
(1)слідча суддя розглянула клопотання про арешт майна з порушенням правил підсудності, проігнорувавши висновки, викладені в ухвалі колегії суддів АП ВАКС у справі №991/5465/25 та, водночас, не навівши в ухвалі обґрунтування того, що кримінальне провадження № 62024000000001151 підсудне Печерському районному суду м. Києва, а не ВАКС;
(2)у порушення вимог ч. 1 ст. 174 КПК України слідча суддя не викликала у судове засідання власника майна та його представника і помилково застосувала положення ч. 2 ст. 174 КПК України, не врахувавши ту обставину, що вилучене майно на момент розгляду клопотання більше чотирьох місяців перебувало у фактичному володінні органу досудового розслідування.
43.За змістом положень КПК України перевірка судових рішень на предмет законності та обґрунтованості належить до компетенції суду апеляційної інстанції.
44.Натомість, слідча суддя, вирішуючи клопотання про скасування арешту майна, перевіряє наявність обставин, які вказують, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Наслідком встановлення таких обставин є скасування арешту (ст. 174 КПК України).
45.Водночас слідча суддя відповідно до принципу правової визначеності не вправі переглядати рішення, що набрали законної сили, у тому числі рішення слідчого судді про накладення арешту на майно.
46.Отже, перевірка наведених представником володільця обставин не належить до компетенції слідчої судді.
47.Поряд з цим, адвокатом не наведено обставин, які б надавали обґрунтовані підстави стверджувати про необґрунтованість арешту після його накладення.
48.У частині доводів представника про те, що в арешті майна відпала потреба, слідча суддя виходить з такого.
49.КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких потреба у застосуванні арешту майна, як засобу забезпечення кримінального провадження, припиняється. Однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави зробити висновок, що вказане може мати місце у випадку, коли перестануть існувати підстави, з огляду на які було накладено арешт.
50.З цього приводу представник покликався на те, що відсутні підстави вважати, що телефони відповідають критеріям речових доказів, а також, що з часу їх вилучення з ними не вчиняється жодних дій.
51.Так, установлено, що у цьому кримінальному провадженні перевіряються обставини ймовірної легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом депутатом Київської міської ради ОСОБА_3 та членами його родини, в тому числі із використанням криптоактивів.
52.Органом досудового розслідування здобуто дані про те, що починаючи з 2015 року, ОСОБА_3 , як народний депутат України, а 2020 року, як депутат Київської міської ради, подає щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларації), у яких, окрім іншого, відображає криптовалюту «Bitcoin» (далі - криптоактиви, BTC), придбану у 2013 році за ціною 128 160 грн, а саме: 80 монет BTC набутих 06.02.2013 за ціною 13 423 грн, 227 монет BTC набутих 04.03.2013 за ціною 65 295 грн, та 91 монету BTC набуту 05.07.2013 за ціною 49 442 грн. Разом з тим у деклараціях за 2015-2024 роки ОСОБА_3 не відобразив публічну адресу криптовалюти, так званий публічний (відкритий) ключ - унікальну особисту адресу, яка використовується у блокчейні (розподіленому електронному реєстрі) /а.с. 203-211, 216-240 т. 1, а.с. 1-164 т. 2/.
53.Окрім того, установлено, що у щорічних деклараціях за 2016-2019 роки ОСОБА_3 декларував криптоактиви у розділі «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)», а починаючи з 2020 року почав декларувати криптоактиви у розділі «Нематеріальні активи».
54.Згідно з відкритими даними, вартість криптоактивів, які ОСОБА_3 зазначав у деклараціях, може становити близько 2 млрд грн.
55.Водночас, відповідно до протоколу огляду мережі Інтернет від 30.04.2025, за результатами огляду, проведеного із залученням спеціаліста, інформації щодо блокчейну (цифрового реєстру, який записує дані усіх транзакцій з криптовалютою біткоін (BTC) за увесь наявний час, не встановлено фактів придбання (отримання/пересилання) та зафіксовано відсутність відповідних транзакцій щодо криптовалютних активів у сумі 398 BTC у визначенні дати, а саме: 80 BTC (за 06.02.2013); 227 BTC (за 04.03.2013); 91 BTC (за 05.07.2013) /а.с. 165-171 т. 2/.
56.У судовому засіданні представник покликався на те, що зазначені криптоактиви ОСОБА_3 придбав не через криптобіржу, а через обмінник. Водночас флеш-накопичувач з інформацією, необхідною для доступу до них, зберігається у банківському сейфі у м. Севастополь, а тому ОСОБА_3 , хоча і має у власності зазначені криптоактиви, проте щонайменше з 2015 року не може користуватись ними. У зв'язку з цим ОСОБА_3 неодноразово звертався до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням надати роз'яснення щодо необхідності декларування ним зазначених криптоактивів /а.с. 191-193 т. 2/.
57.З цього приводу слідча суддя зазначає, що кримінальне провадження здійснюється, зокрема, на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ст. 22 КПК України).
58.Такий принцип слідча суддя бере до уваги в сукупності із ч. 1 ст. 174 КПК України, яка передбачає, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
59.Отже, під час цього розгляду, саме заявник клопотання про скасування арешту має довести обставини, на які він покликається, та які, на його переконання, вказують, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
60.Разом з тим, слідчій судді адвокатом не надано будь-яких даних на підтвердження придбання ОСОБА_3 криптоактивів, у тому числі їх реальної вартості, дати та способу набуття, тощо.
61.За таких обставин, слідча суддя доходить до переконання, що органом досудового розслідування обґрунтовано перевіряються обставини набуття ОСОБА_3 задекларованих ним криптоактивів, зокрема, можливої легалізації у такий спосіб майна, одержаного злочинним шляхом.
62.Водночас, враховуючи обставини кримінального правопорушення, а також те, що мобільні телефони вилучені у ОСОБА_3 , то вірогідно, що на них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Однак таке наразі не можливо встановити поза розумним сумнівом, адже доступ до відповідних даних обмежено системами логічного захисту, яку нині не подолано.
63.Варто зауважити, що саме обставини ймовірного кримінального правопорушення та належність телефонів саме ОСОБА_3 врахувала слідча суддя, вирішуючи питання про відповідність телефонів критеріям речових доказів та, як наслідок, їх арешт.
64.Разом з тим, слідча суддя критично сприймає покликання представника на те, що вилучені мобільні телефони з'явились значно пізніше, ніж ОСОБА_3 були набуті криптоактиви. Адже мобільні телефони марки Apple передбачають можливість перенесення даних із попереднього пристрою на новий, як за допомогою резервного копіювання у iCloud, так безпосередньо за допомогою функції «Швидкий старт», що вимагає лише підключення пристрою до Wi-Fi і Bluetooth і одночасного перебування поряд попереднього та нового пристроїв під час усього часу перенесення даних (https://support.apple.com/uk-ua/HT210216).
65.З огляду на зазначене, слідча суддя переконана, що на вилучених телефонах все ж може знаходиться інформація, яка може мати значення для обставин кримінального правопорушення, яке розслідується.
66.Окрім того, слідча суддя бере до уваги, що за наслідками огляду телефонів за участі спеціаліста не вдалось дослідити інформацію, що на них міститься, позаяк такі захищені системою логічного захисту, пароль доступу до якої не відомий.
67.У зв'язку з цим, слідчий призначив судову комп'ютерно-технічну експертизу щодо вилучених мобільних телефонів з метою дослідження наявної на них інформації.
68.Слідча суддя звертає увагу, що згідно із абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
69.Отже, за змістом цієї норми необхідність надання телефонів для проведення експертного дослідження та на наявність системи логічного захисту, яка унеможливлює доступ до них, є самостійними підставами для їх арешту.
70.За таких обставин, підстави для арешту продовжують існувати.
71.У частині доводів представника про неспіврозмірність обмеження права власності ОСОБА_3 унаслідок тривалого утримання його мобільних телефонів органом досудового розслідування, слідча суддя зазначає таке.
72.Арешт майна пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчої судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у розслідуванні корупційних кримінальних правопорушень.
73.Слідча суддя вважає, що вказаний суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
74.Так, установлено, що мобільні телефони, вилучені у ОСОБА_3 , з огляду на здобуті під час досудового розслідування фактичні дані, можуть вміщувати відомості, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, які встановлюються у кримінальному провадженні, проте доступ до цих даних пов'язаний із подоланням системи логічного захисту, пароль доступу до якої ОСОБА_3 не надав.
75.За таких обставин, втручання у право власності ОСОБА_3 на мобільний телефон, яке стосується виключно конкретного майна, яке має важливе значення для досудового розслідування, є співрозмірним відносно завдань кримінального провадження.
76.Отже, оскільки підстав для скасування арешту мобільних телефонів слідчою суддею не встановлено, то у задоволенні клопотання належить відмовити.
77.Водночас, слідча суддя зважає на позицію Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою, зокрема, у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (постанова від 16.12.2021 у справі № 11-164сап21).
78.З огляду на викладене, ураховуючи також позицію Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, від 18.07.2006, слідча суддя не вважає за необхідне надавати окремо детальні відповіді на ряд інших доводів, оскільки вони не мають суттєвого значення для вирішення питань цього розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 174, 372 КПК України, слідча суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідча суддя ОСОБА_1