СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/10963/25
пр. № 2-а/759/211/25
17 жовтня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнанння протиправною та скасування постанови,
встановив:
21.05.2025 позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення від 25.10.2024 за № 1036, якою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на накладено штраф у сумі 25000,00 грн. Мотивуючи вимоги тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) №1036 від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. З ст. 210 КУпАП.
Як зазначено в оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_3 №1036 від 25.10.2024, 25.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, а саме 15.10.2024 року, означений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 05.10.2024 року №373500, для проходження медичного огляду, направдення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, відповідно 15.10.2024 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП накласти на гр. ОСОБА_1 штраф у сумі 25 000,00 грн.
Позивач не погоджується із постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки розгляд справи проводився з порушенням вимог ст. 280 КУпАП, зокрема уповноваженою особою не з'ясовано та не підтверджено факт порушення позивачем правил військового обліку, не доведено поза розумним сумнівом його вину, а також не з'ясовано у повному обсязі усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, позивача не було повідомлено належним чином про дату та час розгляду адміністративної справи, чим фактично позбавлено право надати особисті пояснення та докази, а також користуватись професійною правничою допомогою, а також на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності позивач був військовослужбовцем за контрактом (з 25.04.2024) Національної гвардії України, а тому просить оскаржувану постанову визнати протиправною і скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити виходячи з наступного.
Позивач зазначає, що він згідно витягу з наказу командира 25 бригади охорони громадського порядку північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 25 липня 2024 року № 163 був прийнятий на військову службу за контрактом до Національної гвардії України.
З солдатом запасу ОСОБА_1 , стрільцем 1-го відділення 2-го патрульного взводу 6-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону (ВОС - 100915П), укладено контракт про проходження військової служби строком на три роки, із встановленням випробування строком до шести місяців.
Уважати таким, що приступив до виконання обов'язків за посадою 25 липня 2024 року.
Згідно службового посвідчення Національної гвардії України серії НОМЕР_3 видане 25.07.2024 ОСОБА_1 перебуває на військові службі в Національній гвардії України.
Відповідно сформованого військово-облікового документу в застосунку Резерв + ОСОБА_1 «знятий» з військового обліку, категорія обліку - «невійськовозобов'язаний», підстава зняття - «військовослужбовці», «дані уточнено вчасно».
Отже, на момент винесення ІНФОРМАЦІЯ_5 постанови №1036 від 25.10.2024 був не військовозобов'язаним чи призовником, як того передбачає суб'єктний склад ст. 210 КУпАП, а військовослужбовцем Національної гвардії України.
В зв"язку із наведеним вище позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою та просить суд її скасувати та поновити строк на її оскарження.
Ухвалою суду від 26.05.2025 відкрито провадження по справі у спрощенному провадженні без виклику сторін.
Відповідач своїм правом не скористався та не направив до суду відзив по справі.
Суд, дослідивши матеріали по справі приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) №1036 від 25 жовтня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. З ст. 210 КУпАП.
Як зазначено в оскаржуваній постанові ІНФОРМАЦІЯ_3 №1036 від 25.10.2024, 25.10.2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, а саме 15.10.2024 року, означений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 05.10.2024 року №373500, для проходження медичного огляду, направдення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, відповідно 15.10.2024 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.Враховуючи, що гр. ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП накласти на гр. ОСОБА_1 штраф у сумі 25 000,00 грн.
Судом встановлено, що на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності був військовослужбовцем за контрактом (з 25.04.2024) Національної гвардії України.
Судом встановлено, що позивач згідно витягу з наказу командира 25 бригади охорони громадського порядку північного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України від 25 липня 2024 року № 163 був прийнятий на військову службу за контрактом до Національної гвардії України.
Судом встановлено, що з солдатом запасу ОСОБА_1 , стрільцем 1-го відділення 2-го патрульного взводу 6-ї патрульної роти 2-го патрульного батальйону (ВОС - 100915П), укладено контракт про проходження військової служби строком на три роки, із встановленням випробування строком до шести місяців.Уважати таким, що приступив до виконання обов'язків за посадою 25 липня 2024 року.
Судом встановлено, що згідно службового посвідчення Національної гвардії України серії НОМЕР_3 видане 25.07.2024 ОСОБА_1 перебуває на військові службі в Національній гвардії України.
Судом встановлено, що відповідно сформованого військово-облікового документу в застосунку Резерв + ОСОБА_1 «знятий» з військового обліку, категорія обліку - «невійськовозобов'язаний», підстава зняття - «військовослужбовці», «дані уточнено вчасно».
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації.
У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.1 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах(мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно дост. 210 КУпАПпередбачено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а саме: накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Згідно ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Судом встановлено, що в свою чергу, постановою № 1036 за справою про адміністративне правопорушення від 25.10.2024, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 210 КУпАП, а також накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, розміром 25000,00 грн.
Не погоджуючись з фактом притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Зазначаючи, що постанова є незаконною через відсутність складу адміністративного правопорушення, процедурні порушення при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема при складанні протоколу, а також при вирішенні справи про адміністративне правопорушення і винесенні постанови.
Частиною одинадцятою статті 38 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призовники, військовозобов'язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487(далі - Порядок № 1487 (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених устатті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених устатті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154(далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 цього Положення визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Абзацем 11 пункту 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно п. 8 Додатку 2 до порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Судом встановлено, що на момент винесення ІНФОРМАЦІЯ_5 постанови №1036 від 25.10.2024 був не військовозобов'язаним чи призовником, як того передбачає суб'єктний склад ст. 210 КУпАП, а військовослужбовцем Національної гвардії України.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Відповідно до ч. 8 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України.
Згідно ч.1ст.6Закону України«Про Єдиний державний реєстр призовників,військовозобов'язаних та резервістів», доРеєстру вносяться,обробляються та зберігаються в базі данихРеєстру такі відомості: персональні дані призовників,військовозобов'язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема: місце проживання та місце перебування; відомості про сімейний стан особи та членів її сім'ї (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), а також дітей); відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи) (ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»).
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбаченістаттею 7цього Закону, стосовно усіх громадян України віком від 18 до 60 років. До Реєстру вносяться відомості, визначеністаттею 6цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбаченічастиною третьоюстатті 14 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України«Про Єдиний державний реєстр призовників,військовозобов'язаних та резервістів», актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, виходячи з вищевказаних норм Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», інформацію, яку не обновив позивач, відповідач повинен отримати від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді.
Згідно зі ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на те, що згідно зіст. 251 КУпАП, доказами по справі є поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речові докази, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у вищезазначеній постанові не зазначено будь-яких доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не наведено оцінки доказів.
Відповідно до ч.2ст.77 КАС Українив адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем за ч.3ст.210 КУпАПє склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
За таких умов, сама лише постанова про адміністративне правопорушення без надання доказів на підтвердження обставин, викладених у ній, не дає підстав вважати, що рішення відповідача є правомірним та вказують на те, що відповідач таке рішення прийняв необґрунтовано.
У порушення вказаних вимог, відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином, зокрема не надано доказів, що позивач після зміни місця проживання не встав на військовий облік у відповідному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач будь-яких письмових відзивів, що обґрунтовують доводи його заперечень до суду не надав.
Дослідивши подані позивачем докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3ст.210 КУпАПне була доведена «поза розумним сумнівом».
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, а тому за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення у 2025 році позивач повинен був сплатити судовий збір у 605,60 грн. (0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб), який і підлягає стягненню з відповідача.
Порядок повернення судового збору у випадку сплати його в більшому розмірі, ніж встановлено законом визначений статтею 7 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 5, 9, 242-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства
України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнанння протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову №1036 від 25.10.2024р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25000 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи порядку статті 297 КАС України безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Л.М. Шум