Справа №:755/15835/25
Провадження №: 1-кс/755/3632/25
"08" жовтня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого-криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 , погоджене прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000130 від 01.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України, встановила:
Слідчий 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 , за погодженням прокурора прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 , звернувся до слідчої судді з клопотанням про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025011000000130 від 01.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.111-1 КК України.
У клопотанні вказується, що СУ ГУ СБ України в АР Крим (адреса управління з 23 травня 2023 року, згідно даних ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, - м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 14-А) здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження у ході якого встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч чинному законодавству України, 16.02.2015 року, перебуваючи в невстановленому досудовим розслідуванням місці, на території РФ, у невстановлений час, зареєструвався як індивідуальний підприємець (юридична адреса: РФ, Астраханська область, с. Пузан) ОДРН РФ 315920400033000, ІНН РФ 92015582937, ЗКПО РФ 0198036590). Основним видом діяльності вказаної фізичної особи підприємця є основні види діяльності 95.11 Ремонт комп'ютерів та периферійного комп'ютерного обладнання, (російський код 91.11 - тотожний до української класифікація видів економічної діяльності (скорочено - КВЕД).
Надалі, не пізніше 1 серпня 2016 по теперішній час, ОСОБА_6 , будучи обізнаним про необхідність реєстрації на порталі РФ щодо державних закупівель відповідно до федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупок товарів, робіт, послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб» з метою реалізації протиправного умислу, в невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлений час здійснив реєстрацію себе як індивідуального підприємця на офіційному сайті Російської Федерації єдиної інформаційної системи в сфері закупівель у інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет, який знаходиться за URL-адресою: http://zakupki.gov.ru, для подальшого укладення так званих «державних контрактів» за допомогою електронних процедур.
В свою чергу, особливістю даних «державних контрактів», згідно ст. 51 федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» є те, що вони укладаються за результатом проведення електронної процедури, шляхом подальшого підписання укладеного контракту електронним підписом особи, яка має право діяти від імені учасника закупки.
Зазначений сайт, відповідно до інформації, розміщеної на ньому, «призначений для забезпечення вільного доступу до повної і достовірної інформації про контрактну систему закупівель і закупівлю товару, робіт, послуг окремим видами юридичних осіб, а також для формування, опрацювання і зберігання такої інформації».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 федерального закону РФ від 05.04.2013 № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупівель товарів, робіт, послуг для забезпечення державних і муніципальних потреб» зібравши необхідні документи ОСОБА_6 , зареєструвавшись та отримавши кваліфікований електронний підпис, для участі у державних замовленнях, а також знаючи, що контрагентами у таких договорах виступають лише бюджетні підприємства, установи та організації країни-агресора - РФ, будучи індивідуальним підприємцем та маючи право діяти без довіреності від свого імені, усвідомлюючи та достовірно знаючи про факт окупації АР Крим збройними силами РФ та заборону здійснення будь-якої господарської діяльності у співпраці з державою-агресором, а також розуміючи те, що суверенітет України поширюється на всю її територію, а Україна є унітарною державою та її територія в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, здійснив провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, 27.10.2023 уклав та підписав державний контракт «№ ЭЗК/29» із так званим «Апаратом Законодавчого Зібрання міста Севастополя» в особі керівника ОСОБА_7 (адреса організації: 299011, АР Крим, м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 3; ІНН РФ 9204007307, КПП РФ 920401001, ОДРН РФ 1149204014123), на суму 312 тисяч 200 російських рублів, на надання послуг з модернізації з дообладнанням системи резервного копіювання і архівування.
Зокрема, відповідно до федерального закону РФ № 44-ФЗ «Про контрактну систему у сфері закупок товарів, робіт, послуг для забезпечення державних та муніципальних потреб», спільно підписаний з службовими особами так званого «Апаратом Законодавчого Зібрання міста Севастополя» контракт, передбачав надання послуг з модернізації з дообладнанням системи резервного копіювання і архівування, з моменту підписання контракту, тобто з 27.10.2023 протягом 30 днів.
Згідно платіжного доручення № 217365 від 01.12.2023, виконавець в особі індивідуального підприємця ОСОБА_6 отримав оплату за надання послуг з модернізації з дообладнанням системи резервного копіювання і архівування в рамках державного контракту на суму 312 тисяч 000 російських рублів, чим довів свій злочинний умисел до кінця.
Вказане підтверджується наявністю інформації, розміщеної у відкритому доступі в інформаційно-телекомунікаційній мережі Інтернет та на «Офіційному вебсайті інформаційної системи в сфері закупок Російської Федерації».
Отже, своїми умисними діями ОСОБА_6 сприяв та сприяє реалізації окупаційної політики влади РФ на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Враховуючи зазначенні обставини, 17 квітня 2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.
На виконання вимог ст. 135 КПК України, 22.04.2025 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про його виклик на 28.04.2025, 29.04.2025 та 30.04.2025 опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр», випуск № 82 (8007) та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Крім того, з метою належного вручення повідомлення про підозру, а також з метою направлення повісток про виклик громадянина ОСОБА_6 для проведення процесуальних дій, вказаній особі в додатку месенджеру «WhatsApp» за номером телефону підозрюваної (інформація про який встановлена вході оперативно-розшукової діяльності) направлено скан-копію повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також повістки про його виклик на 28.04.2025, 29.04.2025 та 30.04.2025.
Проте, ОСОБА_6 за вказаними повістками не прибув, причин неприбуття та жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надав.
У зв'язку із викладеним в органу досудового розслідування існують вагомі підстави вважати, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду.
Повідомлення про підозру ОСОБА_6 , особисто не вручено, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 9 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою,
яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
01.05.2025 матеріали за підозрою ОСОБА_6 були виділені в окреме кримінальне провадження за №22025011000000130.
На даний час встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування на тимчасово окупованій території АР Крим, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується, відомостями Державної прикордонної служби України та матеріалами оперативного підрозділу.
У зв'язку з тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме, 02.05.2025 ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Санкція ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає покарання у виді штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна.
На даний час існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно, яке належить підозрюваному, в подальшому може підлягати конфіскації, як виду покарання.
22.09.2025 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме, в частині майна яке перебуває на території підконтрольній Україні:
- квартиру загальною площею 41,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий у судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Згідно з положеннями КПК України рішення про передачу арештованого майна в управління АРМА приймається слідчим суддею, судом на підставі клопотання слідчого, прокурора. Закон не встановлює обов'язкової присутності власника майна, захисника під час розгляду такого клопотання.
Слід також зазначити, що питання арешту майна регулюються статтею 170-175 КПК України, а стаття 173 зокрема стосується вирішення питання про арешт майна слідчим суддею, судом.
Хоча ці статті не регламентують безпосередньо передачу майна в управління АРМА, вони встановлюють загальні правила та підстави для арешту майна, що є передумовою для його подальшої передачі в управління АРМА.
Згідно ч. 1 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, підозрюваного, захисника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З метою дотримання розумних строків, передбачених КПК України, слідча суддя вважає за можливе розглянути клопотання без участі захисника та підозрюваного, оскільки судом вжито всіх заходів для можливості реалізації їх прав.
Слідча суддя, заслухавши думку слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, дійшла до наступного висновку.
Встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 22025011000000130, від 01.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.111-1 КК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 100 КПК України, передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частина 5 ст. 100 КПК України, передбачає, що речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Згідно ч. 6 ст. 100 КПК України визначено, що речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Відповідно до ч. 7 ст. 100 КПК України, у випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Крім того, відповідно до п. 5 Порядку зберігання речових доказів, стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою КМУ від 19.11.2012 року № 1104 (зі змінами та доповненнями, станом на день розгляду), умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування. У разі потреби необхідне вжиття невідкладних заходів для приведення таких речових доказів до стану, що дає змогу забезпечити їх подальше зберігання.
Пунктом 10 вказаного положення передбачено, що взяття на облік речових доказів проводиться не пізніше наступного дня після їх вилучення (отримання) шляхом внесення відповідного запису до книги обліку. У разі коли облік речових доказів у книзі обліку не може бути проведений своєчасно з об'єктивних причин (значна віддаленість місця вилучення (отримання) речових доказів від місцезнаходження органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ тощо), такий облік повинен проводитися в день їх фактичної доставки. Якщо день, в який повинен бути проведений облік речових доказів, припадає на святковий або інший неробочий день, їх облік проводиться у перший після нього робочий день.
При цьому, в п.11 Положення зазначено, що після передачі речових доказів до іншого місця зберігання, визначеного у цьому Порядку, слідчий у строки, зазначені в пункті 10 цього Порядку, зобов'язаний надати відповідальній особі копії документів, які підтверджують факт передачі речових доказів.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (далі - Закон) передбачено, що Національне агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.
У пункті 4 частини першої статті 9 Закону зазначається, що на Національне агентство покладено функцію з проведенням оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону визначено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, тобто забезпечення збереження активів, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
Відповідно до частини третьої статті 21 Закону, управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється Національним агентством на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх економічної вартості.
Абзацом першим частини першої статті 19 Закону встановлено, що Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону, активи, визначені абзацом першим цієї статті, приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів.
Згідно з частиною другою статті 19 Закону, у разі прийняття в управління активів, які чи права на які та їх обтяження підлягають державній реєстрації, Національне агентство надсилає того самого дня інформацію про накладення арешту на активи органам, що ведуть державні реєстри таких активів, прав на них або їх обтяжень. У разі прийняття в управління цінних паперів інформація також надсилається відповідним учасникам депозитарної системи України.
Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону, майно, в тому числі у вигляді предметів чи великих партій товарів, зберігання якого через громіздкість або з інших причин неможливе без зайвих труднощів, або витрати із забезпечення спеціальних умов зберігання якого чи управління яким співмірні з його вартістю, або яке швидко втрачає свою вартість, а також майно у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню, підлягає реалізації за цінами щонйменш не нижче ринкових.
Незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна утруднить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків до підозрюваних у разі винесення обвинувального висновку стосовно них, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав підозрюваних у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
У даному кримінальному провадженні 22.09.2025 року слідчою суддею Дніпровського районного суду м. Києва ухвалено рішення про накладення арешту на вищевказане майно з метоюзабезпечення збереження майна, яке може підлягати конфіскації як виду покарання, вартість якого перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму.
При цьому, порядок виконання такої ухвали про арешт вирішується в порядку ст. 100 КПК України - тобто дане клопотання стосується саме вирішення порядку збереження майна, на яке накладено арешт в рамках кримінального провадження № 22025011000000130 від 01.05.2025, в той час як не вирішення такого питання унеможливить належне виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, яка станом на цей день набрала законної сили.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, те, що вартість арештованого майна перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління - вищевказане майно, з метою досягнення цілей накладення арешту на майно та забезпечення досягнення завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 26, 40, 98, 131, 132, 100, 167, 168, 171-173 КПК України, ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідча суддя постановила:
клопотання слідчого-криміналіста 3 відділу слідчого управління (з дислокацією у м. Київ) Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 , погоджене прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_8 , про передачу майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000130 від 01.05.2025, за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 4 ст. 111-1 КК України - задовольнити.
Визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні №22025011000000130 від 01.05.2025 майно шляхом передачі у порядку та на умовах, визначених ст.ст. 19, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в управління, майно належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- квартиру загальною площею 41,4 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1