Номер провадження 2/754/9066/25
Справа № 754/14444/25
Іменем України
15 жовтня 2025 року Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
У провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 01.12.2018 по 30.04.2025 у розмірі 49959,87 грн, яка складається із: заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 46894,02 грн; 3 процентів у розмірі 777,89 грн; збитки, завданих внаслідок інфляції у розмірі 2287,96 грн, а також судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» належним чином засвідчені копії документів, що стосуються надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
1. Документи, що підтверджують вартість та структуру послуг:
- рішення органу місцевого самоврядування (КМДА) або протоколи зборів співвласників, якими було затверджено кожен тариф на послугу з управління багатоквартирним будинком, що застосовувався Позивачем у період з 01.12.2018 по 30.04.2025;
- повну калькуляцію (детальний розрахунок) кожного тарифу, зазначеного в п.1, із розшифровкою вартості кожної складової послуги (прибирання, обслуговування ліфтів, поточний ремонт тощо).
2. Документи, що підтверджують фактичне надання послуг за період з 01.12.2018 по 30.04.2025:
- договір з підрядною організацією на технічне обслуговування та ремонт всіх трьох пасажирських ліфтів у відповідному під'їзді будинку;
- щомісячні акти виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту ліфтового обладнання, підписані представниками Позивача та підрядної організації;
- договори та акти виконаних робіт з планового та профілактичного обслуговування насосного обладнання систем водопостачання та опалення будинку;
- договір з підрядною організацією на вивезення побутових відходів.
3. Документи, що стосуються протипожежної безпеки (за період з 01.12.2018 по 30.04.2025):
- договір з підрядною організацією, що має відповідну ліцензію ДСНС України, на технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення у будинку АДРЕСА_1 ;
- акти перевірки працездатності систем протипожежної автоматики та димовидалення (щорічні або з іншою періодичністю, передбаченою регламентом);
- журнал технічного обслуговування зазначених систем.
4. Документи, що підтверджують статус позивача як виконавця послуг: документи (договір, акт приймання-передачі тощо), що підтверджують повноваження ТОВ «ЖИТЛО-СЕРВІС ГРУП» надавати послуги та виставляти рахунки за останні 6 місяців спірного періоду, враховуючи наявність інформації про обслуговування будинку іншою компанією («Сучасні муніципальні технології»).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте відповідачем не надані суду докази, які б підтвердили вжиття ним заходів для самостійного отримання цих доказів.
Також до відзиву на позовну заяву відповідачем подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін у зв'язку з значним обсягом спірних питань, наявністю суперечностей у наданих позивачем документах.
Відповідно до частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 274 ЦПК при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;
2) що виникають з трудових відносин;
3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно з частиною третьою статті 279 ЦПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частинами п'ятою та шостою статті 279 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Відповідно до частини сьомої статті 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Оскільки відповідач виклав свої доводи щодо позовних вимог у відзиві на позовну заяву, ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30*3028 = 90 840 грн), а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання, тому суд вважає, що заява про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 84, 258, 260, 261 ЦПК України,
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів, розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК