Справа №752/4274/25
Провадження №2-о/752/204/25
07 липня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кокошка О.Б.,
за участю секретаря Кукіля Д.О.,
представника заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин між померлими фізичними особами,-
В провадженні суду перебуває справа №752/4274/25 за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин між померлими фізичними особами.
Ухвалою суду від 20.03.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку окремого провадження.
Представник заявника адвокат Антонцєва І.І. у судовому засіданні підтримала вимоги, викладені у заяві, просила їх задовольнити.
Інші учасники справи в судове засіданні не з'явилися.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, розглянувши за ініціативою суду питання про залишення заяви без розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об'єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб'єктивних прав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У постанові від 22.03.2023 у справі №290/289/22-ц Верховний Суд зроблено висновок, що при визначенні юрисдикції спору суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду та в аналізі застосування частини шостої статті 294 ЦПК України слід виходити з того, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв'язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства. Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства.
У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
Тобто, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою встановлення факту родинних відносин між померлими особами. В обґрунтування своїх вимог заявник вказує на те, що встановлення вказаного факту необхідно для захисту її прав на отримання спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона перебувала у багаторічних фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_3 , який склав нотаріально посвідчений заповіт від 26.06.2015. Після його смерті нотаріус 29.09.2017 відмовив їй у видачі свідоцтва про право власності за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки частина квартири належала матері померлого ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із необхідністю підтвердження факту родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Водночас ОСОБА_3 не оформив право на спадщину після смерті його матері. Відсутні інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 . Вказані обставини перешкоджають їй отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на всю квартиру після смерті ОСОБА_3 . Факт наявності родинних відносин між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується відповідними доказами, долученими до вказаної заяви. Без встановлення вказаного факту вона не має можливості визнати право власності на вказану квартиру у порядку спадкування.
Отже, зміст заяви ОСОБА_2 не дає підстав вважати про відсутність спору про право, оскільки заявник претендує на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 та розташоване на тимчасово окупованій території України, що свідчить про наявність спору про право з іншими спадкоємцями померлого або з відповідною територіальною громадою (у разі відсутності інших спадкоємців).
Таким чином, суд вважає, що встановлення факту родинних відносин між померлими особами надає заявнику ОСОБА_2 право на спадкування, тобто встановлення вказаного факту пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховим Судом у постанові від 12.02.2020 у справі №521/13620/18.
Крім того, заявником не вказана заінтересованою особою - відповідна територіальна громада як особа, що претендує на спадщину за відсутності спадкоємців, оскільки встановлення вказаного юридичного факту вплине на права та обов'язки заінтересованої особи. Відомості про спадкоємців в матеріалах заяви відсутні.
Разом з тим, суд зазначає, що рішення суду про встановлення вказаного факту не може вплинути на права та обов'язки вказаної заявником заінтересованої особи - Київської міської ради, оскільки нерухоме майно не розташоване на території вказаної територіальної громади.
Отже, заявник ОСОБА_2 не позбавлена права звернутися з відповідним позовом до суду, який має розглядатися в порядку позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вказана заява підлягає залишенню без розгляду, оскільки із викладених у заяві обставин та наданих матеріалів вбачається спір про право.
Керуючись ст.ст. 257-258, 260-261, 293-294, 315, 353-355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа Київська міська рада про встановлення факту родинних відносин між померлими фізичними особами - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно з позовною заявою на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складений 07.07.2025.
Суддя О. Б. Кокошко