Справа № 725/5307/24
Провадження № 6/727/124/25
17 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м.Чернівці у складі:
головуючого-судді: Одовічен Я.В.
за участю секретаря: Бзової Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача Карпюк Ю.М. про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
26.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м. Чернівці із вказаною вище заявою.
Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.05.2025 року, залишеного без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 10.09.2025 року, позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за договором від 06.04.2017 року у розмірі 73803 грн. 65 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» понесені судові витрати у розмірі 1392 грн. 88 коп.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є особою пенсійного віку, має скрутне матеріальне становище тому немає можливості одразу сплатити всю суму заборгованості.
Також вказував, що у зв'язку із складною економічною ситуацією в державі, війною, що
негативно впливає на здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, у нього наразі немає можливості одразу сплатити заборгованість, яка визначена у рішенні Чернівецького апеляційного суду.
Вказувала, що у відповідності до ч.1 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
На підставі зазначеного, представник відповідача просила розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.05.2025 року по цивільній справі №725/5307/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості терміном на 12 місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 6266 грн. 37 коп.
Представник заявника в судове засідання не з'явилась. Подала до суду заяву, в якій просила розгляд питання про розстрочку виконання рішення суду розглянути у відсутності ОСОБА_1 та її відсутності. Заяву підтримала та просила задовольнити.
Представник АТ «Акцент Банк» у судове засідання не з'явився. Про причини відсутності не повідомив.
Суд, дослідивши письмові докази заяви, вважає, що заява представника відповідача (заявника) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06.05.2025 року, залишеного без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 10.09.2025 року, позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), проживаючого в АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080), яке розташоване в м.Дніпро вул.Батумська, 11, заборгованість за договором від 06.04.2017 року у розмірі 73803 грн. 65 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь АТ «Акцент-Банк» понесені судові витрати у розмірі 1392 грн. 88 коп.
10.09.2025 року рішення суду набрало законної сили.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення закріплені в статті 18 ЦПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Згідно з частинами 1, 3, 4 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка - спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
У той же час, згідно з частиною 5 статті 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас розстрочення виконання судового рішення не є право перетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 910/1180/19 та від 03 вересня 2020 року у справі № 905/30/16.
24 лютого 2022 року згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому продовжено і діє на момент постановлення даної ухвали суду.
Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд приймає до уваги те, що відповідач ОСОБА_1 має намір добровільно виконати рішення суду, є особою пенсійного віку, перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки отримує лише пенсію, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 15.10.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 у період з січня 2025 року будь-якого доходу не отримував, довідкою про доходи №4964239079962951 від 15.10.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 у період з 01.09.2024 року по 30.09.2025 року отримував пенсію у розмірі 2661 гривень на місяць, а тому сплата суми боргу у розмірі 73803 грн. 65 коп. одноразовим платежем становить для нього надмірний тягар.
Також, суд враховує те, що розстрочення виконання рішення суду не буде створювати занадто привілейовані умови для ОСОБА_1 , оскільки такі дії заявника спрямовані саме на забезпечення виконання рішення суду і на відновлення порушених прав позивача.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду обґрунтована та підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258 - 261, 268, 353, 354, 435 ЦПК України, статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - Карпюк Ю.М. про розстрочку виконання рішення суду по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Розстрочити відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) виконання рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 06 травня 2025 року по справі №725/5307/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 73803 грн. 65 коп. шляхом сплати щомісячних платежів терміном на 6 (шість) місяців з дня ухвалення рішення суду, шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 12300 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Одовічен Я.В.