Справа № 727/10748/25
Провадження № 2/727/2552/25
17 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді Танасійчук Н.М.
при секретарі Кремзелюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 134408 грн.
Позов обґрунтовано тим, що 27 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1580103, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 21200 грн. на строк 360 днів і зобов'язався повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші обов'язки, передбачені договором. ТОВ «Слон кредит» свої зобов'язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі, однак відповідач свої зобов'язання по погашенню кредиту належним чином не виконував.
24 грудня 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 24122024, згідно з яким право вимоги за договором № 1580103 перейшли до позивача і станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 складала 107166 грн., з яких: 21200 грн. тіло кредиту, 75366 грн. проценти, 10600 грн. штрафні санкції. ТОВ «Фінтраст Капітал» скористалося своїм правом здійснити донарахування сум, передбачених графіком платежів до кредитного договору з 25 грудня 2024 року по 22 квітня 2025 року, і тому заборгованість відповідача за процентами за цей період становить 37842 грн.
Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.08.2025 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Окрім того, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.
Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви разом з копіями доданих до неї документів, які направлялись за адресою місця проживання відповідача, зареєстрованого у встановленому законом порядку, повернулись до суду без вручення адресату по причині відсутності адресата за вказаною адресою.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 27 квітня 2024 року між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1580103, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е354 (27.04.2024 року о 05:44), відповідно до умов якого товариство надало споживачу в кредит грошові кошти в сумі 21200 грн. (п. 1.3) строком на 360 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4), а споживач зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.2).
За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1).
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою на весь строк користування кредитом складає 135680 грн. (п. 1.10.1).
Кошти кредиту надаються ТОВ «Слон кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1).
ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 4.1 Договору).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів.
Із копії листа ТОВ «Пейтек» від 15 січня 2025 року № 20250115-2186 підтверджено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 21200 грн. на картку клієнта НОМЕР_1 від ТОВ «Слон Кредит» 27.04.2024, о 05:45 год.
24 грудня 2024 року ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 24122024, відповідно до умов якого ТОВ «Слон кредит» відступає (передає) ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «Слон кредит» про що складено акт прийому-передачі реєстру боржників від 24 грудня 2024 року.
Згідно платіжної інструкції № 6308 від 26 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило на користь ТОВ «Слон кредит» кошти згідно договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 24 грудня 2024 року № 24122024 від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 1580103 на загальну суму 107166 грн..
Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги від ТОВ «Слон кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором про надання споживчого кредиту № 1580103, який укладений між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 .
Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).
Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» було укладено договір про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580103 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем). Відповідно до умов договору ТОВ «Слон кредит» надало відповідачу кошти в сумі 21200 грн. строком на 360 днів, а останій зобов'язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором.
27 квітня 2024 року кредитні кошти в розмірі 21200 грн. перераховані відповідачу.
Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Слон кредит» суд вважає доведеним.
У подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580103, укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 . У підписаному відповідачем договорі про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580103 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк кредиту, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв'язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, оскільки не повернув кредитору кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580103.
Враховуючи, що ТОВ «Слон кредит» належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 21200 грн. водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, кредитні кошти позивачу не повернув, внаслідок чого за ним утворилася прострочена заборгованість за сумою кредиту 21200 грн., та заборгованість за сумою відсотків. Однак щодо нарахування відсотків як за первинним кредитором та і за нарахування відсотків його правонаступником суд приходить до таких висновків :
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
При цьому, Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:
протягом перших 120 днів - 2,5 %;
протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Національний банк України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надав роз'яснення щодо застосування Закону України №3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.
Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз'яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 року включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 % (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23 квітня до 20 серпня 2024 року включно).
На підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%.
З огляду на те, що відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, суд вбачає за необхідне навести власний розрахунок відсоткової ставки, враховуючи умови договору та норми законодавства, які діяли на час виникнення правовідносин.
Так, відсотки які нараховувались первинним кредитором з 27.04.2024 р. по 24.12.2024 р. на суму кредиту у 21 200 грн. становлять із 27.04.2024 по 20.08.2024 - 1,5%/день (116 днів) 21 200 ? 0,015 ? 116 = 36 888,00 грн. та із 21.08.2024 по 24.12.2024 - 1%/день (126 днів) 21 200 ? 0,01 ? 126 = 26 712,00 грн. отже відсотки які нараховані ТОВ «Слон кредит» становлять 36 888 + 26 712 = 63 600,00 грн.
Також відсотки які нараховуються ТОВ «ФК «Вінтраст Капітал» у період з 25.12.2024 по 22.04.2025 р. (за 119 календарних дні) становлять : 21 200 ? 0,01 ? 119 = 25 228,00 грн. Таким чином вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню в сумі 63 600,00 + 25 228,00=88828 грн.
Щодо стягнення неустойки (Штрафу) в розмірі 10600 грн. то згідно ЗУ від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» , визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.
Крім того, положеннями частин 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.
Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Отже, враховуючи наведене та положення ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є об'єктивними та пропорційними. Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, суд погоджується із заявленою представником позивача сумою витрат на правову допомогу.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності, ціни позову, а також результатів розгляду такої справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суд задовольняє частково, то сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог , що складає 1983 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м.Київ вул.Загородня, буд.15, офіс, 118/2, 03150 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 27 квітня 2024 року № 1580103 у розмірі 110028 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м.Київ вул.Загородня, буд.15, офіс, 118/2, 03150 судовий збір у розмірі 1983 гривні та 10 000 гривень витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя: Н.М. Танасійчук