Справа № 712/14293/25
Провадження № 1-кс/712/4963/25
17 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Херсон, військовослужбовця НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України, у військовому званні «старший солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного в кримінальному провадженні №32025100140002490 від 16.07.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України),
підозрюваного у кримінальному провадженні № 62025100140003500 від 16.10.2025 року за ч. 5 ст. 407 КК України, -
17.10.2025 року до Соснівського районного суду м. Черкас звернувся слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем 15 мобільного прикордонного загону, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні «старший солдат», діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово не виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово ухилитися від несення обов'язків військової служби, 05.10.2025 приблизно о 07:00 самовільно залишив розташування НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону, що дислокувався у АДРЕСА_3 , направився у невідомому напрямку, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 16.10.2025 не був затриманий слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві у порядку ст. 208 КПК України за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська 10.
17.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У клопотанні зазначено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджуються зібраними доказами.
Щодо ризиків, то прокурор посилається на те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи свою вину та невідворотність покарання за вчинення інкримінованого йому злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років (тяжкий злочин), може ухилятись від органів досудового розслідування та суду.
Сторона обвинувачення просить врахувати, що ОСОБА_4 не вперше притягується до кримінальної відповідальності і вже порушував обов'язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді від 14 серпня 2025 року у справі № 712/10995/25 про обрання запобіжного заходу у виді застави в кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 369-2 КК України, де він підозрюваний.
Вказана обставина свідчить про реальність ризику ОСОБА_4 ухилятися від правосуддя, а отже і про наявність обґрунтованого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваний перебуваючи на свободі може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема військовослужбовців своєї військової частини, які надали викривальні покази щодо вчиненого ним злочину, шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу з метою примушування їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування та судового розгляду.
Підозрюваний також може іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, що може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема, з числа військовослужбовців своєї військової частини, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним захисних версій.
При визначенні конкретного запобіжного заходу підозрюваному прокурор просить врахувати обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме: нехтування конституційним обов'язком кожного громадянина із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, Статутами ЗСУ, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби через особисту недисциплінованість.
Прокурор зазначає, що підозрюваний порушив Військову Присягу, не усвідомлює свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, діяв в порушення Дисциплінарного статуту ЗСУ, внаслідок чого, можна зробити висновок, що його дії в умовах правового режиму воєнного стану мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Проси врахувати, що він воює в силах оброни України не перший рік і завжди належно ставився до служби, має подяки та грамоти. Визнав, що щодо нього є інше кримінальне провадження, але просив врахувати, що він має проблеми зі здоров'ям. Через ці проблеми, будучи в Черкасах, він проходив обстеження та лікування і в один із днів у жовтня 2025 року зустрівся з друзями, вони випили і він покинув розташування частини. Коли пройшло декілька днів - побоявся вертатись та сидів вдома на орендованій квартирі, де й був затриманий співробітниками правоохоронних органів. Зазначив, що має намір повернутись до своєї військової частини та продовжити несення служби. Просив визначити заставу, яку зможуть внести його родичі, які вже допомогли йому з цим в іншій справі.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечив та просив застосувати більш м'який запобіжний захід у виді застави.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею встановлено, що 16 жовтня 2025 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 5 ст. 407 КК України, згідно з якими від вч 1551 ДПСУ надійшли матеріали, згідно з якими 05 жовтня 2025 року ст.солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану самовільно залишив військову частину у АДРЕСА_3 .
Відповідно до протоколу затримання, 16.10.2025 об 11:40 год. ОСОБА_4 було затримано слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, у порядку ст. 208 КПК України.
17.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у нез'явленні вчасно на службу військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується матеріалами службового розслідування військової частини; показаннями свідків; даними протоколу затримання; іншими матеріалами кримінального провадження.
Не заперечував проти обґрунтованості підозри і ОСОБА_4 у судовому засіданні.
З огляду на викладене, підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним інкримінованого йому злочину за ч. 5 ст. 407 КК України є обґрунтованою.
Щодо наведених прокурором ризиків, то ризик можливого чинення підозрюваним тиску на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, зокрема на військовослужбовців своєї військової частини, є необґрунтованим.
Водночас, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваного злочину та суворість можливого покарання за нього, на думку слідчого судді, прокурором доведено ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування з метою уникнення відповідальності.
При цьому враховуються пояснення підозрюваного про те, що після залишення військової частини він постійно перебував в орендованій квартирі у м.Черкаси і навіть боявся вийти на вулицю щоб його не затримали.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відтак до нього може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
За змістом ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
За таких обставин слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки менш обтяжливі запобіжні заходи не зможуть мінімізувати вищевказаний ризик.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 407 Кримінального кодексу України.
Вирішуючи питання про визначення застави, слідчий суддя враховує пояснення підозрюваного про його участь у бойових діях та захворювання на цукровий діабет та гіпертонію.
Водночас враховується й те, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62025100140002480 від 16.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. За обставинами вказаного провадження ОСОБА_4 підозрюється в тому, що вимагав та 12 серпня 2025 року одержав від співслужбовця неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США за здійснення впливу на командування військової частини та членів атестаційної комісії щодо погодження ними рапорту про переведення зазначеного співслужбовця до іншого підрозділу за станом здоров'я.
В рамках вказаного кримінального провадження 14.08.2025 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси було застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Після внесення застави в розмірі 121 120 грн підозрюваного було звільнено під заставу з покладенням конкретних обов'язків.
Не зважаючи на такі обставини, ОСОБА_4 обгрунтовано підозрюється у вчиненні 05.10.2025 року кримінального правопорушення за ч.5 ст. 407 КК України, тобто після внесення застави в іншому кримінальному провадженні, до того ж будучи обізнаним у своїй військовій частині під розпис 22 вересня 2025 року про кримінальну відповідальність за ст. 407 КК України.
Вказана обставина свідчить про негативну репутацію підозрюваного, нівелює його пояснення про попередні заслуги та свідчить про відсутність підстав для визначення застави при розгляді цього клопотання прокурора.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
Клопотання слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Для утримання під вартою підозрюваний підлягає направленню до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з 16 жовтня 2025 року по 14 грудня 2025 року включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику після проголошення ухвали.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1