Справа № 569/12983/25
1-в/569/275/25
15 жовтня 2025 року Рівненський міський суду Рівненської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника СІЗО - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
В обґрунтування заяви вказує, що вироком суду був засуджений до 5 років 8 місяців позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України. За період перебування в установі відсутні порушення режиму. Відбув 2 роки 10 місяців призначеного покарання, прагне виправлення.
ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання.
Представник ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації установи та прокурора, перевіривши матеріали клопотання, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити.
Встановлено, що вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 16 жовтня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України до 5 років 8 місяців позбавлення волі.
Під час перебування в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» порушень режимних вимог не допускав. Адміністрацією установи не заохочувався.
З 23.08.2022 відбуває покарання в ДУ «Рівненський слідчий ізолятор». За час відбування покарання порушень режимних вимог не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
З характеристики на засудженого, затвердженої начальником державної установи «Рівненський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 від 06.06.2025 вбачається, що Вимоги режиму тримання та правила внутрішнього розпорядку не завжди виконує. На заходи виховного впливу реагує посередньо. Заохочень та стягнень немає. У відношенні до персоналу СI3О поводить себе коректно. Правил особистої гігієни в цілому дотримується.
За час перебування в установі соціально - корисні зв?язки з родичами підтримує шляхом отримання від них посилок, передач та на побаченнях.
ОСОБА_4 не завжди орієнтований на дотримання загальноприйнятих і соціально ухвалених норм поведінки. У повсякденній життєдіяльності особистісні інтереси, як правило. переважають над груповими. Часто виникають ускладнення в побудові міжособистісних контактів з оточуючими, зважаючи на наявність неадекватної самооцінки. Схильність до підвищеної конфліктності. Хворобливо реагує на критику.
Маючи підвищену активність і будучи енергійним і працездатним, засуджений може братися за нову справу і може довго працювати не стомлюючись. Можливі швидкі рухи, гнучкість розуму, винахідливість, швидкий темп мови, швидке включення в нову роботу. Засуджений характеризується схильністю до підвищеного настрою, з вираженою спрямованістю до активізації у різних сферах діяльності, багатоманітністю інтересів і високою психічною та фізичною стійкістю. Допоки діяльність його залишається продуктивною і спрямованою на суспільно корисні цілі, то адаптація відбувається досить добре.
Легко звикає до нових вимог і нової обстановки. Жива міміка і виразні рухи. Легко перемикається з однієї роботи на іншу. Швидко засвоює і перебудовує навики. Може довго працювати, не стомлюючись. Енергійно береться за нову справу. Уміє пристосовуватися до труднощів і відчувати задоволення від життя.
Засуджений не любить одноманітної роботи, легко контролює свої емоції, швидко освоюється в новій обстановці, активно вступає в контакти з іншими ув?язненими та адміністрацією. Але він характеризується деякою подвійністю. Якщо ситуація швидко міняється, постійно підтримується новизна і інтерес вражень, у нього виникає стан збудження, і він проявляє себе як людина діяльна, активна, енергійна.
Із співкамерниками підтримує посередні стосунки, конфліктних ситуацій не створює. Вину у скоєному визнав у повному обсязі.
Статтею 537 КПК України передбачено, зокрема, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким відповідно до вимог ст.82 КК України застосовується суддею районного (міського) суду за місцем відбуття покарання засудженим за спільним поданням органу, що відає відбуванням покаранням, і спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх, а також за клопотанням засудженого, його адвоката чи захисника.
Частиною 1 статті 82 КК України передбачено, невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Згідно із ч.3 ст.82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
У відповідності до ч.4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона була засуджена до позбавлення волі.
З матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до тяжких та умисних злочинів, за які йому було призначено основне покарання у виді 5 років 8 місяців позбавлення волі, на даний час фактично відбув більше як половину строку основного покарання.
Разом з цим, як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до ч. 1ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Прийняття рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким не є обов'язковим, а залежить від переконаності суду в тому, що цілі покарання в місцях позбавлення волі досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком і невідбуту частину покарання можливо замінити на більш м'яке.
Процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним протягом всього перебування засудженого в установі виконання покарання.
Під час розгляду даної справи у суду відсутнє переконання щодо процесу позитивних змін, які відбуваються в особистості ОСОБА_4 та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки та що така поведінка може бути підставою для заміни йому невідбутої частини покарання більш м'яким.
З огляду на наведене, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , якого засуджено за кримінальне правопорушення, що є тяжким умисним злочином, що станом на даний час невідбутими залишилось трохи більше 2 років позбавлення волі, а у суду відсутнє переконання про те, що цілі покарання в умовах позбавлення волі досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком, у зв'язку з чим клопотання останнього про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, на думку суду, є передчасним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.81 КК України, ст.ст. 371, 372, 376, 392, 537, 539 КПК України суд, -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_8