справа № 563/1193/25
15 жовтня 2025 року м. Корець
Суддя Корецькогорайонного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., секретар судового засідання Федичканич В.Ю., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Якубця М.К. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 369898, 22 червня 2025 року о 22:08 год., в с. Великі Межирічі Рівненського району Рівненської області, по вул. Садова, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Skoda Octavia", н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Адвокат Якубець М.К. вважає, що матеріалами справи не доведено те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Зазначив, що його підзахисному працівники поліції не пропонували пройти огляд на стан визначення сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Наданий до матеріалів справи відеозапис взагалі не містить звуку, як і не містить відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Тобто, можливо дійти висновку, що склад інкримінованого адміністративного правопорушення не зафіксований, та відеозапис не може слугувати доказом адміністративного правопорушення, оскільки з відеозапису не вбачається відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. За відсутності безперервності відеозапису із звуком та відсутності двох свідків можливо дійти до висновку, що огляд на стан сп'яніння взагалі або не проводився, або проводився з порушенням, що слугує окремою підставою для закриття провадження по справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що у визначену дату та час його дійсно зупинили працівники поліції. Він з ними спілкувався, оскільки знайомий особисто, однак пройти огляд на стан сп'яніння вони йому не пропонували, тим більше, що перед тим, як керувати транспортним засобом він не вживав алкогольних напоїв.
Вислухавши пояснення захисника та дослідивши письмові докази, суддя приходить до таких висновків.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться доказами. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 передбачено, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, доказів цьому матеріали справи не містять. Відеозаписом долученим до справи, не доводяться вказані обставини. При відтворенні відеозапису встановлено, що він є пошкодженим, не містить звукового ряду, не містить відомостей щодо пропонування особі пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а також відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що невілює доказове значення наданих працівником поліції доказів.
Для усунення зазначеного недоліку судом до органу Національної поліції надсилався запит, щодо надання диску з відеозаписом події належної технічної якості.
Згідно відповіді ВП №7 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області від 09.10.2025 у зв'язку з технічними несправностями боді-камери, відтворити звук відеозапиу не є можливим, а тому надати належний відеозапис вони не можуть.
Свідки до складання протоколу не залучались, письмові пояснення від ОСОБА_1 працівниками поліції не відбиралися.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
При оцінці вказаних обставин, суд враховує положення ч. 2 ст. 251 КУпАП, відповідно до якої, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, та положення ст. 62 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначав Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року у справі № 1-р/2019, елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Отже, з досліджених у судовому засіданні доказів не можливо встановити факту порушення ОСОБА_1 відмови останнім пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим, фабула, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає дійсності.
Відповідно до положень ст. 61 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не можу бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень у діях ОСОБА_1 .
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.
Повний текст постанови суду складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя