Справа № 545/3735/25
Провадження № 2/545/2257/25
"16" жовтня 2025 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.,
з участю секретаря Гаврися В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 26.04.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений в кредитний договір №22038000123666, за яким банк надав позичальнику грошові кошти, шляхом їх перерахування на особистий рахунок останньої. Відповідно до договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 укладеного між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до останнього перейшло право грошової вимоги за кредитним договором №22038000123666. Проте відповідач належним чином не виконала зобов'язання за договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 19480,46 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 471,76 грн; заборгованості по комісії 6411,50 грн.
Просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №22038000123666від 26.04.2019 у розмірі 26363,72 грн; інфляційні втрати у розмірі 689,28 грн, та 3% річних у розмірі 113,68 грн, судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, попередньо надавши клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечує, позов визнає та просить застосувати співмірність до стягнення правничої допомоги.
Встановлено, що 26.04.2019 між Акціонерним товариством «Банк кредит Дніпро» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №22038000123666.
Відповідно до п.п.1.1 кредитного договору №22038000123666 від 26.04.2019 банк зобов'язується надати клієнту грошові кошти (далі - кредит) у тимчасове платне користування, а клієнт зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором.
Згідно з п.п.1.2 кредитного договору №22038000123666 від 26.04.2019 кредит надається на наступних умовах: сума кредиту 24800 грн, строк кредитування 60 місяців; кінцева дата повернення кредиту: 26.04.2024 року; цільове призначення: на споживчі потреби; щомісячна комісія за обслуговування кредиту 3,5% від суми кредиту; процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі: на строкову заборгованість з кредитом 0,001% річних; на прострочену заборгованість за кредитом 56,0% річних. У разі не повернення суми кредиту в терміни, встановлені договором (в дати, передбачені графіком платежів, в кінцеву дату повернення кредиту, або іншу дату, визначену банком у письмовій вимозі у випадку порушення клієнтом умов договору), клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за порушення грошового зобов'язання (згідно з ч. 2 ст. 625. Цивільного кодексу України) в розмірі 56.00% процентів річних від простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочення, включаючи день погашення простроченої заборгованості (а.с.83).
Відповідно до кредитного договору №22038000123666 від 26.04.2019 кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта, відкритий в АТ «Банк Кредит Дніпро».
Згідно з п.п.2.1 кредитного договору №22038000123666 від 26.04.2019 платежі за погашення заборгованості, сплати процентів та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (різноманітних) платежів (обов'язків платіж). Дата погашення та розмір обов'язкового платежу визначені в розділі 4 цього договору (а.с.83).
Таким чином, факт укладення договору про надання позики між сторонами та отримання відповідачем коштів є доведеним.
Однак, позичальником умови договору позики належним чином не виконувались внаслідок чого виникла заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №22038000123666 від 26.04.2019 за відповідачем станом на 14.12.2021 рахується заборгованість в сумі 26363,72 грн, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 19480,46 грн; заборгованості по відсотках 471,76 грн, заборгованості по комісії 6411,50 грн (а.с.87-88).
Між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» 15.12.2021 укладений договір факторингу №15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором (а.с.66-70).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/21 від 15.12.2021 за договором №22038000123666 від 26.04.2019 укладеного з ОСОБА_1 заборгованість становить в сумі 26363,72 грн, з яких: 19480,46 грн заборгованість по тілу кредиту; заборгованості по відсотках 471,76 грн, заборгованості по комісії 6411,50 грн (а.с.65).
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частиною четвертою цієї ж статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.
Якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу вимог ч.1 ст.610, ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.
Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди бор жника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитним договором в сумі 26363,72 грн, з яких: 19480,46 грн заборгованість по тілу кредиту; заборгованості по відсотках 471,76 грн, заборгованості по комісії 6411,50 грн, та яка підлягає стягненню на користь позивача. Правомірність переходу прав вимоги до позивача відповідачем не оспорювалася.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з боржника на користь позивача підлягають стягненню інфляційні
втрати у розмірі 689,28 грн. та 3% річних у розмірі 113,68 грн.
Щодо розподілу судових витрат суд по сплаті судового збору зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, оскільки відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі, які судом задоволено, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню сплачений судовий збір у розмірі 50% - 1211,20 грн, а інші 50% в розмірі 1211,20 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зважаючи те, що відповідачем у заяві заявлено вимогу про застосування до стягнення витрат принципів розумності та співмірності та беручи до уваги категорію справ, типовість її та складність, усталену судову практику, суд вважає за доцільне зменшити заявлені позивачем вимоги стосовно стягнення витрат за правничу допомогу з 3000 грн до 1000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 43453613) заборгованість за кредитним договором №22038000123666 від 26.04.2019 у розмірі 27166,68 грн, судовий збір у розмірі 1211,20 грн та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1000грн, а всього 29377,88 грн.
Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд.8, ЄДРПОУ 43453613) 50% сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Л. І. Стрюк