Справа № 544/1994/25
пров. № 1-кс/544/346/2025
16 жовтня 2025 року м. Пирятин
Слідча суддя Пирятинського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
старшої слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши в залі суду м.Пирятин по вул. Соборна, 41, клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Нововасилівка Казанківського району Миколаївської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, солдата, раніше судимого,
підозрюваний ОСОБА_5 в порядку ст.208 КПК України не затримувався,
До слідчої судді Пирятинського районного суду Полтавської області надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що 22.07.2025 близько 20:30год, перебуваючи на ділянці місцевості неподалік розташування наметного табору військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , між військовослужбовцями вказаної військової частини ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 після спільного розпивання алкогольних напоїв, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочався конфлікт, під час якого у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_8 , діючи умисно, групою осіб, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, наніс численні удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку і параорбітальних гематом, закритої травми грудної клітки з переломами 1-9 ребер справа та 1-8 ребер зліва по переднім та боковим ділянкам з двобічним пневмотораксом та правобічним гематораксом з забоєм легень та посттравматичним пульмонітом і переломом тіла груднини, закритої травми живота з забоєм нирок, підшкірної міжтканинної емфіземи м'яких тканин голови та всього тіла, гематом рук, ніг, грудної клітки, живота та спини, що утворилися від ударної дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та можливо при ударі об такі, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
15 жовтня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Слідчий вказує на те, що підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення повністю обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий за погодженням прокурора вказує на те, що метою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, підставою застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість переховуватися від слідства та суду, зможе незаконно впливати на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення, оскільки раніше судимий та на шлях виправлення не став.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий зазначає, що перебуваючи на волі без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 121 КК України, усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, з урахуванням положень п.2 ч.1 ст. 178 КПК України виникає обґрунтоване припущення про можливе ухилення (переховування) ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що потерпілий ОСОБА_8 та свідки у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 своїми показаннями викривають злочинну діяльність підозрюваного, а тому без застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній зможе впливати на свідків та потерпілого.
Слідчий за погодженням прокурора наголошує на тому, що незастосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може зашкодити проведенню всебічного, повного та об'єктивного судового розгляду. Встановлено, що інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин.
Зокрема, особисте зобов'язання неможливо застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваного в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків. Враховуючи тяжкість злочину, а також наявність вищевикладених ризиків вимагається постійний контроль за поведінкою підозрюваного, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою.
Особиста порука не може бути застосована, оскільки на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 .
Застава не може бути застосована, оскільки слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваного, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю з метою запобігання вчиненню вищевказаних ризиків. Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки підозрюваний є мешканцем іншої області, тому застосування домашнього арешту в даному випадку є недоцільним.
З огляду на зазначене, слідчий за погодженням прокурора вказує на те, що застосування до підозрюваного будь-яких з вище перелічених запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігти спробам підозрюваного ухилятись від слідства та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на потерпілого ОСОБА_8 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні, з якими спільно проживав.
16.10.2025 на електронну пошту суду надійшло клопотання від командира роти безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_2 в інтересах ОСОБА_5 про ініціювання питання щодо зміни запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою та взяти його на поруки військовою частиною НОМЕР_2 . Просить покласти на командування батальйону безпілотних систем обов'язок здійснювати контроль за місцем проходження служби підсудного та його поведінкою, забезпечити своєчасне інформування суду і правоохоронних органів у разі порушення умов поручительства, а також надати суду підтверджуючі відомості про місце та умови проходження.
Прокурор та старша слідча у судовому засіданні підтримали клопотання та просили обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Натомість, щодо у задоволенні клопотання та переданні підозрюваного на поруки військовій частині просили відмовити.
Підозрюваний визнав свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки бажає продовжувати військову службу. Підтримав клопотання про ініціювання питання щодо зміни запобіжного заходу, а саме передачі його на поруки військовій частині НОМЕР_2 .
Слідча суддя, заслухавши прокурора, старшу слідчу, підозрюваного, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання, дійшла висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У судовому засіданні встановлено, що СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12025170580000334 від 24.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо оцінки слідчим суддею обґрунтованості підозри, то слід зазначити, що вимога обґрунтованої (розумної) підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування слідчий суддя, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду (рішення у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32; рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184).
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на даний час повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом ст. інспектора чергового, згідно якого 24.07.2025 надійшло повідомлення на лінію «102» ЄО 9320 про те, що до ПОКЛ було доставлено ОСОБА_8 з численними травмами; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 24.07.2025, відповідно до якого 22.07.2025 близько 20:30год на ділянці місцевості поруч з наметовим табором військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 наносили численні удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту за участі ОСОБА_9 від 24.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 24.07.2025, відповідно до якого 22.07.2025 близько 20:30год, на ділянці місцевості поруч з наметовим табором військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 наносили численні удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 24.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25.07.2025, відповідно до якого 22.07.2025 близько 20:30год, на ділянці місцевості поруч з наметовим табором військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_5 наносили численні удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_8 ; протоколом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_11 від 25.07.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення від 25.07.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 25.07.2025, відповідно до якого 22.07.2025 близько 20:30год, на ділянці місцевості поруч з наметовим табором військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_2 , останній спільно з ОСОБА_5 наносили численні удари руками та ногами по голові, обличчю, тулубу та кінцівках ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_7 від 25.07.2025; висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, правильність кваліфікації його дій, належність та допустимість доказів на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідча суддя дійшла висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків слідча суддя враховує те, що ризиками у даному випадку є дії, які можуть вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Так, слідча суддя вважає, що прокурор та старша слідча у судовому засіданні довели, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а також ризик незаконно впливати на свідків кримінального провадження.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.
При цьому, слідча суддя враховує, що сама по собі тяжкість покарання за кримінальні правопорушення, які інкримінуються підозрюваному, не є виправданням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак суворість такого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Також слідча суддя, на виконання вимог ст. 178 КПК України, приймає до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що він неодноразово судимий, зокрема: вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 28.04.2015 за ч.3 ст. 185 КК України; вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 30.12.2015 за ч. 289, ч. 2 ст. 185 КК України; вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 21.05.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особиста порука та зобов'язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
На думку слідчої судді, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного, а запобіжний захід тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, у вчиненні якого він підозрюється, кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також характером суспільного інтересу.
Таким чином, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків.
Крім цього матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей про неможливість утримувати підозрюваного ОСОБА_5 під вартою за станом здоров'я, та слідчій судді таких доказів не надано.
Враховуючи наведене, зважаючи, що надані органом досудового розслідування докази про причетність підозрюваного до вчинення злочину є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також доведеність в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а перебування підозрюваного під вартою буде виправданим за вказаних умов та таким, що не порушуватиме принципу пропорційності, та не буде свавільним. На даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 слід застосувати в межах строку досудового розслідування строком до 25.10.2025 включно.
Проте клопотання командира роти про передачу підозрюваного на поруки задоволенню не підлягає, оскільки воно не відповідає вимогам КПК України, оскільки відповідно до ч.1, ч.2 ст.180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 цього Кодексу і зобов'язуються в разі необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Керуючись ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 193-197, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя
клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування строком на 10 (десять) днів до 25 жовтня 2025 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з 17-00 годин 16 жовтня 2025 року.
У задоволенні клопотання про передачу на поруки - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали невідкладно вручити підозрюваному та прокурору.
Для тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 підлягає направленню до Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено 17.10.2025.
Суддя ОСОБА_1