Дата документу 17.10.2025Справа № 554/9719/25
Провадження № 2/554/4088/2025
17 жовтня 2025 року м. Полтава
Шевченківський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Тімошенко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Тоцької К.А,
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з вказаним позовом.
У позовній заяві вказано, що 19.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8004619, відповідно до умов якого Товариство надало Відповідачу кредит в розмірі 18000 грн на строк 360 днів, а Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. За користування кредитом нараховуються проценти у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.5% в день та застосовується у межах строку кредиту.
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується доказами перерахування коштів за кредитним договором № 8004619 від 19.06.2024 року.
Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов'язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом.
27.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 27.01/25-Ф. Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8004619 від 19.06.2024 року.
Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 59400 грн, а саме : заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 18000 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 32400 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 9000 грн, а також судові витрати у розмірі 2422,40 грн (судовий збір) та 16000 грн (витрати на правову допомогу).
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив суд розгляд справи провести без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив щодо позову не подав.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд вирішив за можливе провести судове засідання за відсутності учасників справи, керуючись при цьому ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Судом встановлено, що 19.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8004619, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 18000 грн на строк 360 днів, та зобов'язався повернути їх разом з процентами за користування кредитом згідно умов договору.
Кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до вимог Закону України "Про електронну комерцію" та підписаний шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
27.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 27.01/25-Ф. За таких обставин, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» починаючи з 27.01.2025 року перейшло право за кредитним договором №8004619 від 19.06.2024 року, укладеним між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .
Відповідно до норм статей 610, 612, 625, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ч. 1 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно ч. 1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи та з урахуванням доказів, що подані на підтвердження позовних вимог, суд приходить до висновку що позивачем належним чином доведені обставини виникнення між сторонами правовідносин та обґрунтованість позовних вимог, за таких обставин є підстави для задоволення позову.
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд, при визначенні суми відшкодування має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Докази надані ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підтвердження витрат на правничу допомогу, їх обсяг та час витрачений на надання такої допомоги, не є безумовними підставами для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі з іншої сторони, оскільки розмір таких витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання послуг, їх обсяг та ціну позову, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за правничу допомогу у сумі 16000,00 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, то з відповідача у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 512, 514, 610, 612, 625, 629, 1049, 1054, 1077, 1082, 1081 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 8004619 від 19.06.2024 року у розмірі 59400 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 16000 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн., всього до стягнення: 77822,40 грн (сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять дві гривні 40 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.В.Тімошенко