Дата документу 17.10.2025Справа № 554/2587/25
Провадження № 2/554/2426/2025
(З А О Ч Н Е )
17 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення вартості придбаного товару - куртки у розмірі 3 250 грн., зменшивши у під час розгляду справи позовні вимоги до 3 214 грн. 64 коп., а також судового збору у сумі 968 грн. 96 коп. та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
В обґрунтування позову вказав, що 15 січня 2025 року на сайті olx.ua (ТОВ «ЄМАРКЕТ Україна») у мережі інтернет зробив замовлення на придбання у ОСОБА_2 чоловічої куртки вартістю 3 250 грн. Таким чином, уклав з останньою договір купівлі товару, обравши при цьому сервіс «OLX-доставка». 18 січня 2025 року на його ім'я відповідачем надіслано за допомогою сервісу ТОВ «Нова пошта» товар-куртку чоловічу, номер посилки НОМЕР_1 . 19 січня 2025 року, отримавши посилку, він її оглянув і прийняв рішення придбати, та сплатив продавцю 3 250 грн. Після чого здійснив оплату ТОВ «НоваПей», як передбачено правилами використання сервісу «OLX-доставка». В подальшому ці кошти були перераховані ТОВ «НоваПей» відповідачу. В цей же день, вдома, він поміряв куртку, яка виявилася для нього замалою, та вирішив її повернути. На сайті olx.ua за допомогою сервісу «Чат» повідомив продавця, що товар йому не підходить та він має намір його повернути. Пізніше отримав від продавця повідомлення, зі змісту якого зрозумів, що кошти йому не повернуть. Наступного дня 20 січня 2025 року звернувся до фахівця в галузі права, який допоміг йому підготувати листа з пропозицією обміняти товар на аналогічний, іншого розміру, або повернути кошти. В цей же день відправив посилку за допомогою сервісу ТОВ «НоваПей» відповідачу. 22 січня 2025 року на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням надіслав лист-пропозицію щодо обміну товару чи повернення коштів. 29 січня 2025 року посилка з товаром не була отримана продавцем та повернулася. 10 лютого 2025 року цінний лист, відправлений відповідачу, також повернувся без зазначення причини. В «Укрпошта» йому пояснили, що лист через 14 днів повертається відправнику, якщо його відмовилися отримувати або не змогли зв'язатися з отримувачем. Оскільки продавець товар не обміняв, а кошти не повернув, звернувся з позовом до суду.
Ухвалою суду від 05 березня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації, які повернулися до суду з відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням згідно п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (а.с.21-22, 30-31), що про причину неявки суд не повідомила.
Згідно ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з'явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
З цих підстав суд, відповідно до ст.ст. ч.4 ст. 223, 280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15 січня 2025 року на сайті olx.ua (ТОВ «ЄМАРКЕТ Україна») у мережі інтернет ОСОБА_1 зробив замовлення на придбання у ОСОБА_2 чоловічої куртки.
18 січня 2025 року на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_2 надіслано за допомогою сервісу ТОВ «Нова пошта» товар-куртку чоловічу, номер посилки НОМЕР_1 . 19 січня 2025 року, отримавши посилку, ОСОБА_1 здійснив оплату ТОВ «НоваПей», як передбачено правилами використання сервісу «OLX-доставка» на ім'я ОСОБА_2 на суму переказу 3 132 грн., сума комісії становить 82, 64 грн., загальна сума 3 214, 64 грн., що підтверджується квитанцією № 3941038064, а також фіскальним чеком від 19 січня 2025 року (а.с.9, 12).
Надходження вказаних коштів у сумі 3 132 грн. на рахунок ОСОБА_2 та належність їй картки НОМЕР_2 підтверджується Випискою по рахунку (а.с.48-50).
В цей же день, на сайті olx.ua за допомогою сервісу «Чат» ОСОБА_1 повідомив продавця, що товар йому не підходить та він має намір його повернути. Пізніше отримав від продавця повідомлення, зі змісту якого вбачається, що кошти йому не повернуть (а.с.10).
20 січня 2025 року ОСОБА_1 відправив ОСОБА_2 посилку з чоловічим пуховичком за допомогою сервісу ТОВ «НоваПей», що слідує із Експрес-накладної № 20451086879660, оголошена вартість 3 250 грн. (а.с.6).
22 січня 2025 року на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням позивач надіслав лист-пропозицію щодо обміну товару чи повернення коштів, яка повернулася без вручення 10 лютого 2025 (а.с.8,11).
29 січня 2025 року посилка з товаром не була отримана ОСОБА_2 та повернулася на ім'я ОСОБА_1 , що вбачається із Експрес-накладеної № 59001309907965 (а.с.7).
Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 707 ЦК України, покупець має право протягом чотирнадцяти днів не рахуючи дня купівлі непродовольчого товару належної якості, якщо триваліший строк не оголошений продавцем, обміняти його у місці купівлі або інших місцях, оголошених продавцем, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо. У разі виявлення різниці в ціні покупець проводить необхідний перерахунок з продавцем. Якщо у продавця немає необхідного для обміну товару, покупець має право повернути придбаний товар продавцеві та одержати сплачену за нього грошову суму. Вимога покупця про обмін або повернення товару підлягає задоволенню, якщо товар не був у споживанні, збережено його товарний вид, споживчі властивості та за наявності доказів придбання товару у цього продавця.
Як на підставу своїх вимог позивач посилається на те, що 15 січня 2025 року на сайті olx.ua (ТОВ «ЄМАРКЕТ Україна») у мережі інтернет зробив замовлення на придбання у ОСОБА_2 чоловічої куртки. 18 січня 2025 року на його ім'я ОСОБА_2 надіслано за допомогою сервісу ТОВ «Нова пошта» товар-куртку чоловічу. 19 січня 2025 року, отримавши посилку, він здійснив оплату ТОВ «НоваПей» у сумі 3 214 грн. 64 коп., включаючи комісію 82, 64 грн., як передбачено правилами використання сервісу «OLX-доставка» на ім'я ОСОБА_2 , що підтверджується квитанцією № 3941038064 та випискою із банківського рахунку.
Суд звертає увагу на те, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.
Положеннями ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Таким чином, позивачем доведені заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами, зокрема, доведено безпідставне неповернення грошових коштів позивачу за товар, який був повернутий, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Суд вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, згідно пункт 1 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із проведенням експертизи.
Зі змісту ч.ч.1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 968 грн. 96 коп. при подачі позову (а.с.1), тому вказана сума судового збору підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
Позивачем також виконані вимоги ч.1 ст. 134 ЦПК України, оскільки у позові вказано про орієнтовний перелік понесених витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн. (а.с.2-4).
Так, позивачем подано Договір про надання правової допомоги від 20 січня 2025 року, Протокол узгодження переліку та вартості послуг від 20 січня 2025 року та Акт наданих послуг від 21 лютого 2025 року на суму 3 000 грн. (а.с.13-15).
Таким чином, позивачем доведено понесення судових витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., їх співмірність із обсягом наданих послуг із складністю справи та їх необхідності.
Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 223, 229, 247, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість придбаного товару - куртки у розмірі 3 214 грн. 64 коп., а також судового збору у сумі 968 грн. 96 коп. та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Л.І. Савченко