Провадження № 3/537/1148/2025
Справа № 537/3052/25
16.10.2025 року суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Хіневич Василь Іванович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Батальйону патрульної поліції у м. Кременчук Управління патрульної поліції у Полтавській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 03.05.2025 року, серії ЕПР1 №318579, 08.05.2025 року о 00 год. 14 хв. в м. Кременчуці, Полтавській області, по вул. ст. Лейтенанта Кагала 63А, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ЗАЗ Daewoo д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння, у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНМП, водій ОСОБА_1 відмовився в кабінеті лікаря-нарколога, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явився з поважних причин, хоча був повідомлений про місце і час належним чином, що підтверджується наданими суду доказами.
Захисник Жорняк М.О., в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і на даний час проходить військову службу в ЗСУ. Після отримання травми він був направлений на стаціонарне лікування у військовий госпіталь де йому була зроблена операція після отриманих травм та надавалось відповідне лікування, в тому числі приймались ліки згідно виписки, в тому числі сильно діючі та заспокійливі ліки. При зупинці водій казав патрульним, що їде з лікування з госпіталю і що він є військовослужбовцем ЗСУ. Після повідомлення про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, а саме буцімто звужених зіниць очей які не реагують на світло та тремтіння пальців рук, патрульні запропонували пройти огляд у лікаря , на що водій погодився. При цьому, патрульні не викликали працівників Військової служби правопорядку (надалі ВСП), яких вони повинні були викликати, так як водій є діючим військовослужбовцем та перебуває на військовій службі. Після проведення лікарем клінічного огляду, водій здав сечу в якій було виявлено препарат «бензодіазипін +», як вказано в рапорті, та лікар запропонував останньому здати сучу для проведення лабораторного дослідження, на що ОСОБА_1 погодився. Дані дії ОСОБА_1 вказують на той факт, що водій не вбачав в своїх діях будь яких порушень, так як він неодноразово стверджував, що не приймав заборонених чи наркотичних засобів, крім тих, які йому були прописані в госпіталі. Після цього, в коридорі, патрульні почали казати ОСОБА_1 , що якщо він повторно здасть аналіз для відправки в м. Полтаву і буде позитивний результат на наявність в сечі заборонених речовин то на нього буде складений протокол за керування в стані наркотичного сп'яніння. А якщо він відмовиться від подальшого дослідження, то вони складуть на нього протокол за відмову від проходження огляду і в такому випадку він буде вважатися водієм, який керував авто тільки з ознаками наркотичного сп'яніння, і його подальша доля в такому випадку буде вирішуватись в суді. В такому випадку не буде підтверджень керування ним авто саме в стані наркотичного сп'яніння. Тобто, такими діями, патрульні спровокували ОСОБА_1 відмовитись від проходження повторного аналізу, хоча останній попередньо не відмовлявся від нього. Враховуючи викладене, вважає протокол неналежним та недопустимим доказом, так як патрульні фактично спровокували ОСОБА_1 на такі дії, тобто на не проходження повторного огляду, не пояснивши водієві наслідки такої відмови та те, що відмова від проходження повного медичного огляду є достатньою підставою для складання на водія протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП та визнання його винним в суді. Крім цього, патрульні не з'ясували у ОСОБА_1 , що саме казали йому лікарі в госпіталі щодо тих препаратів, які є складовими ліків, які йому були прописані для лікування. Також, патрульні не викликали працівників ВСП та не передали водія для вчинення подальших дій, враховуючи, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем ЗСУ та перебував на лікуванні, у зв'язку з отриманою травмою на службі.
ОСОБА_2 , лікар психолог - психіатр Кременчуцької лікарні планового лікування, в судовому засіданні 19.08.2025 року показав, що водій ОСОБА_1 був доставлений працівниками БПП на огляд до нього за направленням 03.05.2025 року, тобто більше трьох місяців тому, в зв'язку з чим він не може точно пам'ятати всі деталі огляду. Вказав, що можливо він і телефонував захиснику з повідомленням про надання водієві ОСОБА_1 правової допомоги, так як він вважає за правильне допомагати людям в таких ситуаціях, щоб останні могли скористатися правовою допомогою. Конкретно повідомити, які дії патрульних він вважає неправильними зараз сказати не може, ці дії могли бути пов'язані з тими обставинами, які виникли на той час. По суті показав, що існує дві стадії огляду водія: клінічний огляд та проведення експрес тесту наданої водієм біологічної речовини. При проведенні клінічного огляду у нього не виникло будь яких зауважень до стану водія і будь яких підозр на перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння чи перебуванням водія під дією лікарських засобів, тобто його фізичний та психологічний стан, реакції, рухи, тощо не викликали будь яких зауважень. Водій повідомляв, що він є діючим військовослужбовцем ЗСУ та повертається після лікування та проведеної операції з госпіталю після отриманих травм додому чи у в/ч на відновлення. Водій казав та показував патрульним та йому медичні документи про його лікування в стаціонарі, які операції йому робили та які ліки йому вводили, як внутрівенно так і внутрішньом'язово. Як він пам'ятає, в первісному біологічному матеріалі (сечі), яку здав ОСОБА_1 , було виявлено препарат «бензодіазипін», який містить речовину «гідозепам», яка відповідно не є наркотичним, а є седативним препаратом. ОСОБА_1 повідомив, що приймав всі прописані йому лікарем медичні препарати при лікуванні після операції, лікар в лікарні казав щось про виписку йому заспокійливих препаратів. Звернув увагу, що експрес тест біологічної речовини (сечі) вказує на знаходження заборонених препаратів з вірогідністю близько 50 відсотків, тому для стовідсоткового з'ясування цього питання біологічний матеріал направляється на лабораторне дослідження в м. Полтаву. Фактично препарат який містить речовину «гідозепам» заборонений для вживання його водіями при керуванні транспортними засобами так як він є седативним препаратом з групи бензоазипинів, але не відноситься до психотропних препаратів. Уточнив, що відносно ОСОБА_1 при огляді у нього не виникло будь яких зауважень до стану водія в тому числі перебування останнього під дією лікарських засобів.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається не винуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Заслухавши учасників справи, оцінюючи наявні матеріали справи, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 , у порушенні п. 2.5. Правил дорожнього руху України та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП виходячи з нас тупного.
Переглядом відео з бодікамери патрульних встановлено, що ОСОБА_1 при спілкуванні з патрульними при зупинці вказує, що в госпіталі йому лікарі не казали, що не можна сідати за кермо при прийомі ліків, які йому були виписані ( 1диск, 00:47:05). В подальшому на пропозицію лікаря ОСОБА_2 здати повторний аналіз для направлення в м. Полтаву водій погодився, вказуючи, що ніяких заборонених ліків він не приймав, крім прописаних йому лікарями ( 1 диск, 00: 45:25). При спілкуванні з ОСОБА_1 в коридорі, коли останній погодився здати повторно сечу для подальшого дослідження, патрульна ОСОБА_3 вказує водієві, що в разі відмови від повторної здачі сечі він буде тільки вважатися особою з ознаками наркотичного сп'яніння, а при здачі та лабораторного дослідження він вже буде вважатися в стані наркотичного сп'яніння. І в такому випадку він в суді може пояснити, що йому не пояснювали при лікуванні склад ліків. При цьому, патрульний ОСОБА_4 вказав, що якщо він відмовиться від повторної здачі сечі, то буде складений протокол за п.2.5 ПДР України (тобто за відмову від проходження огляду), а якщо буде висновок з м. Полтави то протокол буде складений за п.2.9 а ПДР України, а саме за керування ним авто в стані наркотичного сп'яніння ( 1диск, 00:57:20).
В подальшому ОСОБА_3 при спілкуванні з ОСОБА_1 вказує, що інший результат з м. Полтави щодо наявності в сечі заборонених речовин не прийде і він не зможе в подальшому його оскаржити, а при відмові та складанні протоколу за п.2.5 ПДР України, вони (патрульні) не встановлюють його стан, а вказують тільки на ознаки, так як при первісному аналізу в сечі виявили «бензодіазимін» тобто «гідозепам», який є наркотичним засобом, з вірогідністю 99,8% і тобто керування в такому стані заборонене ( 2 диск, 00:57:30- 01:03:30).
В подальшому, ОСОБА_3 вказує ОСОБА_1 , що якщо буде відмова, то потрібно сказати про це лікарю, після цього вони складуть протокол за п.2.5 ПДР України, тобто буцімто за відмову від проходження огляду особою з ознаками наркотичного сп'яніння і в подальшому можливо взяти адвоката і повідомити, що це все ліки, і таке інше, так як в іншому випадку в суді, якщо буде вказано в протоколі про керування ним в стані наркотичного сп'яніння в такому випадку це оскарженню не підлягає ( 2 диск, 01:05:20).
При цьому, патрульні жодним чином не пояснювали водієві правові наслідки його відмови від проходження повторного тобто повного огляду, тобто здачі біологічного матеріалу (сечі) для направлення в м. Полтаву для проведення лабораторного дослідження, а саме що сам факт відмови від проходження огляду є складом адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП незалежно від фактичного стану водія, а саме перебування чи ні особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, чи під дією/впливом лікарських засобів, тощо.
Також, суд звертає увагу, що в кабінеті у лікаря на запитання останнього про неможливість водієм здати сечу, ОСОБА_1 відповів, що не може, після чого лікар вказав, що буде складати документ про неможливість зробити висновок у зв'язку з неможливістю здачі сечі. На що патрульна ОСОБА_3 заперечила, вказавши лікарю, що необхідно вказати у висновку, що водій саме відмовився від подальшого огляду ( 2 диск, 01:07:40 - 01:08:10). Враховуючи відсутність заперечень з боку ОСОБА_1 щодо таких тверджень патрульної, лікарем був складений висновок про відмову водія від проходження медичного огляду в повному обсязі, при тому, що згідно відео ОСОБА_1 фактично підтвердив той факт, що він не може здати сечу повторно.
Таким чином, суд вбачає в діях патрульних цілеспрямоване введення ОСОБА_1 в оману щодо обставин проходження ним медичного огляду, причин та наслідків відмови від проходження ним медичного огляду в повному обсязі з метою підведенням ОСОБА_1 до хибної думки про те, що відмова від проходження ним медичного огляду в повному обсязі є «кращим» варіантом для нього в даному випадку.
При цьому, суд припускає, що вказані дії патрульних і могли слугувати підставою лікарю для вчинення дій для залучення захисника водієві.
Суд вважає, що патрульна не просто роз'яснювала водієві наслідки проходження чи відмови від проходження повного медичного огляду, як і вказування на їх байдужість до будь якого прийнятого ОСОБА_1 рішення з питання проходження огляду чи ні, що суд сприймає критично, а вбачає в діях патрульних спотворення обставин, що призвело в подальшому до складання даного протоколу відносно ОСОБА_1 при наявних в ньому невідповідностях.
Так, стверджуючи, що наявність в сечі ОСОБА_1 препарату «гідозепам» при експрес - тесті вказує на його наявність в 99,8 % ( 2 диск, 00:59:00) є умисним введенням особи в оману, так як експрес тест вказує на результат з вірогідністю близько 50 %, що вказав при допиті лікар ОСОБА_2 , у зв'язку з чим і є необхідність направлення біологічного матеріалу до м. Полтави на лабораторне дослідження для точного та достовірного результату.
Суд враховує, що вказаний препарат імовірно, зі слів водія, міг опинитися в його організмі при його лікуванні та проведеної в умовах стаціонару операції, та подальшого призначенням лікарем кількох сильнодіючих ліків, які, як вказував свідок ОСОБА_2 , могли містити виявлені препарати в сечі,та які вказувались в медичному висновку з медичної установи. При цьому, не було з'ясовано, чи знав водій про наявність даних препаратів в ліках та чи роз'яснювали останньому в лікарні наслідки їх прийняття, тощо.
Також, патрульна ОСОБА_3 неодноразово пояснювала водієві, що складання на нього протоколу за п.2.5 ПДР України, тобто за відмову особи, яка керує авто з ознаками наркотичного сп'яніння від проходження медогляду є більш прийнятним для водія результатом ніж складання протоколу за п. 2.9 а ПДР України, тобто керування особою в стані наркотичного сп'яніння та що в подальшому буде неможливо в будь якому випадку спростувати даний факт в суді. При цьому, вказуючи, що в разі складання протоколу за п.2.5 ПДР України перебування в такому стані є під питанням, так як за протоколом вказується, що водій тільки може перебувати за кермом з ознаками наркотичного сп'яніння і в разі звернення за правовою допомогою до адвоката це можливо поставити під сумнів, вказуючи, що такий стан водія можливо буде пояснити прийняттям ліків при проведенні лікування, тощо.
При цьому, патрульні жодним чином не пояснили ОСОБА_1 , що складання протоколу за п.2.5 ПДР України, тобто за відмову особи від проходження медичного огляду при наявності тільки ознак наркотичного сп'яніння, тощо також є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП навіть при умові взагалі не перебування особи в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння чи під дією лікарських засобів за самим фактом відмови від проходження медичного огляду і оспорювання в подальшому обставини можливого не перебування особи в такому стані жодним чином не спростовує в такому випадку наявність у особи складу адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження повного медичного огляду.
Тобто фактично, керування особою авто з ознаками наркотичного сп'яніння чи в стані наркотичного сп'яніння, чи під дією лікарських засобів та відповідно складання протоколу як за п.2.5 ПДР чи п. 2.9 а ПДР України, ніяким чином не впливають на кваліфікацію, а конкретизують тільки обставини вчинення особою даного адміністративного правопорушення.
Також, суд звертає увагу, що патрульна ОСОБА_3 , вказуючи, що при відмові водія від медичного огляду вони (патрульні), не встановивши по суті стан водія, складуть протокол за п.2.5 ПДР України і що їм буцімто байдуже, яке рішення прийме водій чи відмови від здачі сечі, чи її здачу.
Таким чином, патрульна підводила ОСОБА_1 до думки, що складання протоколу за відмову від проходження медичного огляду є більш прийнятним варіантом для останнього (2 диск, 00:57:10-00:58:50) та можливістю в подальшому спростування даної обставини, а саме його дійсного стану, що якимось чином буцімто зможе вплинути на рішення щодо його невинуватості за даним протоколом.
Також, суд вважає, що твердження щодо байдужості патрульних щодо рішення, яке прийме водій, з урахуванням вищевказаних обставин, є введенням останнього в оману, так як в разі проведення повного медичного огляду у патрульних будуть відсутні правові підстави для складання в той день протоколу на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП до отримання результатів його лабораторного огляду.
Тобто, суд вбачає в таких діях патрульних прямий вплив на ОСОБА_1 з метою формулювання хибної думки у останнього при прийнятті ним рішення щодо відмови від проходження повного медичного огляду.
Разом з тим, суд бере до уваги, що проведеним клінічним оглядом лікарем (за допомогою вимірювання тиску, оглядом шкірних покровів, зіниць очей, фізичного та фізіологічного стану, в т.ч. в позі Ромберга, інших реакцій , тощо) встановлена відсутність будь яких ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 чи перебування останнього під впливом лікарських засобів, про що прямо вказав лікар при допиті в якості свідка.
Вказана обставина ставить під сумнів виявлені патрульними у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, які вказані в направленні на медичний огляд, які по факту лікарем не були підтверджені при клінічному огляді, враховуючи що, суд може припустити про надуманість виявлення даних ознак патрульними в нічний час доби при спілкуванні з водієм під час його зупинки.
Таким чином, обставини перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння чи під дією/впливом лікарських засобів суд об'єктивно ставить під сумнів.
Також, беручи до уваги дані експрес тесту, а саме вірогідність наявності в сечі ОСОБА_1 виявленого препарату, який, враховуючи матеріали справи міг потрапити в організм ОСОБА_1 під час його стаціонарного лікування в медичному закладі та проведеного оперативного втручання, ніяким чином не може достеменно вказувати на перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння чи під дією/впливом вказаних препаратів.
Таким чином, перебування особи в такому стані може підтвердити тільки висновок лабораторного дослідження, який відсутній в матеріалах справи та/або висновок лікаря, який проводив клінічний огляд водія, що в даному випадку лікарем не було встановлено.
При цьому, обставини, вказані в протоколі, а саме керування ОСОБА_1 транспортного засобу з ознаками наркотичного сп'яніння спростовується наявними матеріалами справи, враховуючи, що препарат «гідозепам», за показаннями свідка ОСОБА_2 , не є наркотичним, а є седативним засобом, таким чином, в даному випадку можливе перебування особи не в стані наркотичного сп'яніння, а саме перебування в стані під впливом лікарських засобів.
Тобто, фабула складу адміністративного правопорушення, вказаного в протоколі відносно ОСОБА_1 , взагалі не відповідає обставинам, встановленим в ході судового розгляду справи.
Також, суд звертає увагу на недоведеність обставин того, що ОСОБА_1 під час лікування взагалі було відомо про наявність у складі призначених йому лікарських препаратів даних речовин та роз'яснення йому наслідків їх прийняття, в тому числі неможливості керування транспортним засобом певний період часу, тобто відсутня доведеність наявності в діях ОСОБА_5 умислу на вчинення даного адміністративного правопорушення, або вчинення ним адміністративного правопорушення з необережності.
Таким чином, суду не доведено належними та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь. А тому в діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а провадження в даній справі закрити.
Керуючись ст. 38, п.7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчук протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.І. Хіневич