532/1418/25
2-др/532/24/25
Ухвала
Іменем України
14.10.2025 м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення фактично понесених витрат на правничу допомогу,
Встановив:
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє у власних інтересах та від імені й в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування закрито за клопотанням сторони позивача на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Повернуто позивачу ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень. Відмовлено відповідачу ОСОБА_1 в наданні п'яти днів з дня винесення ухвали суду для подання витрат на правничу допомогу.
13 жовтня 2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку статті 270 ЦПК України з посиланням на ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Питання щодо розподілу судових витрат у разі закриття провадження в справі може бути вирішено судом шляхом постановлення ухвали в порядку та на підставах, передбачених ст. 142 ЦПК України з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, в разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно ч. 6 ст. 142 ЦПК України, в разі закриття провадження суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення такої ухвали, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
За змістом ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Системний аналіз норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що в разі закриття провадження в справі суд зобов'язаний виходити з положень ч. 5 ст. 142 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною, а не статті 270 ЦПК України, яка регулює питання ухвалення додаткового рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідачка подала заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути з позивачки витрати на правову допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.
Компенсація здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи на підставі вказаної норми, можлива виключно в тому випадку, якщо такі витрати були понесені внаслідок необґрунтованих дій позивача.
При цьому, саме відповідачу необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні (ухвалі суду), які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені.
У мотивувальній частині ухвали Кобеляцького районного суду Полтавської області від 07 жовтня 2025 року було обґрунтовано відсутність підстав для визнання дій позивача необґрунтованими в зв'язку з тим, що саме по собі подання до суду в порядку цивільного судочинства даної позовної заяви не є необґрунтованими діями позивача, оскільки це диспозитивне право позивача, яке передбачене нормами цивільного процесуального законодавства, яке не містить обмежень в його реалізації, та звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Тому при постановленні ухвали від 07 жовтня 2025 року суд не вбачав підстав для компенсації витрат відповідача за рахунок позивача на підставі частини 5 статті 142 ЦПК України та відмовив відповідачці в наданні п'яти днів, протягом яких вона мала намір подати такі витрати.
Оскільки розгляд вказаної цивільної справи закінчився закриттям провадження шляхом постановлення ухвали суду і рішення суду в даній справі ухвалене не було, то підстави для ухвалення додаткового рішення в порядку статті 270 ЦПК України відсутні, а тому необхідно відмовити в прийнятті додаткового рішення по вказаній цивільній справі.
Керуючись статтями 141, 142 ЦПК України, суддя,-
Постановив:
У прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення фактично понесених витрат на правничу допомогу - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя