Справа № 953/10530/25
н/п 1-кс/953/6937/25
"17" жовтня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025220000000863 від 09.07.2025 за ч. 2 ст. 149 КК України, про арешт майна, -
встановив:
16.10.2025 до Київського районного суду м. Харкова поштою надійшло клопотання прокурора, в якому він просить накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на наступне майно: вилучене під час проведення 13.10.2025 особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Iphone 15 pro max imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 з номером НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 ); місцем зберігання виявлених та вилучених в ході особистого обшуку речей визначити камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що ОСОБА_4 у кінці вересня 2025 року (точна дата в ході досудового розслідування не встановлена), маючи умисел направлений на торгівлю людьми, а також на вербування осіб жіночої статі з використанням їх уразливого стану, з метою подальшої сексуальної експлуатації на території Нідерландів, за попередньою змовою у групі з невстановленими особами, переслідуючи корисливий мотив щодо незаконного збагачення за рахунок одержання кримінальних прибутків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, через ОСОБА_5 , яка надала добровільну згоду на конфіденційне співробітництво в рамках досудового розслідування, та з якою остання домовилась здійснити торгівлю людьми у формі купівлі-продажу людини, підшукала на території м. Харкова ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її сексуальної експлуатації на території Нідерландів, задля чого ОСОБА_4
26.09.2025 у період часу з 12:49 год. до 13:23 год. та 01.10.2025 у період часу з 16:03 год. до 16:57 год., знаходячись у приміщенні кафе «Добрі Сусіди» за адресою: м. Харків, пр. Аерокосмічний, 41/2, разом з ОСОБА_5 зустрілась з ОСОБА_6 та використовуючи її уразливий стан, який був зумовлений тяжкими особистими обставинами які обмежували її здатність усвідомлювати свої дії, реалізуючи спільний з невстановленими особами умисел, досягла з нею домовленості про переміщення її через Державний кордон України до м. Амстердам Нідерландів для надання сексуальних послуг, тобто завербував її з метою сексуальної експлуатації.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 149 КК України, а саме вербування людини, вчинене з метою сексуальної експлуатації, з використанням уразливого стану особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
13.10.2025 у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 та проведено особистий обшук останньої, у ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 15 pro max imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 з номером НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 ).
Указане майно, має значення для кримінального провадження, так як може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Майно зазначене в клопотанні належить ОСОБА_4 .
У досудового слідства є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, а також містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, що дає достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеними у ст. 98 КПК України та дає можливість накласти арешт на майно будьякої фізичної або юридичної особи у випадку передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Постановою слідчого від 14.10.2025 вищевказані предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 12 КК України класифікуються як особливо тяжкий злочин.
Сторона обвинувачення зазначає, що у сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що невжиття вищезгаданого засобу забезпечення кримінального провадження стосовно вказаного майна може призвести до приховування, пошкодження, зникнення, втрати або знищення речових доказів.
В судове засідання прокурор не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, причини неявки суду не повідомив.
В судове засідання власник майна ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.
Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025220000000863 від 09.07.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу.
Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.10.2025, 13.10.2025 о 21 год. 54 хв. ОСОБА_8 затримана в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи, в ході якого, згідно зазначеного протоколу, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 12-15).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час обшуку затриманої особи, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вилучене відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину майно, підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна підлягають задоволенню.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, -
Ухвалив:
Клопотання прокурора про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення 13.10.2025 особистого обшуку ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон Iphone 15 pro max imei 1: НОМЕР_1 imei 2: НОМЕР_2 з номером НОМЕР_3 (пароль НОМЕР_4 ) - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1