Справа № 644/10841/24
Провадження № 2/638/2767/25
16.10.2025 місто Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Штих Т.В.,
за участю секретаря судових засідань Ковальчук А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю, -
20 травня 2024 року позивачка звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.
В обґрунтування позову зазначено, що сторони проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний побут, взаємні права та обов'язки, допомагали один одному матеріально й морально, що підтверджується поясненнями свідків та письмовими доказами. Після смерті ОСОБА_2 16 травня 2021 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Чуєвої О.Д. для прийняття спадщини. 01.12.2021 року Приватний нотаріус Чуєва Олена Дмитрівна видала Постанову про відмову у видачі свідоцтва про спадщину №328/02-31. Постанова мотивована тим, що факт спільного проживання понад п'ять років до відкриття спадщини підлягає встановленню судом. 09.11.2021 року Приватний нотаріус Чуєва Олена Дмитрівна видала додаткове роз'яснення №295/02-14 із аналогічним змістом. На підтвердження Позивачкою надано: договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , від 25.11.2008 р.; квитанції про сплату комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 , 2001-2009 рр. фотокартки та документи, що підтверджують спільні родинні та соціальні взаємини; лист подяки від Харківської спеціалізованої школи №170 2012 р. щодо виховання сина ОСОБА_3 .
21 травня 2025 року відповідачем - Харківською міською радою - подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що відповідно до статей 1220, 1224, 1261-1265 Цивільного кодексу України, спадкоємцями першої черги за законом є діти, чоловік (дружина) та батьки спадкодавця, а тому питання визначення прав на спадкове майно має вирішуватися з урахуванням встановленого кола спадкоємців.
У зв'язку з підсудністю ухвалою від 09.01.2025 року, яка була винесена Індустріальним районним судом м. Харкова справу №644/10841/24 було передано до Шевченківського районного суду м. Харкова.
17 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
22 травня 2025 року представником позивачки - адвокатом Хомічем А.А. - подано клопотання про долучення доказів, а саме відповіді, яка надійшла від АТ КБ “ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-250428/50506 від 30.04.2025 року, з відмовою про надання відповіді на адвокатський запит №103-аз від 25.04.2025 року, у зв'язку із банківською таємницею відповідно до статті 60 Закону України “Про банки і банківську діяльність».
24 червня 2025 року ухвалою суду було задоволено клопотання про витребування від АТ КБ “ПриватБанк» анкетних даних клієнта ОСОБА_2 , зокрема інформації про контактні особи, родичів та близьких осіб, зазначених у банківській анкеті.
24 липня 2025 року від АТ КБ “ПриватБанк» до суду надійшла відповідь із витребуваними даними, а саме надано анкету, де ОСОБА_2 зазначав свою адресу квартиру у АДРЕСА_2 , яка належить позивачці.
20 серпня 2025 до суду надано відповідь №811/1502/24/32.28/32.28 від 02.08.2024 року на адвокатський запит №82-аз від Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану м. Харкова, в якій підтверджено - відсутності реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Протягом 2016-2021 рр.
У ході розгляду справи представником позивача заявлено клопотання про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
У підготовчому засіданні встановлено, що до кола спадкоємців ОСОБА_2 відноситься син ОСОБА_6 , який з 2000 року проживає в державі Ізраїль.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
16 жовтня 2025 року від ОСОБА_6 , сина померлого спадкодавця, надійшла заява, у якій він повідомив, що йому стало відомо про розгляд даної справи, однак він не має наміру брати участі у розгляді справи, а також заявив про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Також він зазначив, що заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк не подавав, фактичних дій щодо її прийняття не вчиняв і не вчинятиме, а заяв про поновлення строків не подавав і не подаватиме.
Позивачка та її представник адвокат Хоміч А.А. в судовому засіданні підтримали заявлений позов та просили задовольнити.
Відповідач повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, але в судове засідання не з'явився, представника не направив.
Третя особа Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна у судове засідання не з'явилася.
Суд, вислухавши учасників процесу, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
В ході судового засідання свідки надали пояснення, якими підтвердили факт проживання однією сім'єю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без укладання шлюбу.
Відповідно до копій квитанцій ОСОБА_1 сплачувала за комунальні послуги, які були спожиті за адресою АДРЕСА_1 зареєстрований на ОСОБА_2 .
Відповідно до копії подяки директора ХСШ № 170, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виховували разом сина ОСОБА_7 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що надані позивачкою докази - пояснення свідків, листування, банківські дані, документи побутового характеру - у своїй сукупності підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу .
Статтею 1 СК України визначаються засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення чинного законодавства.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03 червня 1999 року за №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї») визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства. У пункті 6 вказано, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, і тому подібне.
У статті 21 СК України вказано, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Згідно ст. 27 СК України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Державна реєстрація шлюбу засвідчується Свідоцтвом про шлюб, зразок якого затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно ч.1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно. Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всіх ознак, що притаманні наведеному визначенню.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).
У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 в справі №639/7697/19 (провадження №61-4709св21) вказано, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 18 вересня 2023 року по справі № 582/18/21 прийшов до висновку, що «За загальним правилом дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв'язку з чим акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до спадкових відносин, що виникають з моменту відкриття спадщини, абзацом 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання ним чинності. Відповідно, п'ятирічний строк, передбачений статтею 1264 ЦК України, повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю, у тому числі до набрання чинності цим Кодексом.
ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).»
На підставі всіх наданих доказів, свідчень та матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, проводили свята разом і підтримували родинні відносини з сином позивачки.
На підставі викладеного та керуючись, ст. 263-265, 293, 294, ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Роз'яснити сторонам у справі, що апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3
Відповідач: Харківський міська рада, ЄДРПОУ: 04059243, місцезнаходження: 61003, Україна, Харківська обл., місто Харків, Майдан Конституції, будинок, 7
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна, місцезнаходження: 61003, м. Харків, вул. Кузнечна, 22 секція 3
Повний текст судового рішення складений 16.10.2025 року
Суддя Штих Т. В.