Справа №613/1831/25 Провадження № 2-о/613/83/25
13 жовтня 2025 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Шалімова Д.В.,
за участю секретаря Герасимюк Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, представник Лисенко В.Ю., Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,-
В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Від представника Міністерства оборони України надійшла заява про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду та витребування від військової частини НОМЕР_1 копії військового розпорядження ОСОБА_3 та інформацію з особової справи про те, кого ОСОБА_3 , зазначив своїми родичами. Свою заяву мотивує тим, що Міністерство оборони України вважає, що дана заява не підлягає та не може бути розглянута в порядку окремого провадження, у зв'язку з чим повинна бути залишена без розгляду. Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи. Від встановлення факту визнання заявниці членом сім'ї військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та на отримання грошової допомоги. При цьому, даний факт повністю заперечується заінтересованою особою Міністерством оборони України. Таким чином, у заявника фактично виник спір, зокрема, з військовою частиною НОМЕР_1 . Таким чином, враховуючи те, що наявний спір про право, який вирішується у позовному провадженні, заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, а також роз'яснити її право звернутися з даними вимогами в порядку позовного провадження. Виплата грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими здійснюється: У разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військово-службовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей. У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України. Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату. Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Заявник та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи у їх із заявницею відсутність, при цьому повністю заперечив про залишення даної заяви без розгляду, зазначивши, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Фактично всі заперечення Міністерства оборони України зводяться до того, що у даному випадку між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України наявний спір про право. Міністерство оборони України вказує, що «у заявниці фактично виник спір, зокрема, з військовою частиною НОМЕР_1 ». Однак, така позиція Міністерства оборони України не відповідає чинному законодавству, позиції Верховного Суду та усталеній судовій практиці. Якщо при розгляді заяви про встановлення юридичного факту з'ясовується, що у даному випадку між заявником та зацікавленою особою виник спір, який з урахуванням характеру спірних правовідносин та суб'єктного складу сторін не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Заява в порядку окремого порядку залишається без розгляду, лише за умови з'ясування судом, який саме цивільно-правовий спір виникає між заявницею та заінтересованою особою, у даному випадку Міністерством Оборони України та/або Військовою частиною НОМЕР_1 . В якості мети звернення до суду із заявою про встановлення спільного проживання заявниці у фактичних шлюбних відносинах з військовослужбовцем, який офіційно визнаний таким, що зник безвісти під час виконання бойового завдання, заявниця вказала підтвердження права отримувати його заробітну плату. Так, у частині 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що: За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Відповідно до частини 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 644/6274/16-ц (провадження N 14-283цс18) вказано, що "згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року N 5-рп/99 обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки". Встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу надасть заявниці підстави для реалізації свого права на отримання забезпечення безвісно відсутнього військовослужбовця. Спір може виникнути лише між суб'єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Відповідно, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України або Військовою частиною НОМЕР_1 такого спору бути не може, оскільки ці заінтересовані особи не є суб'єктами отримання такої соціальної допомоги.Просив відмовити у задоволенні заяви Міністерства оборони України про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 .
Крім того, від представника заявника до суду надійшло клопотання про виклик свідків, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які можуть підтвердити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ведення ними спільного побуту та наявність взаємних обов'язків.
Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, на задоволенні своєї зави наполягав.
Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.
Згідно змісту заяви, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, яку мотивує тим, що вона та ОСОБА_3 почали проживати однією сім'єю 19 березня 2021, останні спільно вели господарство, розподіляли всі побутові обов'язки та ділили витрати, що є ознаками спільного побуту, невластивого для простих сусідів або знайомих. У складні часи, які принесли втрати близьких, вони були підтримкою один для одного. Так, вони разом пережили смерть матері ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та смерть батька ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їхні стосунки були настільки міцними, що вони планували узаконити їх, однак, після виводу ОСОБА_3 на позицію, зв'язок з ним обірвався, і згодом ІНФОРМАЦІЯ_3 видав повідомлення про те, що він зник безвісти під час виконання бойового завдання. Це офіційне повідомлення, за номером 52, було надіслано саме ОСОБА_1 , як його цивільній дружині. Цей факт є беззаперечним доказом того, що військові органи визнавали її найближчою особою для ОСОБА_9 та вважали їх сім'єю, оскільки, крім заявниці та їх спільного сина, останній не мав інших близьких родичів. Звернення до суду з цією заявою для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу є необхідним, оскільки, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення у порядку та в розмірах, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким чином, встановлення факту спільного проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу дасть їй та спільній дитині можливість оформити отримання грошової допомоги, що на сьогоднішній день не вбачається за можливе у зв'язку із відсутністю зареєстрованого шлюбу. Також відсутність зареєстрованого шлюбу перешкоджає ОСОБА_1 повноцінно здійснювати необхідні дії для розшуку ОСОБА_3 .
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. В іншому випадку між цими особами виникає спір про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що вона є членом сім'ї ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем ЗСУ і безвісти зник 18 липня 2025 року під час виконання обов'язку щодо захисту Батьківщини в ході бойових дій, ОСОБА_1 посилалася на те, що встановлення такого факту дає їй та їх спільній дитині право на отримання грошового забезпечення.
Згідно ч. 6 ст. 9 Закону України « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону). Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань. Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини. Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення.
Ураховуючи наведене, можна зробити висновок, що у таких справах спір може виникнути лише між суб'єктами отримання грошового забезпечення.
Відповідно, між ОСОБА_1 та Міністерством оборони України чи військовою частиною НОМЕР_1 такого спору бути не може, оскільки ці заінтересовані особи не є суб'єктом отримання грошового забезпечення.
Тому клопотання представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу не підлягає задоволенню.
Розглянувши клопотання заінтересованої особи - Міністерства оборони України в частині витребування доказів, а саме: витребування від військової частини НОМЕР_1 копії військового розпорядження ОСОБА_3 та інформацію з особової справи про те кого ОСОБА_3 зазначив своїми родичами, суд прийшов до висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Представник Міністерства оборони України не надав до суду відомостей про те, що у нього є складнощі у витребуванні доказів чи неможливість отримання таких доказів особисто, вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Щодо клопотання представника заявника про виклик свідків, то суд зазначає наступне.
Згідно змісту ст. 91 ЦПК України, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Як вбачається з клопотання, позивач просить суд викликати в судове засідання для допиту свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які можуть підтвердити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ведення ними спільного побуту та наявність взаємних обов'язків, оскільки вони є близькими родичами заявниці та знайомими, як заявниці так і ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява представника заявника, про виклик свідків, підлягає задоволенню, оскільки їх свідчення про відомі їм обставини, можуть мати значення для вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 91, 315 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - відмовити.
В задоволенні клопотання представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, про витребування доказів - відмовити.
Клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Таволжанського М.В., про виклик свідків - задовольнити.
Викликати в судове засідання у якості свідків:
- ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Судове засідання відкласти до 11.00 год. 03 листопада 2025 року.
У судове засідання викликати сторони по справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17 жовтня 2025 року.