Справа №: 398/6685/25
провадження №: 1-кс/398/1532/25
Іменем України
"17" жовтня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060001775 від 16.10.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, непрацюючого, проходить службу у Збройних Силах України, на посаді номер обслуги у званні солдата в/ч НОМЕР_1 , не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
17.10.2025 року слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 на шістдесят діб.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , незаконно придбав шляхом віднайдення в місцях безпосереднього вогневого контакту з ворогом - збройними формуваннями російської федерації два корпуси бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу GHO-1, два корпуси бойових ручних осколкових гранат оборонної дії типу Ф-1, один корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, три засоби підриву, а саме три бойові підривачи типу AF11 до ручних гранат та два засоби підриву, а саме два уніфіковані бойові підривачи ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які між собою конструктивно поєднуються по різьбовому з'єднанню, належать до категорії боєприпасів які здатні до здійснення вибуху (після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля на підривачі). Далі у ОСОБА_6 виник умисел на незаконне придбання, зберігання та перенесення вказаних вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перенесення вказаних боєприпасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_6 знайдені ним боєприпаси забрав із місця виявлення внаслідок чого незаконно придбав (отримав у володіння та розпорядження) зазначені боєприпаси які у невстановлений досудовим слідством спосіб незаконно перевіз до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . Тим самим, ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
16.10.2025 в ході проведення обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено і вилучено два корпуси бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу GHO-1, два корпуси бойових ручних осколкових гранат оборонної дії типу Ф-1, один корпус бойової ручної осколкової гранати наступальної дії типу РГД-5, три засоби підриву, а саме три бойові підривачи типу AF11 до ручних гранат та два засоби підриву - уніфіковані бойові підривачи ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), які між собою конструктивно поєднуються по різьбовому з'єднанню, належать до категорії боєприпасів, здатні до здійснення вибуху (після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля на підривачі), які ОСОБА_6 незаконно придбав, перевіз та зберігав без передбаченого законом дозволу. Тим самим, ОСОБА_6 вчинив незаконне носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060001775 від 16.10.2025 року з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 263 КК України.
16.10.2025 року о 05:26 год (фактичний час) в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 було затримано за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
16.10.2025 року о 18:44 год. ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , на думку слідчого є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання.
До судового засідання, на виконання вимог ч.2 ст.184 КПК України, підозрюваному та його захиснику надані копія клопотання про застосування запобіжного заходу та копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, що підтверджується відповідними розписками.
На підставі ч. 5 ст. 27 КПК України забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Слідчий у судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, посилаючись на обставини викладені в ньому. Просить його задовольнити та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на шістдесят діб, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків з метою уникнення покарання.
Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні із пред'явленою йому підозрою згоден частково, зазначає, що можливо забув викласти гранати з сумки коли залишав позиції. Не заперечував проти застосування запобіжного заходу, але просив обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем свого мешкання. Наголошує на тому, що він не має на меті переховуватись від органів досудового розслідування/суду.
Захисник заперечує проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 . Її підзахисний має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Ризики на які посилається прокурор не підтверджені належними доказами, а є припущеннями. Вважає за доцільне обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_6 , що забезпечить належну процесуальну поведінку її підзахисного.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши зміст клопотання та доданих до нього матеріалів, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі; дані про особу підозрюваного; розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа; ризики продовження чи повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
З клопотання та наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що в провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області знаходиться кримінальне провадження, відомості про яке о 01:46 год. 16.10.2025 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060001775, щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
16.10.2025 року о 05:26 год (фактичний час) в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 було затримано за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
16.10.2025 року о 18:44 год. ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Зібрані в ході досудового розслідування докази, зокрема: рапорт чергової частини Олександрійського РВП №29131 від 16.10.2025 року за фактом повідомлення ОСОБА_8 ; протокол обшуку від 16.10.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.10.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16.10.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 16.10.2025 року; свідчать про наявність в діях ОСОБА_6 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні довів наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушеня, яке в силу ст.12 КК України, віднесено до тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років (ч.1 ст.263 КК України). Усвідомивши невідворотність свого вчинку, тяжкість та невідворотність покарання, яке йому загрожує та вільно пересуваючись по території України, підозрюваний зможе почати переховуватись від органів досудового розслідування, що в свою чергу унеможливить подальше його проведення, що є ризиком передбаченим п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказаний ризик є наявним протягом усього розгляду кримінального провадження, як на стадії досудового розслідування так і під час розгляду кримінального провадження по суті до винесення судом кінцевого рішення, однак, прогнозованість такої поведінки з боку підозрюваного слід оцінювати з урахуванням індивідуальності особи підозрюваного та обставин кримінального провадження, в даному випадку це те, що: підозрюваний не одружений, за місцем реєстрації проживає з матір'ю (яка є свідком в даному кримінальному провадженні), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався
Крім того, у органу досудового слідства є підстави вважати, що підозрюваний може зберігати ще боєприпаси, які не буливи лучені в ході обшуку 16.10.2025 року, в інших містах, маючи вільний доступ до яких ОСОБА_6 може знищити або сховати їх, що є ризиком, передбаченим п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
На підтвердження існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя бере до уваги те, що свідки даної події є місцевими жителями на яких він може вчиняти тиск та незаконно впливати.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_6 згідно ч.2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, на що посилался захисник, не може бути беззаперечним стримуючим фактором його подальшої належної процесуальної поведінки та мінімізувати ймовірність вчинення підозрюваним дій, спрямованих на ухилення від можливого покарання, гарантувати запобігання встановленим ризикам без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Прокурор в судовому засіданні довів, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у кримінальному провадженні.
Згідно вимогам п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги особу підозрюваного ОСОБА_6 , наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що необхідний розмір застави для виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків є тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 , погоджене Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060001775 від 16.10.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Початок строку тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 05 години 26 хвилин 16 жовтня 2025 року.
Строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 05 години 26 хвилин 14 грудня 2025 року.
Визначити ОСОБА_6 розмір застави в обсязі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 840,00 гривень.
При внесенні визначеної суми застави звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов'язати: прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що за умови сплати застави та відповідно до ч.8, 10 ст.182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а судом буде вирішено питання про застосування іншого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її проголошення.
Копію даної ухвали направити до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області - для виконання, прокурору - для контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1