Справа № 385/1044/25
Провадження № 2/385/472/25
07.10.2025 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Венгрина М. В.,
з участю секретаря судового засідання Шевченко Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гайвороні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, -
Стислий виклад позиції сторін
позиція позивача
15.07.2025 ОСОБА_1 , звернулась в суд з позовом до ТОВ «Інчер» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку.
В обґрунтування позову покликався на те, що згідно з наказом від 09 січня 2023 року № 11-к, її, ОСОБА_1 прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю «Інчер» оператором заправних станцій 3 розряду АЗС №141, та згідно з наказом від 28 квітня 2025 року № 171-к звільнено з роботи 30 квітня 2025 року за угодою сторін на підставі п. 1 статті 36 КЗпП України.
Під час її перебування у трудових правовідносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована, але не виплачена їй заробітна плата, розмір якої розрахований на підставі наявних у неї документів, а саме відомостей форми ОК-5 ПФУ, оскільки на її вимогу довідку про нараховану заробітну плату відповідач не надає, отже вона не має можливості надати суду відповідний доказ. Починаючи з листопада 2024 року з боку відповідача почалися затримки із виплатою заробітної плати, до 1 листопада 2024 р. претензій щодо виплати заробітної плати до відповідача не має.
У день її звільнення відповідачем не проведено повний розрахунок, а саме: не виплачено заробітну плату за наступні періоди:
за листопад 2024 року у розмірі 12 322,23 грн;
за грудень 2024 року у розмірі 11 875,28 грн;
за січень 2025 року у розмірі 11 776,22 грн;
за лютий 2025 року у розмірі 8 000 грн;
за березень 2025 року у розмірі 10 449,01 грн;
за квітень 2025 року у розмірі 22 003,97 грн;
Відтак, загальний розмір нарахованої але не виплаченої заробітної плати становить 66426,71 грн.
Неодноразово вона зверталась до відповідача з вимогами щодо виплати їй заборгованості по заробітній платі, проте, станом на дату подання позовної заяви їй так і не виплачена заробітна плата за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року включно.
Просить суд, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інчер» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати у розмірі 66426,71 грн.
З огляду на те, що з вини відповідача позивачу не виплачено заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку - позивач просить її стягнути в судовому порядку.
позиція відповідача
Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії
Ухвалою від 17.07.2025 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків які 22.07.2025 року усунено через канцелярію суду подано заяву позивачки про приєднання до матеріалів справи копію відомостей з електронного кабінету банківської установи про надходження коштів на картковий рахунок за періо з 01.07.2024 по 27.06.2025 та подано змінену позовну заяву в якій позивачка просить стягнути з відповідача нараховану але невиплачену заробітну плату у розмірі 66426,71 грн.
Ухвалою від 23.07.2025 відкрито провадження в справі та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" довідку про нараховану ОСОБА_1 заробітну плату та довідку про заборгованість по виплаті заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.11.2024 по 30.04.2025.
Ухвалою від 22.08.2024 розгляд справи відкладено на 29.11.2021 та накладено захід процесуального примусу а саме стягнення з відповідача штрафу за невиконання ухвали суду про витребування доказів по справі
Ухвалою від 07.10.2025 відмовлено відповідачеві у задоволенні клопотання про скасування заходу процесуального примусу
Розгляд справи по суті проведено 07.10.2025.
В судове засідання позивачка не з'явилась. Надіслала до суду заяву з клопотанням розглянути справу без її участі, позов підтримує та просить суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився будучи повідомлено про час та місце проведення такого. Заяв про відкладення розгляду справи не подав, про причини неявки не повідомив.
За таких обставин неявка сторін не є перешкодою для проведення розгляду справи по суті.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.
Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.
Позивачка згідно з наказом від 09 січня 2023 року № 11-к, її, ОСОБА_1 прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю «Інчер» оператором заправних станцій 3 розряду АЗС №141, та згідно з наказом від 28 квітня 2025 року № 171-к звільнено з роботи 30 квітня 2025 року за угодою сторін на підставі п. 1 статті 36 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки та наказом (а.с. 8-9, 11).
Згідно з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України ОСОБА_1 форми ОК-5 з листопада 2024 року по квітень 2025 включно їй нарахованої заробітну плату яка становить 66426,71 грн. (а.с. 14-18).
З довідки № 426 від 15.09.2025 ОСОБА_1 з листопада 2024 року по квітень 2025 включно їй нараховано заробітну плату яка становить 65809,72 грн (а.с. 54).
З довідки № 427 від 15.09.2025 ОСОБА_1 з листопада 2024 року по квітень 2025 включно їй нарахованої заробітну плату яка становить 65809,72 грн з позначкою, що загальна заборгованість по заробітній платі складає 49204,76 (а.с. 55).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Згідно з ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог.
Відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).
Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При цьому, за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
За положеннями ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до п. 14.1.180 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу
Статтею 168 Податкового кодексу України передбачений порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
168.1. Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.
168.1.1. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
168.1.2. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до положень п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Позивачкою доведено, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 09 січня 2023 року № 11-к, її, ОСОБА_1 прийнято Товариством з обмеженою відповідальністю «Інчер» оператором заправних станцій 3 розряду АЗС №141, та згідно з наказом від 28 квітня 2025 року № 171-к звільнено з роботи 30 квітня 2025 року, проте при звільненні не виплачено всі належні виплати.
Зокрема відповідачем надано довідку про наявність в ТОВ «Інчер» перед нею заборгованості в розмірі нарахованої 65809 грн 72 коп, з урахуванням податків і зборів, з яких сума до виплати становить 51104 грн 76 коп, а заборгованість по заробітній платі становить 49204 грн 76 коп. при цьому суд зазначає, що згідно довідки системи гарантування вкладів фізичних осіб вбачається що 15.01.2025 позивачці було перераховано 1900 гривень заробітної плати за 1-шу половину листопада 2024 року.
Вирішуючи спірні правовідносини, які виникли в даній справі між сторонами, суд вважає доведеною наявність перед позивачем заборгованості із нарахованої заробітної плати, яка становить 65809 грн 72 коп, яка підтверджена даними довідки, долученої до заяви відповідача (а.с. 54, 55) і саме ця сума підлягає оподаткуванню при її виплаті в якості заробітної плати.
Суд звертає увагу, що позивачка просила стягнути 66426,71 грн, покликаючись на відомості форми ОК5. Водночас суд надає перевагу деталізованим довідкам про наявність в ТОВ «Інчер» перед нею заборгованості в розмірі 65809 грн 72 коп
Ураховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із заробітної плати підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивачки слід стягнути заборгованість із заробітної плати в розмірі 65809 грн 72 коп з врахуванням утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Крім того, відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, яка визначає критерії законності та обґрунтованості рішення, а також ст. 13 «Про судоустрій і статус суддів», при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 2 Кодексу законів про працю України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При цьому, за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.
З огляду на зазначені норми чинного законодавства, який регулює даний вид правовідносин, що виник між сторонами, і не виконання відповідачем обов'язку щодо своєчасної виплати заробітної плати, суд вважає, що вимоги позивачки про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими та стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сума заборгованості із нарахованої, проте невиплаченої заробітної плати у розмірі в розмірі 65809 грн 72 коп, з урахуванням податків і зборів гривень. При цьому наявність заборгованості з виплати заробітної плати, відповідач підтвердив. Таким чином позов слід задоволити частково.
Розподіл між сторонами судових витрат
Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору.
Таким чином встановлено, що позивачка при зверненні до суду мала б сплатити 1211,20 грн.
Позов задоволено на 99,07 %, відповідно судовий збір в дохід держави слід стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.
Крім того відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення, що стосується про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282, 430 ЦПК, суд, -
позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" (місцезнаходження: 39600, вул. Халаменюка, 8, офіс 526, м. Кременчук, Полтавська область, ЄДРПОУ 42556531) про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.11.2024 по 30.04.2025 в розмірі 65809 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот дев'ять) гривень 72 копійки зі стягненням при виплаті податків та обов'язкових платежів, передбачених законодавством України.
В решті позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інчер" на користь держави судовий збір у розмірі 1199 (одна сто дев'яносто дев'ять) грн 94 коп.
Рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16.10.2025.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 07.10.2025