Іменем України
№ 384/752/24
№пр. 1-кп/384/32/2025
17 жовтня 2025 рокус-ще Вільшанка
Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
зі секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Вільшанка Кіровоградської області кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 18.09.2024 року за №12024121110000398 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Підгородна, Первомайського району, Миколаївської області, громадянина України, із повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого 16.12.2024 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 ,
без потерпілої ОСОБА_5 (заява),
ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, за таких обставин.
18 вересня 2024 року, близько 16 год. 00 хв., ОСОБА_3 перебував по вулиці Українська, поблизу із домоволодінням під №37 в селищі Вільшанка Голованівського району Кіровоградської області. Перебуваючи у вищевказаному місці ОСОБА_3 виявив велосипед, торгової марки «Україна», барвника вишневого кольору, який вирішив в подальшому викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи повторно, умисно та цілеспрямовано, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб таємно викрав велосипед, жіночого типу, торгової марки «Україна», вартістю 3839 грн. 73 коп., що на праві приватної власності належав ОСОБА_5 .. В подальшому ОСОБА_3 , разом із викраденим майном, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на вищезазначену суму.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. У скоєному щиро кається, просить суд його суворо не карати та зазначає що в подальшому такого ніколи не повториться.
Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає покази правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у справі суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.
Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється. У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, в умовах воєнного стану, за таких обставин.
Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 скоїв діяння передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, який є тяжким злочином.
Характеризуючи ОСОБА_3 суд враховує характеристику з місця його проживання, відповідно до якої він характеризується посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд вважає щире каяття у вчиненому.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
Таким чином, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно відшкодував спричинену ним шкоду, відсутність претензій морального та матеріального характеру з боку потерпілої сторони, враховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи позицію сторони обвинувачення, суд вважає за можливе застосувати ст.69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується посередньо, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, враховуючи досудову доповідь органу пробації, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання, що не пов'язане з реальним позбавленням волі, а застосувати до нього ст. 75 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, поклавши на нього у відповідності до ст. 76 КК України обов'язки. Призначаючи остаточне покарання обвинуваченому суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Суд вважає, що даний вид покарання буде достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_3 ..
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №4868/24 від 22.10.2024 року - підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 у дохід держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вироків, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного даним вироком, більш суворим призначеним вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.12.2024 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладанням відповідно до ст. 76 КК України наступних обов'язків:
1. Періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2. Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати: за проведення судово-товарознавчої експертизи №4868/24 від 22.10.2024 року в сумі 320 грн. стягнути з ОСОБА_3 у дохід держави.
Речові докази: велосипед марки «Україна» - залишити потерпілій ОСОБА_5 ..
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Вільшанський районний суд Кіровоградської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя: