Справа № 349/940/25
Провадження № 2/349/477/25
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорм ,
встановив:
У липні 2025 року ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", інтереси якого представляють Гедзь О.В., Ткаченко Ю.О., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №8825624 від 21 лютого 2025 року на суму 25 029, 40 грн.
В обгрунтування позову зазначено, що 21 лютого 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ " 1 Безпечне агенство необхідних кредитів " в електронній формі договір про надання коштів у кредит №8825624, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 6 200,00 грн, на строк 360 днів, з 21 лютого 2025 року по 15 лютого 2026 року, зі сплатою фіксованої процентної ставки в розмірі 0,95 % в день.
26 червня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" укладено договір факторингу №26/06/25 від 26 червня 2025 року відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передало ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників №26/025-01 від 26 червня 2025 року до договору факторингу №26/06/25 від 26 червня 2025 року позивач набув право грошовї вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором кредиту №8825624 від 21 лютого 2025 року на суму 25 029, 40, з яких 6200,00- сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 359, 90 сума заборгованості за відсотками, 1 069, 50 грн. сума заборгованості за комісією, 12 400,00 сума заборгованості за пенею.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за вищевказаним договором на загальну суму 25 029, 40 грн та судові витрати по справі, які складаються з 2 422,40 грн сплаченого судового збору, 3 500, 00 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 не подала відзив на позов.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін. Також цією ж ухвалою за клопотанням представника позивача витребувано в АТ КБ «Універсал Банк» додаткові докази по справі.
Позивач ТОВ"ФІНПРОМ МАРКЕТ" явку свого представника в судове засідання не забезпечило, 28 липня 2025 року, 18 вересня 2025 року на адресу суду надійшли заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання. Повістку на 16 вересня 2025 вручено матері відповідачки, судову повістку на 16 жовтня 2025 року повернуто до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явилася повторно, відзиву на позовну заяву не подала, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223,280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши і первіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи.
21 лютого 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір кредитної лінії (Надійний) №8825624.
ОСОБА_1 підписала електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 068261.
Згідно з умовами цього договору сума кредиту 6200,00 грн, позику надано на строк 360 днів, з розмір процентної ставки (фіксованої) - 0,95% в день.
На виконання ухвали суду про витребування доказів , листом від 05 вересня 2025 року №БТ/7486 АТ "Універсал Банк" повідомило, що платіжна картка НОМЕР_1 була еітована на ім'я ОСОБА_1 , згідно виписки по її рахунку 21 лютого 2025 року на цю картку були зараховані кошти в сумі 6 200,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8825624 від 21 лютого 2025 року , сформованим ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» станом на 26 червня 2025 року за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість за договором в розмірі 25 029, 40, з яких 6200,00- сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 359, 90 сума заборгованості за відсотками, 1 069, 50 грн. сума заборгованості за комісією, 12 400,00 сума заборгованості за пенею.
26 червня 2025 року між ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було укладено договір факторингу №26/06/25 за умовами якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу №26/06/25 представники ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" на виконання договору факторингу підписали реєстр, за яким рахується заборгованість за кредитним договором №8825624 від 21 лютого 2025 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
Згідно з наданим позивачем розрахункомстаном на 14 липня 2025 рокузаборгованість відповідачки за кредитним договором №8825624 від 21 лютого 2025 року становить 25 029, 40, з яких 6200,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 359, 90 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 069, 50 грн. сума заборгованості за комісією, 12 400,00 сума заборгованості за пенею.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч.1, 2 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» і ОСОБА_1 правовідносин у зв'язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, перерахування кредитних коштів відповідачці та наявності з її сторони невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Згідно з ч.1,2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Реєстр про передачу права вимоги, наявний у матеріалах справи, є належним доказом щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, а тому суд вважає, що позивач має право вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором№8825624 від 21 лютого 2025 року, укладеним між нею та ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів».
Позивач просив стягнути з відповідачки 25 029, 40, з яких 6200,00 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 359, 90 грн. сума заборгованості за відсотками, 1 069, 50 грн. сума заборгованості за комісією, 12 400,00 сума заборгованості за пенею.
Щодо нарахованих відсотків за користування вказаними коштами, то суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1-3 ст. 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз цих норм права свідчить, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Відповідно до умов договору позики строк позики/ строк договору - 360 днів (п.2.2.2 Договору), а денна процентна ставка ( фіксована ) - 0,95% ( п.2.3.1 Договору ).
Відсотки за користування кредитними коштами нараховані в межах строку кредитування до пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Отже, з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за цим договором відсотки нараховані до пред'явлення позову та підлягають стягненню з відповідачки у заявленій сумі 5 359,90 грн.
Крім того, загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України № 1734-VIII безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Тобто, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.
За п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином у суду немає підстав для стягнення з відповідачки 12 400,00 грн. заборгованості за пенею, нарахованої у період дії в Україні воєнного стану.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягнення з ОСОБА_1 6200,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 5 359, 90 сума заборгованості за відсотками, 1 069, 50 грн. заборгованості за комісією, на загальну суму 12 629,40 грн.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" понесло судові витрати, що складаються з 2 422,40 грн сплаченого судового збору.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача необхідно стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1222,34 грн. (12 629,40Х100:25029,40=50,46; 2422,40Х50,46:100=1222,34 грн.).
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суду надано договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, витяг з акта №16-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, де у переліку боржників зазначена ОСОБА_1 , за надані послуги клієнт сплачує адвокату 3 500,00 грн., ордер серія АХ №1149961 від 01 листопада 2024 року на представницво Ткаченко Ю.О. інтересів ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" в усіх судових установах, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, де під №245 зазначена Камінська С.П. (складення позовної заяви, представництво у суді).
З врахуванням частвового задоволення позову з відповідачки слід стягнути 1766,10 грн. за правову допомогу ( 3500,00Х50,46:100=1766,10).
Керуючись ст. 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за договором кредиту №8825624 від 21 лютого 2025 року в розмірі 12 629,40 грн., яка складається заборгованості за основною сумою боргу в сумі 6200,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 5359, 90 сума , заборгованості за комісією в сумі 1069, 50 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення пені - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1222,34 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1766,10 грн. Всього на загальну суму 2988, 44 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд.(А, офіс 204 м.Ірпінь код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя О.О.Гаврилюк