Справа № 346/5301/25
Провадження № 6/346/80/25
16 жовтня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді: Махно Н.В.
з участю: секретаря: Гломби А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия справу за поданням старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи,-
Державний виконавець Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юрчук М.М., звернувся з поданням в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - керівника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТ КУЗНЯ", код ЄДРПОУ: 42769827, адреса: Україна, 78267, Івано-Франківська область, Коломийський район, с.Матеївці, вулиця Грушевського, будинок, 15, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 жителя АДРЕСА_1 до виконання зобов'язань покладених на нього, а саме: Наказом № 63/50-Ю виданий 26.12.2024 про стягнення з ТзОВ "Приват Кузня" на користь Західного міжобласного територіального відділення АМКУ штрафу у розмірі 136 000,00 грн. У своєму поданні державний виконавець посилається на те, що на виконанні у Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції старшим державним виконавцем Юрчуком М.М., знаходиться виконавче провадження 76913986 з виконання Наказу № 63/50-Ю виданий 26.12.2024 про стягнення з ТзОВ "Приват Кузня" на користь Західного міжобласного територіального відділення АМКУ штрафу в розмірі 136000,00 грн. Вказує, що відповідно до статтей 3,4,24, 25,26 Закону України "Про виконавче провадження" , виконавцем 23.01.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Вказує, що копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження, рішення на сьогоднішній день не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Вказує, що виконавцем 03.09.2025 року на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання, однак згідно заяви та декларації про доходи та майно керівника ОСОБА_1 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРИВАТ КУЗНЯ" майно - відсутнє. Дане подання мотивує тим, що боржник ухиляється від виконання, не вживає заходів щодо виконання за рахунок належного йому майна і доходів.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальної техніки не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у поданні державного виконавця слід відмовити, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що на виконанні Коломийського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 76913986 з виконання Наказу №63/50-Ю виданого 26.12.2024 року про стягнення з ТзОВ «Приват Кузня» на користь Західного міжобласного теориторіального відділення Антимонопольного комітету України штраф в розмірі 136000,00 грн. (а.с. 9). Виконавцем було здійснено виклик керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват Кузня" ОСОБА_1 (а.с. 10). Згідно акту державного виконавця від 10.09.2025 року встановлено, що ОСОБА_1 , надав пояснення що за адресою вказаною у виконавчому документі ТзОВ "Приват Кузня" підприємницькою діяльністю не займається (а.с. 11).
Статтею 2 Протоколу № 4Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, право кожного, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території на свободу пересування і свободу вибору місця проживання. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згідно із ст. 13 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну і повертатися у свою країну. Статтею 12 Міжнародного пакту про громадські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення, або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті. Статтею 33 Конституції Українипередбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлення порядку розв'язання спорів у цій сфері регулюється ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Згідно положень даного закону, зокрема статті 6, громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках; якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням до виконання зобов'язань; якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі. Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження», державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням. Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
З огляду на значення словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Однак, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення керівника ТзОВ «Приват Кузня» ОСОБА_1 , від виконання зобов'язань по сплаті заборгованості, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Однак, державним виконавцем не надано суду доказів на підтвердження ухилення керівника ТзОВ «Приват Кузня» ОСОБА_1 , від виконання зобов'язання по Наказу. Крім цього, звернення державного виконавця до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України повинно бути як крайній захід, який застосовується до боржника, коли державним виконавцем вже виконані всі можливі дії щодо примусового виконання, оскільки це веде до обмеження вказаного конституційного права. Документальних чи інших даних про те, що керівник ТзОВ «Приват Кузня» ОСОБА_1 , має намір виїхати за межі України і таким чином ухилитись від виконання Наказу № 63/50-Ю виданий 26.12.2024 про стягнення з ТзОВ "Приват Кузня" на користь Західного міжобласного територіального відділення АМКУ штрафу у розмірі 136 000,00 грн., відділ ДВС не надав.
Таким чином, у суду немає підстав для висновку про умисне ухилення боржника від виконання Наказу. За таких обставин, суд вважає, що подання безпідставне, тимчасове обмеження у праві виїзду боржника призведе до порушення статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 33 Конституції України. Тому, в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст.247 ч.2, 441 ЦПК України, суд,-
У задоволенні подання старшого державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи - відмовити
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: Махно Н. В.