Справа № 344/18527/25
Провадження № 1-кс/344/7218/25
17 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025090000000051 від 25.04.2025,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025090000000051 від 25.04.2025, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим відділом здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№42025090000000051 від 25.04.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.110 КК України.
Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до частини 1 статті 17, частини 1 статті 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов'язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
Згідно статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Частиною 1 статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить Автономна республіка Крим (далі - АР Крим), Донецька та Луганська області, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
Упродовж 2013 року у зв'язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади рф та службових осіб з числа керівництва ЗС рф, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Оцінюючи реалізацію проголошеного в Україні Євроінтеграційного курсу розвитку держави через практичну підготовку та подальше підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом як реальну загрозу економічним та геополітичним інтересам рф, упродовж 2013 року у представників влади рф, у тому числі, службових осіб Міністерства оборони рф (далі - МО рф), Генерального штабу Збройних Сил рф (далі - ГШ ЗС рф), матеріали щодо окремих з яких виділені в інші провадження, виник спільний злочинний умисел на вчинення задля захисту інтересів рф протиправних дій на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Зокрема, розглядаючи елементами такої загрози втрату впливу рф на політичні та економічні процеси в Україні, поглиблення співпраці України з НАТО та високу ймовірність денонсації угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту рф (далі - ЧФ рф) на території України в Автономній Республіці Крим та в місті Севастополі (далі - АР Крим), вказані представники влади рф вирішили в разі невідворотності вказаних демократичних процесів, які відбувалися в Україні, поєднуючи свої дії з політичними, дипломатичними, економічними та інформаційними заходами реалізувати вказаний злочинний умисел шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів ЗС рф, у тому числі, дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим, а також із залученням інших осіб, у тому числі громадян України та рф та вчинення інших злочинів. При цьому вказані особи співучасники злочину усвідомлювали суспільно небезпечний характер таких своїх дій, передбачали заподіяння такими діями значних матеріальних збитків державі Україна, українському народові та інші тяжкі наслідки, в тому числі, в разі спротиву військовій агресії у виді загибелі людей, та бажали їх настання.
Враховуючи надзвичайно вигідне геополітичне розташування території АР Крим, яка дає змогу контролювати Південь рф, акваторії Чорного та Азовського морів, має найбільше військово-стратегічне значення серед інших територій України, вказаними представниками влади рф було прийнято рішення розпочати планування та підготовку для ведення агресивної війни проти України саме з території АР Крим, яку передбачалося окупувати та анексувати. При цьому, було враховано і те, що на цій території вже дислокувалися підрозділи ЧФ рф, що сприяло б найбільш прихованому використанню регулярних військ ЗС рф поряд з іншими елементами гібридної агресивної війни.
Для приховування збройного вторгнення на територію України та подальшого виправдання своїх дій вказаними особами співучасниками злочину було прийнято рішення активно використати протестний потенціал населення окремих регіонів України, в тому числі Донецької та Луганської областей, для організації та проведення незаконних сепаратистських проросійських референдумів на шкоду територіальної цілісності та недоторканості України. Кінцевою метою ведення агресивної війни проти України на території півострова Крим, Луганської та Донецької областей передбачалося відторгнення окупованих територій від України шляхом організації та проведення псевдо референдуму та подальше їх приєднання до складу рф, тобто їх анексія.
Для забезпечення схвалення та підтримки громадянами рф, у тому числі десятками тисяч російських громадян, котрі проживали в межах дислокації російських гарнізонів ЧФ рф на території АР Крим, та жителями південно-східних регіонів України злочинних діянь на шкоду суверенітету і територіальної цілісності та недоторканості України, представники влади рф на виконання спільного злочинного плану з грудня 2013 року по лютий 2014 року організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності, при цьому вказуючи на хибність Європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України, подаючи викривлену інформацію щодо подій, які відбувались в Україні, здійснюючи спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних настанов, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави України з європейським вектором розвитку, підбурюючи до міжетнічних конфліктів та розпалюючи сепаратистські настрої серед населення південно-східних регіонів України. При цьому, підживлювались антиукраїнські та проросійські настрої серед населення АР Крим, розпалювалась міжнаціональна ворожнеча, усіляко нагніталися ксенофобські настрої серед російськомовних жителів Криму, Донецької та Луганської областей.
Ретельно відслідковуючи внутрішньополітичну обстановку в Україні та реагуючи на її загострення, з метою ефективної та оперативної реалізації злочинного умислу та контролю за його виконанням, керівництвом МО рф у період січня-лютого 2014 року було доведено до відома інших співучасників злочину з числа підлеглих військовослужбовців ЗС рф, в тому числі ЧФ рф, основні стратегічні замисли розробленого в ГШ ЗС рф злочинного плану щодо військової окупації та подальшої анексії АР Крим, Луганської та Донецької областей шляхи його реалізації, необхідна кількість сил та засобів для втілення задуму в життя та відбулося розподілення за кожним із них окремо відведених ролей в залежності від посад, котрі вони обіймали, та напрямків організації військової служби, за які відповідали, було доведено порядок взаємодії з правоохоронними органами та іншими службами рф, на яких покладалося забезпечення виконання інших супутніх завдань.
Завершивши всі необхідні дії з планування та підготовки розв'язування та ведення агресивної війни на території України, оцінюючи внутрішньополітичну кризову обстановку в Україні як найбільш сприятливу, усвідомлюючи реальний ризик втрати зовнішнього контролю над внутрішніми політичними процесами в Україні, починаючи з 20 лютого 2014 року для безпосередньої реалізації злочинного умислу, з метою блокування та захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури для забезпечення військової окупації та подальшої анексії з боку рф території АР Крим на вказану територію України розпочато збройне вторгнення регулярних військ рф з метою зміни меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
У подальшому відбулася тимчасова окупація збоку рф частини території України АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія російською федерацією цієї частини території України шляхом проголошення 11 березня 2014 року на території АР Крим «Республіки Крим» суверенною державою, організації та проведення 16 березня 2014 року незаконного «загальнокримського референдуму», направленого на повалення територіальної цілісності та недоторканості України, підписання 18 березня 2014 року «Договору про прийняття до рф «Республіки Крим» і створення у складі рф нових суб'єктів» та його ратифікацію Радою Федерації Федеральних Зборів рф 21 березня 2014 року, прийняття 21 березня 2014 року Федерального Конституційного Закону рф № 6-ФКЗ, яким прийнято до рф «Республіку Крим» та утворені в складі рф нові суб'єкти «Республіка Крим» та «місто федерального значення Севастополь».
У березні - квітні 2014 року розпочалася збройна агресія російської федерації шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств російської федерації на територію Луганської та Донецької областей, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію цих територій на порушення територіальної цілісності України.
У березні-квітні 2014 року у м. Луганську групою озброєних осіб створено стійке ієрархічне терористичне об'єднання, так звану «Луганську народну республіку» (далі - «ЛНР»).
26 квітня 2014 року т. зв. «народний губернатор Луганщини» ОСОБА_6 і «Уповноважений представник громад області» висунули ультиматум щодо припинення антитерористичної операції та заявили про готовність перейти до активної фази спротиву на всій території області.
27 квітня 2014 року групою сепаратистів захоплено будівлю УСБУ в Луганській області та проголошено т. зв. «Луганську народну республіку».
11 травня 2014 року відбувся т. зв. «референдум» про суверенітет Луганської народної республіки.
У клопотанні вказано, що 11 травня 2014 року ОСОБА_5 , перебуваючи в с. Новодеркул Старобільського району Луганської області, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про ге, що Луганська область є невід'ємною складовою частиною України, що порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, діючи умисно, з мстою підтримання терористичної організації ЛНР, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, взяла активну участь у проведенні т. зв. «референдуму про суверенітет Луганської народної республіки та території вказаного населеного пункту.
Взявши участь в роботі дільничної виборчої по проведенню референдуму, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб вчинила умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Умисні дії громадянки України ОСОБА_5 , вчинені за попередньою змовою групою осіб з невстановленими представниками терористичної організації ЛНР призвели до фактичного встановлення влади окупаційних військ на території Луганської області, неможливості дії органів влади України та законів України на вказаній території, впровадження на даній територій законів і грошової одиниці держави-агресора російської федерації, що є загальновідомим фактом, сприяли проведенню псевдо референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Матеріалами клопотання зазначається, що Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, у відповідності до ст. ст. 135, 136, 278, глав 6,11 КПК України, 14.08.2025 вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
На даний час ОСОБА_5 перебуває на непідконтрольній органам державної влади та місцевого самоврядування України території, де переховується від органів досудового розслідування та суду.
20 серпня 2025 року слідчим відділом Управління СБ України в Івано-Франківській області оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_5 .
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням, вказує, що притягнути громадянку України ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності у загальному порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством не виявляється можливим, але при цьому наявні достатні підстави для проведення у даному кримінальному провадженні стосовно підозрюваного спеціального досудового розслідування та на даний час у кримінальному провадженні проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії і зібрані під час досудового розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту, однак завершити досудове розслідування не виявляється за можливе. Таким чином, наявні підстави для звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування процедури спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної у кримінальному провадженні № 42025090000000051 від 25.04.2025.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги клопотання.
Захисник у судовому засіданні просив розглянути клопотання відповідно до вимог чинного законодавства.
Слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ст. 297-1 КПК України, спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави, на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочинів передбачених частинами другою - п'ятою статті 191 КК України стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Водночас, положеннями ст. 297-5 КПК України передбачено, що повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційних веб-сайтах органів, що здійснюють досудове розслідування. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями ч. 2 ст. 297-4 КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Зважаючи на викладене, виходячи з фактичних даних, що містяться в матеріалах кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора та адвоката, слідчий суддя приходить до висновку про наявність усіх правових підстав для задоволення клопотання органу досудового розслідування про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025090000000051 від 25.04.2025 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України.
Керуючись ст.ст. 297-1, 297-3, 297-4, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл на здійснення у кримінальному провадженні № 42025090000000051 від 25.04.2025 спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новодеркул Біловодського району Луганської області, громадянці України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 17.10.2025 року.