( з а о ч н е )
Справа №344/12007/25
16 жовтня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,
з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулася в суд з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 03 жовтня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 1927. У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім, та проживає з нею. Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, у них часто виникали непорозуміння та суперечки через різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, тому вони припинили спільне проживання. Примирення між ними неможливе, шлюб носить формальний характер, що дає підстави для його розірвання. Просить позов задовольнити.
У судове засідання позивачка не з'явилася, у поданій заяві представник позивачки просив проводити розгляд справи у їх відсутності, вимоги позову підтримав у повному обсязі, примирення вважає неможливим, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв'язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 03 жовтня 2015 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин Республіки Ірак, зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 1927. Після реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище на « ОСОБА_1 ». У шлюбі у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім, та проживає з позивачкою.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право".
Позивачка є громадянкою України, відповідач є громадянином іншої держави - Республіки Ірак, тому суд вирішує позовні вимоги керуючись положеннями Закону України "Про міжнародне приватне право", Сімейного кодексу України, а також застосовує ч.2 ст. 496 ЦПК України, яка визначає, що іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про міжнародне приватне право", цей Закон застосовується до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, в тому числі питань визначення застосовуваного права.
В силу вимог ст.55 Закону України "Про міжнародне приватне право", право на шлюб визначається особистим законом кожної з осіб, які подали заяву про укладення шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про міжнародне приватне право", особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є.
Відповідно до ст.63 цього Закону, припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, що діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Статтею 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Оскільки позивачка є громадянкою України, має зареєстроване постійне місце проживання в Україні, і подружжя до припинення спільних відносин проживало в Україні, то суд вважає, що до питання припинення шлюбу можуть бути застосовані норми Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 104, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач в судове засідання не з'явився, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки. Стосунки, які існують між подружжям виключають можливість збереження сім'ї, а тому шлюб слід розірвати.
На підставі викладеного та ст. 104 - 112 СК України, керуючись ст.ст.280-285 ЦПК України, суд
Позов задовольнити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 03 жовтня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 1927.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий О. А. Шишко