Справа № 216/6182/25
провадження 2/216/2880/25
іменем України
про відмову у відкритті провадження у справі
13 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Чирський Г.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 4864073 від 14.08.2021 року.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви встановлено, що у відкритті провадження за даним позовом слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
Під час виконання у справі вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України встановлено, що відповідач ОСОБА_1 померла. За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 10.10.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із смертю останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з тим, що відповідач помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки), суду не надано відомостей щодо правонаступників.
Зважаючи на вищевказане, а також на те, що смерть відповідача мала місце до пред'явлення цього позову до суду, особа, що вказана відповідачем у позові не набула цивільної процесуальної правоздатності у цьому цивільному процесі, тобто не був стороною у цій справі на момент смерті.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Згідно ч. 2 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, процесуальне правонаступництво, у справах де таке правонаступництво допускається, у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 ЦПК України шляхом залучення правонаступника, однак лише за умови, що смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2021 року у справі № 200/21020/15-ц (провадження № 61-9921св19) зазначено: «ЦПК України не містить норм, які б передбачали можливість здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному право відношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника померлої сторони (учасника) та лише за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб».
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2023 року у справі № 681/1267/22 (провадження № 61-6063св23).
З аналізу пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України) вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Така правова позиція викладена у Постанові від 20.06.2019 р. КЦС у справі №185/998/16-ц.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 померла ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до дня звернення позивача з даною позовною заявою до суду (06.08.2025) про стягнення з померлої ОСОБА_1 заборгованості за договором, провадження у справі не відкрито, тому суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у даній справі на підставі п.6 ч.1 ст.186 ЦПК України.
Керуючись ст. ст.186, 260 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі № 216/6182/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Г.М. Чирський