Справа № 214/7353/25
3/214/2487/25
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Євтушенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, які надійшли від Полку ПП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_1 , який народився у м. Кривому Розі Дніпропетровської обл., громадянство - Україна, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
18.07.2025 о 19.40 год. ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, ображав потерпілого нецензурною лайкою, штовхав, дав стусанів, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілого.
ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, будучи повідомленим належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності задля ухилення від відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2 на підставі наявних доказів.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, доходить висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яка підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАБ №413459 від 18.07.2025, в якому зазначені обставини вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства в сім'ї відносно брата ОСОБА_3 за місцем їх проживання, що мало місце 18.07.2025 о 19.40 год.;
-рапортом поліцейського ПП Момота Д.В., відповідно до якого під час патрулюванням екіпажу Буран 203 надійшов виклик «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибуттям на місце було встановлено заявника ОСОБА_3 , який повідомив, що його брат ОСОБА_2 висловлювався на його адресу нецензурно, завдав фізичне насильство шляхом штовхання, нанесення стусанів. Після проведення оцінки ризиків, з'ясування усіх обставин відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
-відеозаписом на диску.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є братами, тобто в контексті ч.1 ст.1, ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вони є суб'єктами, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, тому відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП ОСОБА_2 є суб'єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст.ст.245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові матеріали та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за ознаками - вчинення домашнього насильства.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суд враховує особу ОСОБА_2 , який фактично вину не визнав, відмовившись від надання пояснень, від явок до суду ухилявся, офіційно не працює. Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Підстав для направлення ОСОБА_2 як особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд не вбачає. На переконання суду, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за обставин, що мали місце 18.07.2025, та накладення стягнення у виді штрафу наразі може бути достатньою мірою для виправлення останнього та недопущення вчинення ним у майбутньому домашнього насильства.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.23, 24, 27, 33-35, 40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.245, 268, 280, 283, п.1 ч.1 ст.284 КУпАП суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп. у дохід держави.
Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, захисником, потерпілим протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Згідно зі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу.
Суддя О.І. Євтушенко