Справа № 450/6263/23 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 22-ц/811/331/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
17 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
секретар: Чиж Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23.12.2023 ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 278546-КС-004 про надання кредиту від 14.10.2021, що становить 169 606,44 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 34 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 132 869,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 737,44 грн.
Позов обгрунтований тим, що станом на 02.11.2023 заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 278546-КС-004 про надання кредиту та чотирьох додаткових угодах до нього складає 169 606,44 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту-34000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 132 869,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 737,44 грн. Відповідач в позасудовому порядку погасити заборгованість не бажає, тому позивач змушений звертатися до суду.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 278546-КС-004 про надання кредиту від 14.10.2021, 166 869, 00 грн з яких: прострочених платежів по тілу кредиту - 34 000,00 грн; прострочених платежів по процентах - 132 869,00 грн.
У стягненні з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за договором № 278546-КС-004 про надання кредиту від 14.10.2021 прострочених платежів за комісією - 2 737,44 грн - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 1668,69 грн судового збору.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що апелянт не заперечує укладення основного договору кредиту від 14.10.2021 в електронній формі №278546-КС-004 про надання кредиту, згідно якого йому було надано кредитні кошти на рахунок у розмірі 25 000,00 грн з оплатою відсотків терміном визначеним основним договором. Однак апелянт заперечує укладення додаткових угод які нібито були укладені сторонами, щодо збільшення розміру кредиту на 9000,00 грн, адже такі кошти йому на розрахунковий рахунок не поступали і він їх не отримував. До матеріалів справи надані лише роздруківки електронних документів, які створені позивачем, тобто дані, які внесені в них можуть редагуватись (корегуватись) позивачем одноособово, без його участі. Дані документи не містять доказів його ознайомлення з ними та їх акцептування (підписання). Тому суд першої інстанції був позбавлений можливості встановити, чи вказані документи, щодо збільшення суми кредитування, строку дії договору та кредиту розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитними коштами були підтверджені ним, оскільки ці докази повністю залежать від волевиявлення позивача. З врахуванням того, що відповідач не акцептував зміни та доповнення до кредитного договору, позивач міг додати до позовної заяви додатки до договору у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих доказів акцепту відповідачем таких додаткових угод до кредитного договору, відсутні підстави для постановлення судового рішення про стягнення боргу з відповідача у визначеній судом сумі, а позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення наданого відповідачу кредиту в розмірі 25000,00 гривень, з врахуванням повернення відповідачем 11225,00 гривень, та нарахування відсотків за користування кредитними коштами за період визначений в основному договорі без додаткових угод до нього. Реальна річна відсоткова ставка згідно кредитного договору становила 3584,96 відсотка, що становить 9,82 відсотки в день, що не відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів. Передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач, як споживач.
Просить рішення суду скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»: заборгованості за договором №278546-КС-004 про надання кредиту від 14.10.2021, 166869,00 грн з яких: прострочених платежів по тілу кредиту - 34 000,00 грн; прострочених платежів по процентах - 132 869,00 грн, та постановити у цій частині нове судове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача тіло кредиту в розмірі 25000,00 грн, та відсотки у розмірі 1% у день від загального розміру кредиту - 25000,00 грн, за період дії основного договору без додатків до основного договору з врахуванням сплати відповідачем 13225,00 грн, в решті судове рішення залишити без змін.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.
В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України слід проводити без їх участі та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до договору боржник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, що підтверджується наданою суду копією відповідного кредитного договору, разом із долученими до нього додатками.
Судом встановлено, що 14.10.2021 між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №278546-КС-004 про надання кредиту. Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1035 (а.с. 29).
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 0.8647 процентів за кожен день користування кредитом. Позичальник для належного виконання умов кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 25 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про видачу коштів.
22.10.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 278546-КС-004 про надання кредиту. Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 25 000,00 грн. Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 1 350,00 грн. Вказана додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1783 (а.с. 37).
23.11.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 278546-КС-004 про надання кредиту. Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 05.07.2022». Також сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 265 днів». Вказана додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-3385 (а.с. 44).
26.12.2021 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 3 до договору № 278546-КС-004 про надання кредиту. Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 02.10.2022» Також сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 354 днів». Вказана додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-6505 (а.с. 51).
17.02.2022 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 4 до договору № 278546-КС-004 про надання кредиту. Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору: до 16.02.2023». Також сторони домовились внести зміни в п. 1 договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 491 днів». Вказана додаткова угода підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-8278(а.с. 58).
Позичальник на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 278546-КС-004 на загальну суму 13 225,00 грн. у Боржника станом на 02.11.2023 утворилась заборгованість за договором № 278546-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 169 606,44 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту-34 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 132 869,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 737,44 грн.
Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг за кредитним договором № 278546-КС-004 шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак останній в порушення умов вказаного договору не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, дійшов до вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 166 869, 00 грн з яких: прострочених платежів по тілу кредиту - 34 000,00 грн; прострочених платежів по процентах - 132 869,00 грн.
Договір № 278546-КС-004 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 14.10.2021 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-1035 (а.с. 29).
Також, між позивачем та ОСОБА_1 в електронній формі укладено додаткову угоду №1 від 14 жовтня 2024 року, додаткову угоду № 2 від 23 листопада 2021 року, додаткову угоду №3 від 26 грудня 2021 року, додаткову угоду №4 від 17 лютого 2021 року, до договору № 278546-КС-004 про надання кредиту, які також підписані відповідачем електронними підписами одноразовими ідентифікаторами G-1783, G-3385, G-6505, G-8278 відповідно (а.с.37,44,51,58).
Укладення договору про надання кредиту та додаткових угод підтверджується візуальними формами послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com.
Отже, позивачем доведено укладення договору № 278546-КС-004 про надання кредиту та додаткових угод № 1, 2,3,4 до кредитного договору між сторонами.
Товариство надало розрахунок заборгованості за договором, який відповідає умовам укладеного договору та підтверджує розмір заборгованості, в тому числі за процентами, нарахованими в межах строку кредитування.
У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він незгідний з розрахунками позивача, однак ОСОБА_1 клопотання про призначення судової економічної експертизи не заявляв та не спростував наданий розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок заборгованості, доказів наявності спору між сторонами щодо ненадання кредитором коштів за кредитним договором суду не надав, тому такі доводи не заслуговують на увагу.
Окрім того, враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного у договорі, і він мав можливість представити суду виписку із свого рахунку у підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.
Доводи апелянта про те, що нарахування процентів за спірними договором не грунтуються на умовах договору та є несправедливими не беруться до уваги, оскільки проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов договору, в якому сторони досягли згоди з усіх істотних умов, а поданий позивачем розрахунок заборгованості не спростований відповідачем. Вказані умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено:17.10.2025.
Головуючий
Судді